Ухвала суду № 111407029, 05.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9182/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, де зацікавлена особа: Департамент соціальної захисту Закарпатської обласної військової адміністрації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, де зацікавлена особа: Департамент соціальної захисту Закарпатської обласної військової адміністрації.

Дослідивши матеріали заяви суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п.5 ч.2 до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення .

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ст.. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту , заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим для справ окремого провадження. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Зі змісту заяви вбачається, як вказує заявник у документах ОСОБА_1 існують певні невідповідності в частині запису по батькові, а саме: в паспорті громадянина України та свідоцтва про народження - « ОСОБА_1 », а в військовому квитку Серії НОМЕР_1 та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 р. серія НОМЕР_2 вказано - « ОСОБА_1 ». Згадані невідповідності позбавляють його можливості довести свою участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що необхідно для призначення пенсії.

У заяві вказано на те, що при заповненні даних про заявника в цих документах , посадова особа на свій розсуд переклала з угорської мови на російську мову по-батькові заявника , що призвело до неправильного запису по батькові, внаслідок чого виникли невідповідності в документах ОСОБА_1 .

При цьому у заяві вказано на те, що у зв`язку з необхідністю упорядкування документів заявник звернувся до Департаменту соціального захисту населення з заявою щодо виправлення помилки в написанні по -батькові в посвідченні учасника ліквідації катастрофи на Чорнобильській АЄС, але на його звернення відповідь не надійшла. В усній формі йому було повідомлено про неможливість усунення вказаної розбіжності з рекомендацією з цим питанням звернутися до суду.

На підставі викладеного та ст. 15, 16 ЦК України, ст. 315, 319 ЦПК України ОСОБА_1 просить суд становити юридичний факт про те, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1987 р. , серії НОМЕР_2 видане Закарпатською обласною військовою адміністрацією.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20), у постановах Луганського апеляційного суду у справах №428/1735/20, №419/1402/20, №425/895/20 та в інших.

Так, за твердженням заявника він, у зв`язку з необхідністю упорядкування документів звернувся до Департаменту соціального захисту населення з заявою щодо виправлення помилки в написанні по -батькові в посвідченні учасника ліквідації катастрофи на Чорнобильській АЄС, але на його звернення відповідь не надійшла. В усній формі йому було повідомлено про неможливість усунення вказаної розбіжності з рекомендацією з цим питанням звернутися до суду.

Слід констатувати, що матеріали заяви не містять підтвердження наведеному. При цьому жодних доказів та відомостей про те, що іншим чином окрім як встановлення в судовому порядку факту, вказані неточності усунуто бути не може матеріли поданої заяви до суду не містять.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Згідно з ч.2 ст.318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Таким чином, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, які посвідчують факт, або довідку про відмову у видачі таких документів із зазначенням причин відмови.

Всупереч наведених вимог Закону, у заяві відсутні посилання на докази, які свідчать про те, що заявник звертався до відповідних органів з метою внесення змін до документів і що йому було відмовлено у їх видачі.

Разом з тим, в абз.2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК (главою 6 розділу 4 ЦПК України, в редакції чинній на момент звернення з заявою до суду), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження неможливості одержання необхідних документів з відповідними виправленнями в позасудовому порядку.

Допущені недоліки позбавляють суд можливості провести підготовку справи до розгляду, призначити її та вирішити у відповідності до Закону. Підстав для звільнення від доказування судом не встановлено.

Суд вважає, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, де зацікавлена особа: Департамент соціальної захисту Закарпатської обласної військової адміністрації, - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош