Ухвала суду № 111379617, 07.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9655/22

УХВАЛА

07 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України у справі № 420/9655/22 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_2 , з виплатою компенсації втрати частини доходів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року набрало законної сили за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 року.

30.03.2023 року було видано виконавчі листи про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн. та про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_2 , з виплатою компенсації втрати частини доходів.

30.05.2023 року представник позивача подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить суд відповідно до ст. 383 КАС України:

1) Визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 21.12.2022 року, а саме:

- відповідач в розрахунку пенсії позивачу та в розрахунку боргу за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік на момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 21.04.2023 рік протиправно:

- не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік року;

- не включив позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року (Далі - «Протокол/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року») в графі «особливості» що пенсія позивача буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;

- відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивача за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік по момент фактичної виплати;

- відповідач протиправно не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 р.;

2) Згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов`язати відповідача:

- скасувати в пенсійній справі позивача графі «особливості» в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року позначку «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» та включити позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматични масові перерахунки пенсії відповідно до Закону;

- здійснити розрахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу за винятком сплачених сум;

- здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію позивача, з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік;

- здійснити розрахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату, а саме: довідки № 06 від 25.02.2018р.; довідки № 06/1 від 25.02.2018 р.;

3) Зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання Рішення від 21.12.2022 року у адміністративній справі № 420/9655/22.

Представник ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що 21.03.2203 року він звернувся до відповідача листом з вимогою про добровільне виконання Рішення від 21.12.2022 року. 18.05.2023 року отримав лист Відповідача № 2100-03-8/13551 від 10.05.2023 року (далі - «Лист відповідача від 10.05.2023 року»), в якому відповідач повідомив, що на виконання рішення гр. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 02.11.2018 (протокол призначення пенсії додається). Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 420/9655/22 (набрало законної сили 16.03.2023) виконано, за графіком виплат, 25.05.2023, на вищевказаний рахунок гр. ОСОБА_1 буде перераховано борг за період з 02.11.2018 по 30.04.2023 в сумі 77442,17 грн. та поточну пенсію в розмірі 1435,00 грн. 29.05.2023 року Позивач був змушений звернутися до державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом від 30.03.2023 року. З листа відповідача від 10.05.2023 року та доданого до нього протоколу/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року слідувало, що Відповідач хоче ввести в оману, адже протоколі/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року з електронного кабінету ПФУ Позивача виявилось, що Відповідач приховав в графі «особливості» що пенсія позивачу буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі» на виконання Рішення від 21.12.2022 року, чим вчинив протиправну бездіяльність, а саме - не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - «Закон 1058-ГУ») та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 (Далі - «Постанова КМУ № 251») та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Далі - «Постанова КМУ № 124»), в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік року; - не включив позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року (Далі - «Протокол/розпорядження № 213050006016 від 21.04.2023 року») в графі «особливості» що пенсія позивачу буцімто «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»; - відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивача за період з 02.11.2018 по 21.04.2023 рік по момент фактичної виплати; - відповідач протиправно не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 р.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 в письмовому провадженні, згідно ч.5 ст.383 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.ч. 1 та 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області було повідомлено представника позивача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, за графіком виплат 25.05.2023 року на вказаний в рішенні суду рахунок ОСОБА_1 буде перераховано борг за період з 02.11.2018 року по 30.04.2023 року в сумі 77442,17 грн. та поточну пенсію в розмірі 1435,00 грн., після чого буде здійснено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, відповідачем фактично виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, а стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів, то вимоги заявника є передчасними станом на 30.05.2023 року, оскільки тільки 23.05.2023 року був перерахований борг (дохід) за рішенням суду.

При цьому, заявник не надав до суду жодного доказу щодо невиконання пенсійним органом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, в частині зобов`язання здійснити виплату призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_2 , з виплатою компенсації втрати частини доходів.

Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пунктів 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень», які передбачають, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Відтак, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ч. 1 ст. 2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права такої особи у сфері публічно-правових відносин від порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч. 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Підставою звернення із вказаною заявою стало, на думку заявника, те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, що набрало законної сили 16.03.2023 року, пенсійний орган не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251, та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу на 21.04.2023 рік, не включив позивача в коло осіб яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, вказав в протоколі/розпорядженні № 213050006016 від 21.04.2023 року в графі «особливості» що пенсія позивачу «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі», не врахував довідки про заробітну плату, а саме: довідку № 06 від 25.02.2018 р.; довідку № 06/1 від 25.02.2018 року.

Суд зазначає, що вказані питання не були предметом судового розгляду справи №420/9655/22 та не стосуються саме виконання судового рішення в даній справі, отже можуть розглядатися виключно в окремому позовному провадженні.

Таким чином, представник ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 21.12.2022 року у справі № 420/9655/22, або порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Тобто, положеннями ст.383 КАС України взагалі не передбачена можливість зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії на користь позивача за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених таким суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

За таких обставин, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з цим, позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі. Тому суд не вважає за необхідне зобов`язувати відповідача подавати звіт про виконання судового рішення в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди, на його думку, з розміром пенсії виплаченої з 02.11.2018 року на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок на виконання рішення суду у справі № 420/9655/22, має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 295, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (вхідний №17506/23 від 30.05.2023 року) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, поданої в порядку ст. 383 КАС України у справі № 420/9655/22, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки згідно ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Аракелян