№ 111367808, 01.06.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/7/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 Справа № 908/29/23

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ ВП: 40081347 (03049, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.11/15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9)

про зобов`язання вчинити дії та про стягнення штрафних санкцій у розмірі 360 158,38 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9)

до відповідача (за зустрічним позовом): Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ ВП: 40081347 (03049, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд. 11/15)

про стягнення суми 1112855,64 грн

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від АТ «Українська залізниця»: Становова Ю.В.;

від ТОВ «НВП «СЕАЛ»: Борисенков В.С.

ВСТАНОВЛЕНО:

10.05.2023 за наслідками розгляду справи № 908/29/23 судом прийнято рішення. Первісний позов задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», стягнуто суму 19087,89 грн 89 коп. пені, суму 286 грн 32 коп витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» суму 872 726 грн 69 коп заборгованості, суму 239127 грн 11 коп. інфляційних втрат, суму 1001 грн 84 коп відсотків річних, суму 16692 грн 83 коп. витрат зі сплати судового збору.

16.05.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» (направлена до суду засобами поштового зв`язку 12.05.2023) про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/29/23, а саме: стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2023 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 01.06.2023.

30.05.2023 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на електронну пошту суду та 01.06.2023 засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

01.06.2023 заява ТОВ «НВП «СЕАЛ» розглянута, за наслідками розгляду заяви судом прийнято додаткове рішення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/29/23 слідує, що у відзиві на первісний позов, а також у зустрічній позовній заяві ТОВ «НВП «СЕАЛ» наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. В судовому засіданні 10.05.2023 представник позивача в усній формі зазначив, що докази понесених позивачем судових витрат в цій частині будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, що відображено у протоколі судового засідання.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/29/23 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/29/23 про стягнення з АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» суми 19000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Матеріали справи № 908/29/23 свідчать, що між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ» (Клієнт) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 10/21 від 02.01.2021.

Представництво інтересів ТОВ «НВП «СЕАЛ» здійснювалось адвокатом Борисенковим В.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001202), який діяв на підставі ордеру серія АР № 1111204, виданого 24.01.2023 на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 14.01.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та адвокатом Борисенковим В.С. (копії вказаних договорів містяться в матеріалах справи №908/29/23 (додані до заяви ТОВ «НВП «СЕАЛ»)).

За змістом п.п.1.1., 1.5, 3.1.10 Договору про надання правничої (правової) допомоги №10/21 від 02.01.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ», предметом договору є здійснення Адвокатським об`єднанням захисту, представництва та надання інших юридичних послуг та правничої (правової допомоги) Клієнту відповідно до його завдань, які Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити. Сторони можуть домовитись про виконання завдань Клієнта шляхом підписання Додаткової угоди до Договору з узгодженням їх вартості. Адвокатське об`єднання має право приймати рішення про призначення конкретного адвоката для виконання цього Договору.

Згідно зі змістом п.п. 4.6., 4.7 Договору визначено, що Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, заначений в даному договір, на підставі виставленого рахунку. Остаточний розмір та обсяг наданих послуг, а також остаточний розрахунок за надані послуги визначається та здійснюється на підставі Акту приймання-передачі послуг.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 6 від 09.01.2023 до вказаного Договору Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати, а Клієнт прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу пов`язану із розглядом господарським судом Запорізької області справи № 908/29/23 за позовом АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» до Клієнта про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій. В пункті 3 даної угоди сторони визначити вартість правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі за надання конкретних видів послуг.

14.01.2023 Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» (Замовник) укладено договір про надання послуг з адвокатом Борисенковим Віталієм Сергійовичем (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався надати послуги та представляти інтереси Клієнта Замовника у справі № 908/29/23.

До заяви ТОВ «НВП «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/29/23 також додані завірені копії:

- актів приймання-передачі послуг від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 22.03.2023, від 19.04.2023, від 10.05.2023, підписаних між АО «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ»;

- рахунків № 20/01 від 31.01.2023 на суму 8000,00 грн, № 16/02 від 28.02.2023 на суму 5000,00 грн, № 14/03 від 22.03.2023 на суму 2000,00 грн, № 19/04 від 19.04.2023 на суму 2000,00 грн, № 06/05 від 10.05.2023 на суму 2000,00 грн, виставлених Адвокатським об`єднанням Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «СЕАЛ» на оплату правничої допомоги за представництво інтересів Клієнта у справі № 908/29/23;

- платіжної інструкції №@2PL134277 від 12.05.2023 про перерахування на рахунок АО «ЛЕГЕС» суми 19 000,00 грн на підставі вищевказаних рахунків.

У вказаних вище актах приймання-передачі послуг та виставлених рахунках наведено детальний опис наданих послуг з представництва інтересів ТОВ «НВП «СЕАЛ» у справі №908/29/23, вказано їх вартість, загальний розмір яких складає 19 000,00 грн. Акти підписані без зауважень.

Також детальний опис наданих послуг наведений і в самій заяві ТОВ «НВП «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, з якого слідує, що правові послуги та їх вартість у загальному розмірі 19000,00 грн складаються з наступного обсягу наданих послуг:

- вивчення матеріалів справи та подання до господарського суду Запорізької області

відзиву на позовну заяву 4000 грн;

- вивчення матеріалів, складання та подання до суду зустрічного позову 4000 грн;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 07.02.2023 2000 грн;

- вивчення відповіді на відзив, складання та подання заперечення на відповідь на

відзив 3000 грн;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 09.03.2023 2000 грн;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 10.04.2023 2000 грн;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 10.05.2023 2000 грн.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», зокрема, зазначено, що витрати ТОВ «НВП «СЕАЛ» у сумі 4000,00 грн за представництво інтересів у справі під час підготовчих засідань 07.02.2023 та 09.03.2023 не відповідають критеріям необхідності та розумності, оскільки судом не визнавалась обов`язковою явка у вказані судові засідання, тому з метою ефективного та раціонального використання матеріальних та часових ресурсів ТОВ «НВП «СЕАЛ» мав змогу подати до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у підготовчих засіданнях безпосередньо у приміщенні суду. Не відповідають критерію розумності витрати в розмірі 4000,00 грн за подання зустрічного позову у справі № 908/29/23, оскільки проект зустрічної позовної заяви вже був підготовлений на початку лютого 2022 року та подавався в межах справи № 908/3387/21, в якій інтереси ТОВ «НВП «СЕАЛ» представляв той самий представник, що і в даній справі № 908/29/23. Справа № 908/29/23 не є складною, не відноситься до нестандартних спорів, не ґрунтуються на нетипових правовідносинах, на підготовку процесуальних документів представник ТОВ «НВП «СЕАЛ» не витрачав багато часу, оскільки в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/3387/21, яка містила ті ж самі докази. З огляду на незадовільний фінансовий стан позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом та з огляду на стратегічність роботи АТ «Українська залізниця» наявні всі підстави для зменшення судових витрат на надання правничої допомоги. Також у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вказано, що платіжна інструкція №@2PL134277 від 12.05.2023 не може бути належним доказом оплати витрат на професійну правничу допомогу, оскільки оплата була здійснена не ТОВ «НВП «СЕАЛ», що підтверджується кодом платника. На підставі викладеного АТ «Українська залізниця» в особі філії просило суд зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу на 99%.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява №19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палата Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У Постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, з урахуванням фактичних обставин та наданих доказів на їх підтвердження, оцінює підтвердження фактичного надання відповідних послуг (виконаних адвокатом робіт) в тій справі, яка розглядається судом, з огляду на що посилання на будь-які вчинені процесуальні дії учасників судового процесу та складені їх представниками заяви по суті у інших судових справах не спростовують обсягу наданих послуг під час представництва інтересів сторони у межах даної конкретної справи № 98/29/23.

Безпосередня участь представників сторін в судових засіданнях є процесуальним правом учасників справи, яке не може бути обмеженим, та у разі не визнання судом явки уповноважених представників обов`язковою, вирішується ними самостійно в межах правовідносин такого представника та особи, інтереси якої він представляє, тому зазначення у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу про невідповідність та нерозумність витрат на представництва інтересів ТОВ «НВП «СЕАЛ» під час підготовчих засідань є необґрунтованим та не є підставою для зменшення вартості послуг з надання професійної правничої допомоги в цій частині.

Також не приймаються судом до уваги наведені доводи щодо незадовільного фінансового стану позивача за первісним позовом/відповідача на зустрічним позовом, які не підтвердженні жодним доказом та не є свідченням не співмірності заявлених іншою стороною судових витрат.

Стосовно посилання АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» щодо платіжної інструкції №@2PL134277 від 12.05.2023, як неналежного доказу оплати ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає, що АТ КБ «Приватбанк» згідно з цим платіжним документом є надавачем платіжних послуг платника (ініціатора платіжної операції), з рахунку якого здійснюється платіж.

Крім того, відповідно до висновків усталеної практики Верхового Суду, викладеної зокрема у постановах по справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено. В постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі №686/28627/18 вказана правова позиція підтверджена та вказано, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені в майбутньому.

Таким чином надання документів на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов`язковим, тому питання щодо дослідження та встановлення судом належності відповідних доказів не носить обов`язкового характеру.

Господарський суд враховує, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як справедливість, добросовісність, розумність, принципи співмірності та розумності судових витрат, складність справи № 908/29/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження та в межах якої ТОВ «НВП «СЕАЛ» було подано зустрічний позов, який задоволено судом у повному обсязі, витрачений адвокатом час на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях, який підтверджений наданими доказами.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання позивача за первісним позовом/відповідача на зустрічним позовом на те, що розмір цих витрат є неспіврозмірним, завищеним та підлягає зменшенню. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судом задовольняється заява ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, ухвалення додаткового рішення у справі № 908/29/23 та стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ ВП: 40081347 (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд.11/15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9) суму 19000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.06.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва