Рішення № 111452469, 09.06.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9897/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі головуючого судді: Мисько Х.М.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду і місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 137 453, 67 грн. В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 27.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R01.00212.005422361. Згідно кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 88686,55 грн. зі сплатою 32,56% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. В позові зазначено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого станом на 29.09.2021 року утворилась заборгованість в розмірі 137 453,67 грн. Остання сплата за кредитним договором здійснена 14.07.2021 року. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29.09.2021 року. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 09.08.2021 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Заочним рішенням Галицького районного суду від 31.03.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Ідея Банк» заборгованість закредитним договоромв сумі 137 453,67 грн.Стягнуто з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Ідея Банк» 2270грн.судового збору.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова від01.05.2023року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено. Скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2023 року винесене у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

03.05.2023 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. В обґрунтування відзиву покликається на те, що надана позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитним договором є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і є не правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Відповідач зазначає, що йому, як позичальнику, не було повідомлено про нарахування 3% річних, в момент укладення договору. Позивач скористався недостатнім рівнем обізнаності відповідача у сфері кредитних правовідносин та здійснив додаткові нарахування, які він вважає незаконними. Крім того, відповідач вважає,що АТ «ІдеяБанк» звернувсяз позовом02грудня 2021року,тобто післяспливу передбаченогост.257ЦК Українистроку позовноїдавності

19.05.2023 року представник позивача АТ «Ідея Банк» скерувала на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач була повідомлена про наявність у неї заборгованості, згідно кредитного договору, розмір такої заборгованості, а також з чого вона складається. Зазначила, розрахунок заборгованості за кредитним договором №R01.00212.005422361 від 27.06.2019 року, виконаний станом 29.07.2019. виконаний станом на 29.09.2021 року у формі, що відображає порядок обчислення заборгованості за вказаним кредитним договором у формі, що відображає порядок обчислення заборгованості за кредитним договором протягом всього періоду його утворення. Щодо твердження відповідача про нарахування банком інфляційних витрат на суму та 3% річних то такі не заслуговують на увагу, оскільки АТ «Ідея Банк» не здійснював такі нарахування, що додаткового підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовезасідання нез`явився,належним чиномповідомлений прочас тамісце розглядусправи,наслідки неявки. У заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України,фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R01.00212.005422361. Згідно кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 88686,55 грн. зі сплатою 32,56% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Так, згідно п.1.1. Кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 88686, 55 грн., позивальник зобов`язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами, згідно з умовами цього Договору..

Так, згідно п.1.2. Кредитного договору, Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 34 місяці. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника.

Згідно п. 1.3. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 32.56 % річних від залишкової суми кредиту.

Пунктом 4.2.3 кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків, а позичальник зобов`язаний на вимогу Банку достроково виконати свої грошові зобов`язання, зокрема, у випадку, якщо позичальник порушив терміни сплати щомісячних платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами №7717867, №7717864.

Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого станом на 29.09.2021 року утворилась заборгованість в розмірі 137453,67 грн. Остання сплата за кредитним договором здійснена 13.07.2020 року.

Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29.09.2021 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом статті 1Закону України«Про споживчекредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом,комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності),для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіальних ордерів №6358517, №6358519. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 13.07.2020 року.

Відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконав тому, згідно розрахунку заборгованості, станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості за кредитом становить 137453, 67 грн. та складається з основного боргу 29428,35 грн., простроченого боргу 53 466,10 грн., прострочених процентів 51 384,74 грн., строкових процентів 1 993,76 грн., пені за несвоєчасне погашення платежів 1 180,72 грн.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 08.01.2021 року вих. №12.4.2№ R01.00212.005422361, на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагував на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно дост. 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення Кредитного договору відповідач ознайомилась з текстом та змістом договору в цілому, у тому числі з паспортом споживчого кредиту, погодилась з умовами, а тому Банком була надана інформація Відповідача, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування». Також Позичальник підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до ч.1ст.15 ЗУ «Про споживче кредитування»,споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Підписавши Кредитний договір, Позичальник зобов`язувалась виконувати всі його умови та узгодила усі платежі за таким договором і протягом 14 календарних днів з дня укладення договору Позичальник не відмовилась від нього без пояснення причин.

Крім цього відповідачем не надано підтверджуючих документів, що вона зверталась до АТ «Ідея Банк» з вимогою надати роз`яснення щодо незрозумілості умов Кредитного договору. При цьому протягом певного часу виконувала такий, що свідчить про розуміння нею умов договору та їх погодження.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд, викладеної у постанові від 21.01.2021 у справі №755/6962/19.

Тобто, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, Позичальник була ознайомлена з умовами Кредитного договору до його підписання, з якими вона погодилась в повному обсязі, оскільки підписала його та на протязі тривалого часу з моменту укладення Кредитного договору сплачувала платежі, які нею передбачені, що додатково свідчить про погодження Позичальника з усіма умовами Кредитного договору.

Щодо твердження відповідача про нарахування АТ «Ідея Банк» інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних то такі не заслуговують на увагу, оскільки АТ «Ідея Банк» не здійснював такі нарахування, що додатково підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №R01.00212.005422361.

Відповідно до ч.2ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1,2ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,первинні документи та регістри бухгалтерського обліку» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/4300/16-ц від 25.05.2021 банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

На підтвердження своїх вимог АТ «Ідея Банк» надав суду оригінал виписки з Поточного рахунку по Угоді Відповідача, яка єпервинним бухгалтерським документом та відповідає вимогамЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,а тому твердження Відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документівє необґрунтованими.

Згідно ч. 2ст. 95 ЦПК України,письмові докази подаютьсяв оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

AT «Ідея Банк»надав суду належним чином засвідчену копію Кредитного договору з додатками, а тому доводи відповідача про відсутність фактичного підтвердження правовідносин між AT «Ідея банк» та ним є безпідставними та надуманими.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду, а тому підлягають до задоволення.

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зч.3,4ст.267ЦК України,позовна давністьзастосовується судомлише зазаявою сторониу спорі,зробленою довинесення нимрішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (257 ЦК України).

Відповідно доп.1ч.2ст.258ЦК України,позовна давністьв одинрік застосовується,зокрема,до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно дост.259ЦК України,позовна давність,встановлена законом,може бутизбільшена задомовленістю сторін. Договірпро збільшенняпозовної давностіукладається уписьмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін

Пунктом 5.5 Кредитного договору встановлено, що сторони домовились, що строк позовної давності за цим Договором, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлюється Сторонами тривалістю у 5 (п`ять) року, Позовна давність, щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах, платі за обслуговування кредитної заборгованості, інших грошових внесків, проведення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку кожного чергового платежу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором R01.00212.005422361, останні платіж відповідач здійснено 13.07.2020 року, відтак, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Водночас, як вбачається із заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, з метою надання професійної правничої допомоги АТ «Ідея Банк» у судовій справі за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості між АТ «Ідея Банк» та Адвокатським об`єднанням "АСТРІМ" укладено договір про надання клієнту правової допомоги № ЮО-01/01/19 від 01 січня 2019 року. Клієнту згідно умов договору було надано правову допомогу за тарифами згідно додатку №1 до договору «Тарифи на правову допомогу у справах» та розраховано ціну послуг (робіт), на підтвердження надання яких було складено та підписано між АТ «Ідея Банк» та адвокатським об`єднанням відповідний акт приймання-передачі наданих послуг (копія акту та витягу з нього є в матеріалах справи), і які були оплачені адвокатському об`єднанню.

Відповідно до витягу з додатку до акту приймання передачі наданих послуг від 01.10.2021 року, адвокатське об`єднання надало позивачу наступні послуги: аналіз справи по боржнику на суму 500,00 грн., складання позову до боржника на суму 800,00 грн.; підготовка заяви про розподіл судових витрат по справі за позовом до боржника на суму 800,00 грн.; загальна сума 2100,00 грн., оплата яких підтверджується випискою по особовому рахунку за 05.10.2021 року.

Згідно з положенням ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2100,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Ідея Банк»заборгованість закредитним договоромв сумі 137 453,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 270 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.06.2023 року.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .)

Суддя Х.М. Мисько