Рішення № 111449513, 22.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16647/21

Провадження № 2/752/3074/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ТОВ «Теплопостачсервіс» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 01.07.2014 року ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та надає зазначені послуги, в тому числі і в будинку АДРЕСА_1 , у якому ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . Позивач нараховує плату за послуги, а також формує і надає споживачу рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів, зокрема - рахунки на оплату послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Між позивачем і відповідачем укладено договір № 10/1/72 від 18.01.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води», у якому погодили всі істотні умови, в т.ч. умови про предмет договору та про порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідач регулярно отримує ці комунальні послуги, не відмовляється від них, та фактично споживає їх. Жодного разу не звернулася до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках, що говорить про визнання нею боргу. А тому, сума нарахованої заборгованості є безспірною. Відповідач систематично не виконує належним чином своїх зобов`язань з оплати вказаних послуг, внаслідок чого, утворилась заборгованість за період з листопада 2020 року по червень 2021 року за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 6262,60 гривень.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатила вказані вище суми боргу, чим прострочила виконання зобов`язання, остання зобов`язана відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України також сплатити: суму інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого опалення у розмірі 529,50 грн; 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого опалення у розмірі 231,05 грн..

Позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» просило суд стягнути з боржника ОСОБА_1 на їх користь зазначену вище заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду - 2270 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 14 липня 2021 року справу відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 29-30).

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

8 грудня 2021 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 41-45) та додаткові пояснення до відзиву (а.с. 68-75), в яких позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що 18 січня 2018 року між нею та ТОВ «Теплопостачсервіс» укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 10/1/72.

Пунктом 13 договору передбачено, що за наявності у житловому приміщенні (квартирі) засобів обліку води і теплової енергії, які відповідають вимогам, що визначені у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють вимоги до засобів вимірювальної техніки, справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Між позивачем та відповідачем 30 серпня 2017 року було складено акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого лічильник тепла типу Qundis heat US, заводський номер 66375949 повірено 8 серпня 2017 року та опломбовано в присутності представників позивача та відповідача. Тому оплата послуг з постачання теплової енергії здійснювалася відповідачем відповідно до показників вказаного лічильника, як це передбачено договором. Станом на 3 грудня 2021 року у відповідача відсутня заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення. Крім того додана до позовної заяви довідка про нарахування та сплату коштів за послуги з централізованого опалення від 23 червня 2021 року не може вважатися обґрунтованим розрахунком боргу, оскільки не містить відомостей про тарифи, які застосовувалися позивачем, їх структуру, а також за якими показниками засобів обліку було нараховано борг. Позивачем не надано відомостей про грошові кошти, які фактично надійшли від відповідача в рахунок оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

З моменту укладення між нею та позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 10/1/72 від 18 січня 2018 року ТОВ «Теплопостачсервіс» не виконувало умови договору, не надавало їй та іншим споживачам якісні та кількісні послуги з опалення МЗК її під`їзду, де знаходиться її квартира АДРЕСА_2 . В той же час, ТОВ «Теплопостачсервіс» безпідставно нараховувало та отримувало від неї та інших споживачів оплату за опалення МЗК. Вона (відповідач) направила за весь цей час велику кількість звернень, претензій, скарг з проханням провести за минулі опалювальні періоди перерахунок сум з опалення МЗК, з вимогою розпочати опалення МЗК їхнього під`їзду. Проте позивач всупереч п. 17 договору не провів перерахунок розміру плати. Звертає увагу, що в 2017 році в Секції-А на систему опалення МЗК було встановлено 6 лічильників тепла, які відповідно до актів від 21 вересня 2017 року були введені в експлуатацію та прийняті ТОВ «Теплопостачсервіс» на облік. Показники вказаних лічильників неодноразово надавалися позивачу, що свідчило про відсутність опалення МЗК. За період з 2017 по 2020 роки в секції А опалення МЗК здійснювалося тільки в одній кімнаті на першому поверсі, яка обладнана лічильником № 66375894. Починаючи з 2017 року теплової енергії на опалення МЗК в секції-А спожито всього 63378kWh. Ці показники були надані ТОВ «Теплопостачсервіс», як фактично спожитий об`єм теплової енергії для опалення МЗК починаючи з 2017 року та для здійснення відповідного перерахунку. ТОВ «Теплопостачсервіс» продовжує безпідставно нараховувати неіснуючий борг з опалення МЗК та вимагає його сплати.

Відповідач подала клопотання про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яке 15 грудня 2021 року відкликала (а.с. 112).

В судове засідання 22 червня 2022 року сторони не прибули, про час, день та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим, вона є споживачем послуг, які надає позивач (а.с. 14-15, 16-20, 21).

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.

Це підтверджується правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу, свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального тепло постання в повному розмірі.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 162 ЖК УРСР передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який надає ці послуги та нараховує плату за них, згідно затверджених тарифів.

Відповідно до ст.ст. 19-20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір із виконавцем про надання йому житлово-комунальних послуг.

Додержуючись вимог законодавства, між ТОВ «Теплопостачсервіс» і відповідачем 18 січня 2018 року укладено договір № 10/1/72 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води», у якому погодили у т.ч. умови про предмет договору та про порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги (а.с. 5-8).

Відповідно до 13 договору за наявності у житловому приміщенні (квартирі) засобів обліку води і теплової енергії, які відповідають вимогам, що визначені у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють вимоги до засобів вимірювальної техніки, справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

30 серпня 2017 року у вказаній квартирі встановлено лічильник тепла типу Qundis heat US, заводський номер 66375949, який повірено та опломбовано в присутності представників позивача та відповідача, що підтверджується копією акту введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії (а.с. 47).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася) та фактично споживала їх. Жодного разу не зверталася до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечила вказану обставину, посилаючись на те, що з моменту укладення між нею та позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 10/1/72 від 18 січня 2018 року ТОВ «Теплопостачсервіс» не виконувало умови договору, не надавало якісні та кількісні послуги з опалення МЗК під`їзду, де знаходиться її квартира АДРЕСА_2 та безпідставно нараховувало та отримувало від неї та інших споживачів оплату за опалення МЗК. На підтвердження вказаного відповідачем до відзиву на позовну заяву додано заяву-претензію від 6 травня 2019 року (а.с. 89), від 3 вересня 2019 року (а.с. 48-49), на яку відповідачем 3 жовтня 2019 року надано відповідь про те, що показники приладів розподільного обліку МЗК секція А жодного разу споживачами ТОВ «Теплопостачсервіс» не надавалися (а.с. 50-52). Вказане спростовується копіями листів щодо надання показників приладів розподільчого обліку опалення МЗК секції А від 22 листопада 2019 року, від 7 листопада 2019 року, від 23 грудня 2019 року (а.с. 92-94).

Відповідно до підпункту 1 пункту 29 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Згідно з пунктами 33, 36-39 вказаних Правил у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов`язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім`я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об`єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об`єднання споживачів. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов`язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв`язуються у суді. Споживач має право на досудове розв`язання спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.

Відповідно до п. 17 договору № 10/1/72 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 18 січня 2018 року у разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, виконавець проводить перерахунок розміру плати.

7 листопада 2019 року відповідачем було подано заяву щодо перерахунку сум з опалення по о/р 1035072 (а.с. 53), а 27 січня 2020 року та 4 листопада 2020 року претензії з вимогою скасувати безпідставну заборгованість (а.с. 95, 99-102). Проте позивачем вказаного перерахунку зроблено не було.

12 березня 2020 року позивачу було подано повідомлення про необхідність направити представника для складання та підписання акта-претензії щодо неналежного надання або ненадання послуг з опалення МЗК за період з 2017 по 2020 роки (а.с. 55).

24 березня 2020 року споживачами - жителями квартир секції А ЖК «Венеція» було складено та підписано Акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг з опалення МЗК, який було вручено позивачу. ТОВ «Теплопостачсервіс» свого представника для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників не направило і відповіді на вказаний акт-претензію споживачам не надало.

16 листопада 2021 року споживачами секції А будинку за вказаною адресою позивачу було направлено колективне звернення щодо опалення МЗК з вимогою провести перерахунок, відповіді на яке від позивача не отримали.

Відповідно до ст. 20 Закону, п.п.18, 20, 30 Правил № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з центрального опалення, в результаті чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх доводів ТОВ «Теплопостачсервіс» надав суду розрахунок заборгованості.

Згідно довідки про нарахування та сплату коштів за централізоване опалення № 10/1-72Т від 26.06.2021 року, наданої позивачем, вбачається, що за період з 1 лютого 2019 року по 26 червня 2021 року борг відповідача за централізоване опалення становить 6262,60 гривень, на які позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати (а.с. 9, 10).

Відповідач заперечила проти вказаної заборгованості, надавши суду квитанції за сплату комунальних послуг (а.с. 77-79), показники лічильників (а.с. 81, 113-115).

Крім того, відповідачем надано суду контррозрахунок заборгованості за період з січня 2018 року по жовтень 2021 року, відповідно до якого позивачем безпідставно нарахована сума 8824,19 грн. (а.с. 76).

Позивачем, після надання стороною відповідача доказів, які в своїй сукупності свідчать про необґрунтованість нарахованих сум за централізоване опалення, стороною позивача позовні вимоги уточнено не було та не було надано суду інформацію про нарахування за централізоване опалення коштів та розшифровку розрахунку про нарахування коштів відповідачу за централізоване опалення, в тому числі, із зазначенням показників обліку лічильника.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження нарахованої суми боргу відповідача, стороною позивача в ході розгляду справи суду надано не було.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок заборгованості, а також надані відповідачем докази на підтвердження заперечень на позов, судом було встановлено, що розрахунок не містить даних про показники обліку лічильників, встановлених в квартирі відповідача та в МЗК секції А, а тому в даному випадку стороною позивача не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності у відповідача саме такої суми заборгованості, про яку зазначає позивач.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача в силу ст. 12, 81 ЦПК України не було доведено належними та достатніми доказами надання якісних послуг з централізованого опалення, розмір заборгованості, який було пред`явлено до стягнення, та заперечення відповідача в цій частині є слушними, а тому суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за централізоване опалення слід відмовити за недоведеністю.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про недоведеність первісних вимог позову в частині розміру нарахованої суми заборгованості, а відтак в задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних слід також відмовити, оскільки вони є похідними від первісних.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк