Рішення № 111407782, 07.06.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 р. Справа № 120/2939/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Саал Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2022 поштою до суду надійшла позовна заява керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Мурованокуриловецької селищної ради про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язання відповідача відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт із організації і винесення меж територій об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру.

На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що в ході моніторингу використання земельних ділянок природно-заповідного фонду, Могилів-Подільською окружною прокуратурою встановлено порушення інтересів держави на території Мурованокуриловецької селищної ради, а саме факт невжиття заходів щодо винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" та незакріплення його межі в натурі (на місцевості).

Так, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-4824/2-22 документація із землеустрою на земельну ділянку ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" в архіві відділу, який формує Державний фонд документації із землеустрою на місцевому рівні, відсутня.

Крім того, відповідно до листа Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації від 20.02.2023 № 01-15-01/676 проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території ботанічного заказника місцевого значення до Управління не надходив. Водночас Управлінням направлено лист до Мурованокуриловецької селищної ради від 08.06.2022 щодо переоформлення природоохоронної документації для ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою.

Отже, як зауважує прокурор, проєкт землеустрою щодо визначення меж заказника не розроблявся, а заходи щодо розроблення такого проєкту не вживались.

Прокурор наголошує на тому, що чинне законодавство установлює обов`язкове встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі. Натомість відповідач допускає неправомірну бездіяльність щодо вчинення дій з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" та закріплення їх в натурі (на місцевості), який розташований на території Мурованокуриловецької селищної ради. Така бездіяльність унеможливлює належне використання та зберігання заказника, до того ж існує ймовірність використання його території не за цільовим призначенням. Відповідно, інтерес держави у цьому випадку полягає в захисті об`єктів та територій природно-заповідного фонду.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом прокурора та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

13.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що рішенням 20 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 20.12.2013 № 645 створено об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічний заказник "Долина ірисів", загальною площею 13,7 га, за рахунок земель державної власності (земля запасу) на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району. Цим рішенням також було зобов`язано Головне управління Дерржземагенства (в подальшому Дерджеокадастру у Вінницькій області) нанести межі новоствореного природно-заповідного об`єкта на чергові планово-картографічні матеріали.

В подальшому рішенням 30 сесії Снітківської сільської ради 6 скликання від 27.06.2014 № 273 було затверджено Положення про ботанічний заказник місцевого значення "Долину ірисів", який також було затверджено наказом Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації від 18.08.2015 № 38 ОД. Відтак Снітківська сільська рада, правонаступником якої є Мурованокуриловецька селищна рада, як землекористувач відповідно до ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та охоронного зобов`язання від 18.08.2015 № 01-13, забезпечувала охорону та збереження території об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічний заказник "Долина ірисів".

Відповідач вказує на те, що земельна ділянка, на якій розташований ботанічний заказник "Долина ірисів" перейшов у комунальну власність Мурованокуриловецької територіальної громади з 27.05.2021, а саме коли Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Відповідач зазначає, що у 2021 році селищною радою проводилась інвентаризація переданих їй у комунальну власність земель. Однак після введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, кошти, які планували спрямувати для розроблення необхідної документації із землеустрою, були використані для здійснення заходів правового режиму воєнного стану, підготовки та виконання завдань національного супротивну. Попри це, рішенням 25 сесії селищної ради 8 скликання від 17.03.2023 № 2426 затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів Мурованокуриловецької селищної ради на 2023-2025 роки, якою передбачено розроблення документації із землеустрою для територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Також рішенням 36 сесії селищної ради 8 скликання від 07.04.2023 № 2481 затверджено Програму розробки проектної документації на земельні ділянки комунальної власності Мурованокуриловецької селищної ради на 2023-2024 роки, якою також передбачено розроблення документації із землеустрою для територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відтак, на думку відповідача, твердження позивача про бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради щодо невжиття протягом значного часу заходів по організації та встановленню меж території об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічного заказника "Долина ірисів" не відповідають дійсності.

19.04.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор звертає увагу на те, що згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-117/2-23 від 12.01.2023, чинне на момент прийняття рішення 20 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 20.12.2013 № 645 законодавство не передбачало окрему процедуру нанесення меж об`єктів природно-заповідного фонду на чергові планово-картографічні матеріали. Відтак пункт рішення, яким доручено Головному управлінню Держземагенства у Вінницькій області нанести такі межі не відповідав законодавству, а тому не міг бути виконаним.

Крім того, прокурора вважає, що Мурованокуриловецька селищна рада, як правонаступник Снітківської сільської ради, навіть з 27.05.2021, тобто після того як земельна ділянка, на якій розташований ботанічний заказник "Долина ірисів", перейшла в комунальну власність, дій щодо проведення робіт з організації і встановлення меж територій об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника не вчиняла.

Лише після направлення позовної заяви до суду селищною радою на 36 сесії 8 скликання від 07.04.2023 затверджено Програму розробки проектної документації на земельні ділянки комунальної власності на 2023-2024 роки. Однак зі змісту програми не зрозуміло, яких саме об`єктів природно-заповідного фонду стосується розроблення документації із землеустрою.

21.04.2023 до суду надійшли заперечення, в яких відповідач вказує на те, що від початку розроблення певної програми до її затвердження сесією ради проходить тривалий період. Окрім того, програми, які планувались затвердити у 2022 році, не були винесені на розгляд селищної ради у зв`яку із запровадженням воєнного стану. Програми для забезпечення розроблення документації із землеустрою були затверджені для усіх створених на території селищної ради об`єктів природно-заповідного фонду, окремо по кожному об`єкту прогрими не приймалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до рішення Вінницької обласної ради 20 сесії 6 скликання від 20.12.2013 року № 645 "Про створення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічного заказника "Долина ірисів" створено об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічний заказник "Долина ірисів", загальною площею 13,7 га, за рахунок земель державної власності (землі запасу) на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького район, без вилучення із користування.

На вказаний об`єкт природно-заповідного фонду видано охоронне зобов`язання від 18.08.2015 № 01/13, яким Снітківській сільській раді передано під охорону та дотримання режиму територія ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" площею 13,7 га, розташованого на території Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Відповідно до п. 1.4. Положення про ботанічний заказник місцевого значення "Долина ірисів" територія, оголошена Заказником, не вилучається із землекористування Снітківської сільської ради, яка здійснює на ній свою діяльність відповідно до природоохоронного законодавства та цього Положення, несе відповідальність за належне її утримання і додержання встановленого режиму території.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" визначено, що Снітківська сільська рада входить до складу Мурованокуриловецької територіальної громади з адміністративним центром смт. Муровані Курилівці.

Згідно з пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної і громади (далі розформовані територіальні громади).

Таким чином, з дня набуття повноважень Мурованокуриловецькою селищною радою фактично припинено повноваження Снітківської сільської ради як представника територіальної громади.

При цьому, відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Відтак у спірних правовідносинах Мурованокуриловецька селищна рада вважається правонаступником Снітківської сільської ради, в тому числі її обов`язків.

Як встановлено судом, з метою вивчення стану дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства на території Могилів-Подільського району, керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури листом від 13.12.2022 за № 53-5360вих-22 звернувся до начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просив надати інформацію про те, чи розроблено та затверджено документацію із землеустрою на земельну ділянку заказника щодо встановлення меж в натурі, чи встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), чи внесено відомості про земельну ділянку заказника до бази даних Державного земельного кадастру.

Крім того, керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до Мурованокуриловецької селищної ради з листом від 13.12.2022 за № 53-535/вих-22, в якому просив надати інформацію щодо заходів, які вживались селищною радою для розроблення землевпорядної документації із встановлення внатурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів".

Листом від 20.12.2022 за № 02-13/4064 Мурованокуриловецька селищна рада повідомила прокурора, що під час реорганізації Снітківської сільської ради землевпорядна документація щодо встановлення внатрі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічного заказника "Долина ірисів" не передавалась. При цьому рішенням Вінницької обласної ради 20 сесії 6 скликання від 20.12.2013 року № 645 "Про створення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічного заказника "Долига ірисів" було доручено Головному управлінню Держземагенства (Держгеокадастру) у Вінницькій області нанести межі новоствореного природно-заповідного об`єкта на чергові планово-картографічні матеріали. Інформація про площу та межі створеного об`єкта природно-заповідного фонду не внесена до Державного земельного кадастру.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.12.2022 № 0-2-0.6-4824/2-22 документація із землеустрою на земельну ділянку ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" в архів відділу, який формує Державний фонд документації із землеустрою на місцевому рівні, відсутня. Відомості щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) відсутні. Відповідно до даних Національної кадастрової системи, відомості про земельну ділянку заказника до бази даних Державного земельного кадастру не вносились.

Могилів-Подільською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області направлено лист № 53-5359вих-22 від 13.12.2022 щодо надання інформації про те, чи проводились планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Снітківською сільською радою (до реорганізації) та Мурованокуриловецькою селищною радою (як правонаступника Снітківської сільської ради) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо вжиття заходів органом місцевого самоврядування в частині винесення меж в натурі об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" площею 13,7 га.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 19.12.2022 № 3896/6/22 повідомлено, що Інспекцією не здійснювались заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання Снітківською сільською радою, а також Мурованокуриловецькою селищною радою як її правонаступника, вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання. Відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів". Заходи представницького характеру щодо винесення в натурі меж об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", не вживались.

Разом з тим Державною екологічною інспекцією в період з 28.09.2021 по 19.10.2021 проводилась перевірка в Мурованокуриловецькій селищній раді дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. В силу припису від 19.10.2021 Мурованокуриловецькій селищній раді необхідно було встановити в натурі межі об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", з терміном виконання до 19.04.2022.

На запит окружної прокуратури від 10.01.2023 № 53-179вих-23, яким повідомлено про порушення інтересів держави, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 16.01.2023 №182/11/23 повідомлено, що позапланова перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання вимог припису, наданого Мурованокуриловецькій селищній раді при проведенні планової перевірки в 2021 році, не проводилась.

До листа додано відповідь Мурованокуриловецької селищої ради від 12.01.2023 за № 02-13/195, зі змісту якої слідує, що для забезпечення виконання припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 19.10.2021 Мурованокуриловецькою селищною радою було направлено лист в Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (відділ охорони земель, лісової та заповідної справи) № 02-13/3569 від 15.11.2021 щодо надання охоронних зобов`язань із змінами відповідно до адміністративного устрою, зокрема ботанічних заказників місцевого значення "Долина ірисів". Відповідь не надійшла, що унеможливлює виконання пункту 12 припису.

В подальшому окружною прокуратурою листом від 16.02.2023 № 53-817вих-23 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з`ясовано питання щодо реалізації наданих законом повноважень у сфері використання об`єкту природно-заповідного фонду, проведених та запланованих перевірок, намірів на відповідне судове реагування.

Державною екологічною Інспекцією у Вінницькій області листом від 20.02.2023 №661/12/23 повідомлено, що Інспекція немає наміру звертатись до суду із позовною заявою про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії щодо проведення робіт по винесенню в натурі (на місцевості) меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" з причин відсутності достатнього фінансування Інспекції на сплату судового збору.

Також у листі зазначено, що на цей час Державна екологічна інспекція у Вінницькій області немає можливості здійснити перевірку дотримання селищною радою вимог природоохоронного законодавства. Інспекція не заперечує щодо здійснення Могилів-Подільською окружною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з метою звернення до суду із позовною заявою про зобов`язання вчинити Мурованокуриловецькою селищною радою дії щодо проведення робіт по винесенню в натурі меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів".

Відтак, як зазначає прокурор, необхідність його звернення до суду з цим позовом обумовлена наміром захисту інтересів держави у сфері забезпечення режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, що пов`язано з необхідністю чіткого визначення меж такого об`єкту, адже невиконання відповідачем вимог законодавства у цій сфері тривалий час залишається без уваги та реагування з боку держави в особі уповноважених органів.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів від імені Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, то суд зазначає таке.

Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу

Таким чином, при зверненні з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися у пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.

З матеріалів справи видно, що на підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України прокурор звернувся із листом від 16.02.2023 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з приводу здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Мурованокуриловецькою селищною радою, просив також повідомити чи не планує Інспекція самостійно звертатися до суду з позовом та чи немає заперечень щодо звернення окружної прокуратури з відповідним позовом.

Листом від 20.02.2023 за № 661/12/23 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила прокурора, що у неї відсутні можливості здійснити перевірку дотримання селищною радою вимог природоохоронного законодавства і що Інспекція не заперечує щодо здійснення Могилів-Подільською окружною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави, захист яких не здійснює уповноважений орган державної влади Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.

Частиною першою статті 4 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі Закон № 1264-ХІІ) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Пунктом "і" частини першої статті 19 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Згідно з частиною другою статті 61 Закону № 1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини сьомої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частиною восьмою статті 79 ЗК України передбачено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України № 2456-ХІІ від 16.06.1992"Про природно-заповідний фонд України" (далі Закон № 2456-ХІІ) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Частиною третьою статті 26 Закону № 2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно із статтею 1 Закону України № 858-IV від 22.05.2003 "Про землеустрій" (далі Закон № 858-IV) під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до статті 19 Закону № 858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.

Згідно зі статтею 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно із статтею 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтею 47 Закону № 858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.

Відповідач не запаречує, що саме він зобов`язаний вчинити необхідні дії щодо забезпечення проведення робіт із організації і винесення меж територій об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру. Отже, цей факт суд вважає безспірним.

Разом з тим відповідач не погоджується із твердженнями прокурора про наявність бездіяльності у вчиненні вказаних дій.

Так, відповідач вказує на те, що у 2021 році після передачі земель з державної власності у комунальну власність територіальних громад з метою створення бази даних про всі земельні ділянки в межах створеної Мурованокуриловецької територіальної громади, виявлення всіх землекористувачів та земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням, селищною радою проводилась інвентаризація переданих у комунальну власність земель.

Поряд з цим жодних доказів щодо проведення таких заходів суду не додано.

Крім того, відповідач посилається на запровадження в Україні воєнного стану та необхідність спрямування у зв`язку з цим коштів, які у 2022 році планували використати для розроблення необхідної документації із землеустрою, в тому числі й для територій та об`єктів природно-заповідного фонду, на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Разом з тим суд враховує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про виділення у 2022 році коштів для розроблення необхідної документації для об`єктів природно-заповідного фонду.

Окрім цього, сам по собі факт запровадження на території України воєнного стану не звільняє відповідача від виконання покладених на Мурованокуриловецьку селищну раду зобов`язань, зокрема щодо винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина Ірисів" та закріплення його меж в натурі.

Також відповідач не надав жодних належних й допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що кошти, які планували спрямувати для розроблення необхідної документації із землеустрою, дійсно були використанні на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Щодо затвердження за рішенням 35 сесії селищної ради 8 скликання від 17.03.2023 № 2426 Програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів Мурованокуриловецької селищної ради на 2023-2025 роки та за рішенням 36 сесії селищної ради 8 скликання від 07.04.2023 № 2481 Програми розробки проектної документації на земельні ділянки комунальної власності Мурованокуриловецької селищної ради на 2023-2025 роки, то такі, на думку суду, не спростовують оскаржуваної бездіяльності відповідача, оскільки зазначені програми затверджені після реагування окружної прокуратури на порушення відповідачем вимог законодавства шляхом підготовки та направлення позовної заяви до суду, а зі змісту програм взагалі неможливо встановити, щодо яких саме об`єктів природно-заповідного фонду передбачається розроблення документації із землеустрою.

Відповідач також наголошує, що на Снітківську селищну раду не було покладено обов`язку саме з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" та закріплення його в натурі.

В цьому аспекті суд зазначає, що за правовою природою охоронні зобов`язання спрямовані на добровільне підтвердження суб`єктом владних повноважень зобов`язань щодо забезпечення охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду, у тому числі щодо винесення меж таких об`єктів та закріплення їх в натурі.

Відтак охоронне зобов`язання від 18.08.2015 № 01-13 підтверджує обов`язок Снітківської селищної ради забезпечувати охорону та збереження території об`єкту, що перебуває у її користуванні, а саме ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів".

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та беручи до уваги, що відносно вказаного заказника тривалий час не вживаються заходи щодо організації проведення робіт із винесення його меж та закріплення їх в натурі (на місцевості), суд доходить висновку про існування ризику використання цієї території не за цільовим призначенням, що суперечить природоохоронному законодавству.

Дії відповідача у цьому напрямку мають несистемний та формальний характер і під час розгляду справи відповідач з наданням відповідних доказів не довів, що оскаржувана прокурором бездіяльність, яка дійсно має місце, обумовлюється об`єктивними причинами, які реально перешкодили відповідачу вжити відповідні заходи у розумний строк, тобто найкоротший строк, достатній для того, щоб своєчасного, тобто без невиправданих зволікань, організувати проведення робіт із винесення меж заказника та їх закріплення в натурі (на місцевості).

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач допустив неправомірну бездіяльність, а відтак існують підстави для зобов`язання його до вчинення дій щодо забезпечення проведення робіт з організації і встановлення меж території об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру.

Отже, адміністративний позов визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради щодо вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Мурованокуриловецьку селищну раду забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства України проведення робіт з організації і встановлення меж території об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Долина ірисів", винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, службова адреса: вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37979894, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100);

2) відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада (код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 45, смт. Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

Повне рішення суду складено 07.06.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович