Ухвала суду № 11146328, 09.09.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

09 вересня 2010 р. № 17-26/20-09-108

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуКолективного підприємства "Аюта"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р.

у справі№ 17-26/20-09-108

за позовомСпільного підприємства "Авіакомпанія Авирсити" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до1. Транспортно-комерційної фірми "Renan" SLR;

2. Малого підприємства "Водолій";

3. Колективного підприємства "Аюта"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Компанія "Balcombe investments limited";

2. Компанія "Renan Air Corporation";

3. Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради

провизнання незаконними дій, нечинним рішення зборів засновників, додатку до установчого договору, змін та доповнень до статуту

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Колективного підприємства "Аюта" до1. Транспортно-комерційної фірми "Renan" SLR;

2. Малого підприємства "Водолій"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Спільне підприємство "Авіакомпанія Авирсити" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

2. Компанія "Balcombe investments limited";

3. Компанія "Renan Air Corporation";

4. Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради

провизнання недійсним рішення зборів засновників, додатку до установчого договору, змін та доповнень до статуту, в с т а н о в и в:

Подана Колективним підприємством "Аюта" касаційна скарга від 30.07.2010 р. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010р. не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Доданий до касаційної скарги фіскальний чек поштової установи № 3187 від 02.08.2010р., у якому зазначено назву адресата "Р", не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги стороні у справі - Транспортно-комерційній фірмі "Renan" SLR.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", яким встановлено розмір сплати державного мита в Україні, ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "а"), а з позовних заяв немайнового характеру - в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "б").

Відповідно до п. 24 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. №15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2010 р. у справі № 17-26/20-09-108 позовну заяву Спільного підприємства "Авіакомпанія Авирсити" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково; позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Колективного підприємства "Аюта" задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2010 р. зі справи № 17-26/20-09-108 скасовано; у задоволенні позову Спільного підприємства "Авіакомпанія Авирсити" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено; у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Колективного підприємства "Аюта" відмовлено.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р., а рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2010 р. залишити без змін.

Отже, у касаційній скарзі оскаржується постанова апеляційного господарського суду як в частині, що містить висновки щодо позову Спільного підприємства "Авіакомпанія Авирсити" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, так і в частині, що містить висновки щодо позову Колективного підприємства "Аюта", кожен з яких підлягає оплаті державним митом у встановлених порядку і розмірі.

До касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита додано квитанцію № 40 від 06.07.2010 р. про сплату 42,50 грн., що з огляду на викладене свідчить про сплату державного мита за розгляд касаційної скарги у розмірі меншому, ніж встановлено законодавством України.

Таким чином, надана скаржником квитанція № 40 від 06.07.2010р. не може бути доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.

Крім того, Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.

Додана до касаційної скарги квитанція № 40 від 06.07.2010 р. не відповідає зазначеним вимогам, оскільки у ній вказано іншого одержувача та інший банк одержувача.

Таким чином, вказана квитанція не може бути доказом сплати державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Колективного підприємства "Аюта" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. у справі № 17-26/20-09-108 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук