Рішення № 11146597, 08.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.10р.Справа № 17/277-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснаб", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БІОН Імпекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 241 грн. 63 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Гиря О.М., довір. № 786-юр від 01.07.10р.;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімснаб" (надалі – позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БІОН-Імпекс" (надалі –відповідач) суму 8900,00 грн. основного боргу, 486,53 грн. 3% річних, 1855,10 грн. індексу інфляції, а всього 11 241 грн. 63 коп. заборгованості за відвантажену продукцію на підставі видаткової накладної № 2962 та рахунку № 1723 від 28.10.08р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Просив прийти рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає. У відзиві на позов посилається на причину несвоєчасної сплати грошової вартості недобросовісністю контрагентів, що спричинило тимчасове обмеження товариства у витратах та здійснені платежів. Однак, присутність у судовому засіданні не забезпечив.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

28.10.2008 року позивачем відвантажено на загальну суму вартості продукції 9900,00 грн., а повноважним представником відповідача - Сошенко А.В., згідно довіреності на отримання спірної продукції (а.с. 10), її прийнято без зауважень у відповідній кількості, про що свідчить підпис останнього, та наявністю відбитку печатки підприємства замовника на накладній № 2962 від 28.10.08р. (а.с. 8). Також, вищенаведені дії вбачаються і з виставленого на оплату рахунку № 1723 від 28.10.08р. (а.с. 9).

Встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції перед позивачем здійснив частково у сумі 1000,00 грн. доказом чого, є додані до матеріалів платіжні доручення, та насамперед не заперечується ані позивачем, ані у відзиві відповідачем.

В зв’язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась спірна сума основного боргу у розмірі 8900,00 грн.

На виконання вимог ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем направлено в адрес відповідача претензію з вимогою сплати суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції, в силу строків виконання передбачених частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

При цьому, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 1855,10 грн. індексу інфляції та 486,53 грн. 3% річних за період з 05.11.08р. по 26.07.10р. включно, розмір яких відображається в долученому до позову розрахунку.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов’язання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Вивчивши подані матеріали, суд визнає заявлену позивачем суму основного боргу обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Між тим, вважає за доцільне вказати на безпідставність заявлених до стягнення розміру штрафних санкцій, з огляду на невірне тлумачення положень ст. 530 ч. 2 Цивільного кодексу України.

Як зазначалось вище, позивачем виставлено відповідачу вимогу про оплату спірної заборгованості, однак суд за наслідками проведеного аналізу позовних матеріалів справи зазначає, що позивач відраховує сім діб саме з моменту відвантаження продукції (28.10.08р. + 7 діб = 05.11.08р.), тоді як суд в спростування взятих останнім строків настання зобов’язання з оплати звертає увагу на наступне.

Претензія (а.с. 17) відправлена 19.07.10р. (а.с. 18), а положення п. 4.1.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів передбачають, що пересилання простої місцевої письмової кореспонденції, це –Д+2, тобто таку кореспонденцію відповідачем отримано – 21.07.10р. (19.07.10р. + 2 доби) за вказаною адресою.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, саме з моменту пред’явлення вимоги відповідач зобов’язаний оплатити отриманий від позивача товар у семиденний строк, так як термін оплати цієї партії продукції сторонами у справі не визначений.

Проте, в порушення граничного строку сплати –28.07.10р., виконання відповідачем взятого на себе зобов’язання не відбулося, та до теперішнього часу в добровільному порядку заборгованість не погашена, оскільки матеріалами справи цих обставин не спростовано.

На підставі чого, суд відмовляє в задоволені цих нарахувань, оскільки право вимоги у позивача виникло з 29.07.10р., а долучений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснений за період з 05.11.08р. по 26.07.10р. включно, тобто строк виконання відповідачем грошового зобов’язання, в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, не настав.

Разом з тим, відповідачем було визнано позовні вимоги, що вбачається з наданого до матеріалів справи відзиву на позов (а.с. 38).

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БІОН Імпекс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 115; ЄДРПОУ 20226781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімснаб" (49040, м. Дніпропетровськ, пр-к Джинчарадзе, 4/53; ЄДРПОУ 32905961) суму 8900,00 грн. (вісім тисяч дев’ятсот грн. 00 коп.) заборгованості, 80,75 грн. (вісімдесят грн. 75 коп.) державного мита, 186,84 грн. (сто вісімдесят шість грн. 84 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –03.09.10р.