Рішення № 111407586, 31.05.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12073/22

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Квашніна М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання дій незаконними, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача АТ "ПУМБ", в якій просить: 1) визнати дії відповідача незаконними та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 74 310,80 грн.; 2) відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.;

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є клієнтом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» де має відкриті рахунки. Відповідач незаконно обмежив видаткові операції по моїм рахункам: на дебітний картці № НОМЕР_1 , номер рахунку ІВАN НОМЕР_2 , відкритий для отримання заробітної плати, із залишком 71 000 гривень 00 копійок; на кредитній картці № НОМЕР_3 номер рахунку ІВАN НОМЕР_4 із залишком власних коштів у розмірі 3 310 гривень 80 копійок. У зв`язку із здійсненням контролю фінансових операцій, співробітникам банку позивачем було надано весь пакет документ для підтвердження джерел походження грошових коштів, які були внесено на поточний рахунок (довідки форми ОК-7, довідки форми ОК-5, довідки про доходи, виписки ПАТ «ПУМБ», договори про надання поворотної фінансової допомоги, оборотно-сальдові відомості, договори безпроцентних позик, платіжні доручення, виписки по кредитній карті, акти звірок, документи членів сім`ї. Крім того, 31.05.2022 року позивач додатково на ім`я Голови правління ПУМБ подавав заяву з ґрунтовними поясненнями по суті фінансових операцій із зазначенням джерела походження коштів. Листом від 24.06.2022 року № КНО-33/40676 співробітники банку позивачу повідомили, що видаткові операції за його рахунками були обмежені у зв`язку з необхідністю виконання Банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, норм чинного законодавства в частині виконання заходів належної перевірки клієнта, зокрема, здійснення постійного моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта. Після чого, додатково позивачем надіслано до банку необхідні документи. Більш того, 07.06.2022 року позивач письмово (заява зареєстрована вх. 486/120/474 від 07.06.2022) просив Банк закрити його рахунки та залишок коштів перевести на його кредитну картку Монобанка. У вересні 2022 року позивачем повторно до Банку направлена заява щодо повідомлення причин дії зазначених обмежень видаткових операцій по моїм рахункам, щодо надання інформації, які саме суми та на підставі яких документів, були прийняті банком, які суми та документи не були враховані Банком і яка причина, про повідомлення переліку документів, що необхідно додатково подати Банку для зняття обмежень та можливості розпоряджатися моїми грошовими коштами на власний розсуд. Позивач отримав відповідь з Банку з безпідставними причинами відмови. Тому, позивач був вимушений подати скаргу до Національного банку України, на яку отримав відповідь №14-0004/76600 від 03.11.2022 року, що нібито його фінансовий стан підтверджено Банком частково, та необхідно подати документи, що підтверджують джерела походження коштів. Зняття обмежень з його рахунків можливе після надання ним документів/інформації на всю суму запиту та повного завершення Банком ПЗНП. Дії банку щодо обмеження видаткових операції по рахункам та бездіяльність в частині не закриття рахунків та відмови перерахування грошових коштів на інший рахунок в Монобанку позивач вважає незаконними.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 02.01.2023 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У березні 2023 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що банк має право запросити інформацію про джерела походження коштів незалежно від суми операції та форми внесення коштів. На виконання вищевказаних законодавчих норм та у зв`язку з проведеними операціями, Банком неодноразово (наприклад, лист АТ «ПУМБ» від 24.06.2022 вих. № КНО -33/40676, лист АТ «ПУМБ» від 06.10.2022 за вих.№ КНО-33/80744, що підтверджується самим позивачем у позовній заяві) було направлено Позивачу запити з вимогою надати, зокрема, джерела походження коштів, які з 23.05.2021 було зараховано на рахунки Позивача дробленням, через касу Банку: готівкою - 1 022 380 грн., використовуючи мережу ПТКС-821 765 грн., за допомогою Р2Р-сервісів-298 739грн. (на загальну суму 2 142 884 гри.). На вказаний запит позивачем було надано наступні документи: довідка за формою ОК-7 позивача на суму 256 295 грн.; довідка за формою ОК-7 дружини позивача на суму 1 088 213 грн. На суму 798 376 грн. позивач не надав Банку документів, із переліку визначеному АТ «ПУМБ». Таким чином, наданих позивачем на запит Банку документів недостатньо. При цьому, Банк роз`яснив позивачу необхідність додатково надати документи з переліку, зазначеному у запиті, що підтверджують джерела походження коштів на суму - 798 376 грн., що не спростовується позивачем у тексті позовної заяви.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 14.06.2019 р. ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «ПУМБ». позивачу було відкрито наступні рахунки: ІBAN НОМЕР_2 та НОМЕР_4 .

Згідно з листів АТ «ПУМБ» № КНО-33/40676 від 24.06.2022р. та № КНО-33/80744 від 06.10.2022 р. банком неодноразово було направлено позивачу запити з вимогою надати зокрема, джерела походження коштів, які з 23.05.2021 р. було зараховано на рахунки позивача дробленням, через касу банку: готівкою - 1 022 380 грн., використовуючи мережу ПТКС-821 765 грн., за допомогою Р2Р-сервісів- 298 739грн. (на загальну суму 2 142 884 гри.).

На вказаний запит позивачем було надано наступні документи: довідка за формою ОК-7 позивача на суму 256 295 грн.; довідка за формою ОК-7 дружини позивача на суму 1 088 213 грн.

Однак, як вбачається з відзиву на позовну заяву, позивач на суму 798 376 грн. не надав Банку документів, із переліку визначеному АТ «ПУМБ».

Після чого, листом № К25-02.2/1 від 07.03.2023 AT «ПУМБ» повідомив позивача про необхідність з`явитись до відділення AT «ПУМБ» для надання заяви на закриття рахунків, а також реквізитів банківського рахунку для перерахування залишку коштів. У разі не надання заяви на закриття рахунків AT «ПУМБ» здійснить закриття рахунків у порядку, передбаченому внутрішньобанківськими правилами.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року № 361-IX (надалі Закон № 361-IX) визначено підстави для здійснення банком відмови від втримання ділових відносин з клієнтом та від проведення фінансових операцій.

Відповідно до п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний:

- забезпечувати згідно вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином дозволить виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин із клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноваженому органу (далі - СУО), а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій у протиправних цілях;

- проводити належну перевірку нових клієнтів та існуючих клієнтів;

- забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі здійснюваних на користь клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявної у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи у разі потреби інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону № 361-IX, одним із заходів належної перевірки є проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявної у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, у разі потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями).

Отже, банк має право запросити інформацію про джерела походження коштів незалежно від суми операції та форми внесення коштів (готівкою або безготівковим переказом).

Відповідно до п. 67 п. 1 ст. 1 Закону №361-ІХ, порогові та підозрілі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Фінансова операція незалежно від суми є підозрілою, якщо банк має підозри або підстави вважати її пов`язаною зі злочинною діяльністю, фінансуванням тероризму, поширенням зброї масового знищення (ст. 21 Закону №361-IX). При віднесенні фінансової операції до підозрілого банку керується індикаторами, встановленими НБУ у Додатку 20 Положення № 65.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Положення № 65, Банк зобов`язаний забезпечити належну організацію внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - ПВК/ФТ) та проведення первинного фінансового моніторингу. Метою належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу є можливість належним чином виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них СУО.

Положенням № 65 передбачена необхідність здійснювати на постійній основі моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями), включаючи посилені заходи належної перевірки (далі - ПЗНП).

Відповідно до Додатку 6 до Постанови № 65, під час здійснення ПЗНП, банк обирає вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам із клієнтом, що є пропорційним таким ризикам.

Такими заходами, можуть бути, зокрема, встановлення певних обмежень/лімітів на використання клієнтом послуги/продукту.

Одним індикатором підозрілої фінансової операції, встановленим п. п. 15 п. 68 розділу III Додатку 20 до Положення № 65 є проведення (структурування) готівкової фінансової операції таким чином, щоб уникнути вимог, які пред`являються при здійсненні відповідних порогових фінансових операцій.

Згідно п.п.5.1. Розділу І ДКБО Клієнт зобов`язаний на першу вимогу Банку відвідати Банк, за місцем де була оформлена Заява на приєднання до Договору, та/або надати достовірні документи та/або відомості, необхідні з метою: здійснення Банком процедур належної перевірки Клієнта і моніторингу ділових відносин / фінансових операцій. Зокрема, надати документи і відомості, необхідні для з`ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, джерел походження коштів, пов`язаних з фінансовими операціями, мети та підстави здійснення фінансових операцій, відповідності фінансових операцій Клієнта наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик - актуалізації інформації щодо Клієнта та інші документи/відомості, необхідні для виконання Банком функцій суб`єкту первинного фінансового моніторингу у відповідності до законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та/або інформацію і документи на виконання вимог FATCA.

Підпунктом 1.1.21. Розділу II ДКБО встановлено, що Банк має право призупинити здійснення операцій за картковим рахунком за допомогою картки, тобто зупинити (блокувати) дію картки, у разі не надання клієнтом документів або нез`явлення у Банк, в тому числі згідно із п.5.1.1. Розділу II цього Договору.

Пунктом 6.3.15.4. Договору II ДКБО встановлено, що Банк має право заблокувати доступ до Системи «Інтернет-банкінг» у разі невиконання клієнтом обов`язку з надання документів та/або нез`явлення клієнта у відділення Банку у випадках, передбачених п.5.1.1. ділу І цього Договору.

Згідно п.2.4.7. Розділу І ДКБО Банк має право розірвати в односторонньому випадку договір з клієнтом у порядку та на умовах, визначених Договором, та самостійно закрити Картковий рахунок та/або інший рахунок, відкритий відповідно до цього Договору, при реалізації права Банку відмовитися від підтримання ділових відносин у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Статтею 15 Закону № 361-IX визначено підстави для здійснення банком відмови від підтримання ділових відносин з клієнтом та від проведення фінансових операцій.

Відповідно до ст. 15 Закону № 361-IX, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком- оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Враховуючи те, що позивач на запит банку, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» так і не надав жодної інформації та документів AT «ПУМБ» своїм розпорядженням № 86-ФМ встановив позивачу неприйнятно високий ризик та відмовився від підтримання ділових відносин з позивачем.

Крім того, у листі № К25-02.2/1 від 07.03.2023 AT «ПУМБ» повідомив позивача про необхідність з`явитись до відділення AT «ПУМБ» для надання заяви на закриття рахунків, а також реквізитів банківського рахунку для перерахування залишку коштів.

Однак позивач після отримання такого листа не звернувся до відділення банку з заявою про закриття рахунків.

У зв`язку з не наданням позивачем заяви на закриття рахунків AT «ПУМБ» здійснив закриття рахунків у порядку, передбаченому внутрішньобанківськими правилами.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року 361-IX, суб`єкти фінансового моніторингу (банки), їх посадові особи та інші працівники, ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов`язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.

Окрім цього, суд звертає увагу, що закриття рахунків не перешкоджає позивачу звернутись до відділення Банку для перерахування залишку коштів.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання дій AT «ПУМБ» незаконними та стягнення коштів не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» варто зазначити про таке.

П. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для правовідносин, що виникли між сторонами з приводу відшкодування моральної шкоди, необхідно встановлення вини.

Згідно п. 5 зазначеної Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В даному випадку позивачем не надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди та винних дій відповідача отже в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, суд вважає, що за наведених обставин, позивачем не доведена обґрунтованість його заявлених позовних вимог, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання дій незаконними, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.)

Повний текст рішення складено 05.06.2023 р.

Суддя Н. М. Ларіонова