Рішення № 11146418, 08.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2010 р. Справа № 01/109-38 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”, м. Луцьк

про стягнення 49012211,41 грн.

головуюча суддя: Якушева І.О.,

                                                                                 судді: Пахолюк В.А.,

Філатова С.Т.

за участю представників:

від позивача: Соколовський А.В. –заступник директора Волинської філії (довір. № 9/10 від 12.01.2010р.),

від відповідача: Собчук Б.В. –юрисконсульт ( довір. № 01/6-3 від 11.01.2010р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 49012211,41 грн., з них:

- 42269992,96 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж січня –грудня 2009р. на підставі договору №06/08-2374 від 31.12.2008р.;

- 3754437,28 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань,

- 2080853,73 грн. збитків, завданих інфляцією, за період червень 2009р. –березень 2010р.,

- 906927,44 грн. процентів річних за період з 9.06.2009р. по 21.07.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Крім цього пояснив, що при підготовці позову до суду в позовній заяві було помилково зазначено про те, що відповідач розрахувався на суму 108982511,89 грн., вказує, що фактично відповідач в рахунок оплати за природний газ, переданий впродовж січня –грудня 2009р., перерахував 5481814,98 грн. Також зазначає, що в позовній заяві замість того, щоб вказати, що покупець був зобов’язаний остаточно рорахуватись за поставки природного газу за період з січня по травень 2009р. до 9.06.2009р., позивачем помилково вказано строк до 9.06.2010р.

Відповідач в поясненнях № 1758/6-3 від 3.09.2010р., представник відповідача в судовому засіданні заборгованість перед позивачем в розмірі 42269992,96 грн. за природний газ, переданий на підставі договору №06/08-2374 від 31.12.2008р., за період січень –грудень 2009р. визнає.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 1432181,40 грн. пені у зв’язку з пропуском строку позовної давності, посилаючись на таке:

- відповідно до п. 5.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання - передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем такого акту.

Частина 1 статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Так, за змістом пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно із ст.ст. 260, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано і тривати протягом шести місяців.

Відповідно до актів передачі-приймання природного газу ДК Газ України" передала, а ВАТ "Волиньгаз" прийняло та реалізувало за період січень-травень 2009 року імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на суму 19 530 024,98 грн.

З огляду на те, що акти передачі - приймання природного газу за період з січня по травень 2009 року були вручені уповноваженій особі ВАТ "Волиньгаз" 04.06.2009 року, то остаточний розрахунок за цей період повинен був настати 09.06.2009 року. Початок перебігу строку позовної давності щодо нарахування неустойки за період січень-травень 2009 року на суму 19 530 024, 98 грн. починається 10.06.2009 року і закінчується 10.06.2010 року.

Позовна заява була направлена 21.07.2010 року. Згідно з розрахунком, пеня нарахована позивачем з 21.07.2009 року по 09.12.2009 року. Пеня нарахована згідно суми, що зазначена в актах передачі - приймання природного газу за період січень - травень 2009 року (19 530 024,98 грн.).

З врахуванням вищенаведеного позивачем пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені за період з січня по травень 2009 року.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

31.12.2008 року між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз” було укладено договір №06/08-2374 на постачання природного газу з протоколом розбіжностей від 19.01.2009р., протоколом узгодження розбіжностей від 26.01.2009р. та додатковими угодами №№1-4.

На виконання умов зазначеного договору позивач впродовж січня-грудня 2009 року передав відповідачу природного газу на суму 47751807,94 грн., що підтверджується актами передачі-приймання, підписаними представниками сторін, скріпленими печатками.

Відповідно до п.5.1. договору (в редакції згідно з протоколом узгодження розбіжностей від 26.01.2009р.) оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично перееданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем такого акту.

Відповідач зобов'язання по оплаті вартості спожитого за період січень-грудень 2009р. природного газу виконав частково –на суму 5481814,98 грн.

Представник позивача в судовому засіданні в усній формі пояснив, що в позовній заяві помилково зазначено про те, що відповідач розрахувався на суму 108982511,89 грн.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача за природний газ, переданий впродовж січня-грудня 2009 року, складає 42269992,96 грн., визнається відповідачем.

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов’язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору          Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 42269992,96 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

          Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просить також стягнути з відповідача 3754437,28 грн. пені, посилаючись на несвоєчасне виконання ним грошових зобов’язань. При цьому пеню позивачем обчислено від суми простроченого платежу за актами приймання-передачі природного газу, окремо за період з січня по травень 2009р.; з червня 2009р. по вересень 2009р.; з жовтня по листопад 2010р., за грудень 2009р.

Вимога про стягнення 1432181,40 грн. пені, нарахованої за період з 21.07.2009р. по 09.12.2009р., за порушення строків оплати вартості газу, передача якого оформлена актами з січня по травень 2009р., до задоволення не підлягає.

          Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          У відповідності із п.1 ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          В даному випадку договором №06/08-2374 від 31.12.2008р. (п.6.2.) передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ та послуги з його транспортування у строки, зазначені в п. 5.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.           

          Як встановлено п. 5.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання - передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем такого акту.

Частина 1 статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Так, за змістом пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно із ст.ст. 260, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до актів передачі-приймання природного газу позивач передав, а відповідач - прийняв та реалізував за період січень-травень 2009 року імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на суму 19 530 024,98 грн.

З огляду на те, що акти передачі - приймання природного газу за період з січня по травень 2009 року були вручені уповноваженій особі ВАТ "Волиньгаз" 04.06.2009р., відповідач мав розрахуватися за газ, прийнятий за цими актами, 09.06.2009р.

Отже, початок перебігу строку позовної давності для стягнення пені за прострочення оплати відповідачем вартості природного газу за актами, отриманими 4.06.2009р., починається 10.06.2009 року і закінчується 10.06.2010 року.

Як вбачається з конверту (а.с.50), позивач надіслав позовну заяву до суду 21.07.2010р.

Згідно з розрахунком, пеня за прострочення оплати відповідачем вартості природного газу, який було передано впродовж січня- травня 2009 року, нарахована позивачем за період з 21.07.2009р. по 09.12.2009р. в розмірі 1432181,40 грн.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення 1432181,40 грн. пені, нарахованої за період з 21.07.2009р. по 09.12.2009р.

Відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до прийняття судом рішення заявив про сплив позовної давності для стягнення 1432181,40 грн. пені.

А тому в позові про стягнення пені, нарахованої за період з 21.07.2009р. по 09.12.2009р., в розмірі 1432181,40 грн. слід відмовити.

Вимога про стягнення з відповідача 2322255,88 грн. пені, нарахованої за період з 26.10.2009р. по 26.04.2009р.; з 9.02.2010р. по 21.07.2010р.; з 5.03.2010р. по 21.07.2010р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

          Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості природного газу, встановлених п.5.1. договору №06/08-2374 від 31.12.2008р. (в редакції згідно з протоколом узгодження розбіжностей від 26.01.2009р.), з нього на підставі п.2 ст.625 ЦК України слід стягнути 2080853,73 грн. збитків, завданих інфляцією, за період червень 2009р. –березень 2010р., 906927,44 грн. процентів річних за період з 9.06.2009р. по 21.07.2010р.

          Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача на нього відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 260, 261, 267, 526, 546, 549, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", (м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, п/р 260373012954 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 303398, код ЄДРПОУ 03339459) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (м.Київ, вул.Шолуденка, 1, п/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 42269992 грн. 96 коп. забргованості, 2322 255 грн. 88 коп. пені, 2080 853 грн. 73 коп. збитків, завданих інфляцією, 906 927 грн. 44 коп. процентів річних, а всього 47580030 грн. 01 коп.; 24754 грн. 64 грн. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 229 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 1432181 грн. 40 коп. пені відмовити.

Головуюча суддя:                                                                                           Якушева І.О.

Судді:                                                                                                     Пахолюк В.А.,

Філатова С.Т.

                    Дата виготовлення повного тексту рішення: 13.09.2010р.