Рішення № 11146452, 31.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.10р.Справа № 2/132-10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і компанія", м.Запоріжжя

доВідкритого акціонерного товариства "Світлофор", м.Дніпропетровськ

про стягнення 54 800,00 грн. основного боргу, 16 111,20 грн. пені за договором постачання № 79/02

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Желтобрюхов В.В., довіреність від 16.03.2009р.

Від Відповідача: Хомяк О.П., довіреність від 14 вересня 2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і компанія", м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Світлофор", м. Дніпропетровськ про стягнення 54 800, 00 грн. основного боргу; 16 111, 20 грн. пені за договором постачання №79/02.

Розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія»та відкритим акціонерним товариством «Світлофор»було укладено договір постачання № 79/02.

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору ТОВ «Меркурій і компанія»зобов'язалося постачати товар, а ВАТ «Світлофор»зобов'язалось приймати та оплачувати товар згідно умов договору та додатків до нього.

П. 5.1. договору передбачений розрахунок за поставлену продукцію відповідно до умов, визначених у додатках до договору.

Згідно додатку № 1 від 18 грудня 2006 року до Договору сторони погодили умови поставки чавуну ливарного ГОСТ 4832-95 марки Л-4.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000720 від 13 жовтня 2008 року на адресу ВАТ «Світлофор»було поставлено продукцію (чавун ливарний Л-4) у кількості 10, 00 тонн на загальну суму 54 800, 00 грн. з ПДВ.

Оплату поставленої продукції здійснено не було, в зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 54 800, 00 грн. заборгованості і 16 111, 20 грн. пені за порушення строків розрахунків, встановлених п. 7.2. Договору постачання № 79/02.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на порушення Позивачем умов договору: п. 1.1, п. 2.1, п. 5.1. ПОзивач, зазначивши в накладній № РН-0000720 від 13.10.08р. ціну продукції 54 800,00 грн. замість узгоджених сторонами 22 200, 00 грн., фактично в односторонньому порядку змінив істотну умову договору.

Відповідач посилається на пропуск Позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 Договору «Продавець»зобов"язався продати, а «Покупець»зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до додатків, які узгоджуються по кожній конкретній поставці та є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1 Договору ціна за одиницю товару оговорюється в додатках по кожній конкретній поставці.

Відповідно до п. 5.1 Договору порядок та строки розрахунків узгоджуються в додатках по кожній конкретній поставці.

Згідно Додатку № 1 до Договору сторони дійшли згоди про постачання на адресу ЗАТ «Світлофор»продукції - чавун ливарний марки Л-4, в кількості 10, 00 тонн, загальною вартістю 22 200, 00 грн. в т. ч. ПДВ 3 700, 00 грн. «Покупець»виконує 100% оплату за товар на підставі наданого рахунку, банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця»по факту постачання товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на зазначене та відповідно до умов Додатку № 1 до Договору Відповідач повинен сплатити вартість отриманого товару за умови настання факту постачання товару та надання Позивачем рахунку.

Судом встановлено, що на адресу ВАТ «Світлофор»рахунок, відповідно до якого Відповідач повинен сплатити на користь Позивача кошти за отриманий товар, не надходив.

Відповідно до п. 9.4 Договору всі зміни та доповнення до Договору оформлюються додатковими угодами, листами або додатковими умовами в додатках, які є невід'ємною частиною Договору.

Додатком № 1 від 18 грудня 2006 року сторони узгодили найменування, кількість та ціну продукції, що буде поставлятись.

13 жовтня 2008 року Позивач поставив Відповідачу чавун на загальну сум 54 800, 00 грн., що підтверджується накладною № РН-0000720, але в порушення умов Договору, Позивач поставив продукцію за цінами вищими, ніж передбачено узгодженим Додатком №1 до Договору від 18 грудня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Відповідно до накладної № РН-0000720 під 13 жовтня 2008 року та довіреності ЯПИ № 994187, виданої 10 жовтня 2008 року, чавун було отримано уповноваженою на це особою - Ігнатієвим Є.О., але згідно довіреності зазначена особа набуває право на отримання товару від імені ВАТ «Світлофор»і не має будь-яких повноважень на заміну умов Договору, зокрема узгодження ціни.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивач, зазначивши з накладній № РН-0000720 від 13 жовтня 2008 року ціну товару 54 800, 00 грн. замість узгоджених сторонами 22 200,00 гри., фактично змінив істотну умову договору в односторонньому порядку.

За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 22 200, 00 грн. - вартість поставленої продукції за умовами Договору від 15.12.06р. № 79/02.

Суд не знаходить підстав для стягнення пені і 32 600, 00 грн. основного боргу.

Держмито підлягає стягненню з Відповідача у сумі 222,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на сторони в рівних долях.

Керуючись викладеним, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Світлофор" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Новомосковська, 1, код ЄДРПОУ 00656551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і компанія" (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 33701276):

- 22 200, 00 грн. (двадцять дві тисячі двісті гривень) основного боргу;

- 222, 00 грн. (двісті двадцять дві гривні) державного мита;

- 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяМ.М. Боділовська Рішення підписано 06.09.10р.