Єдиний державний реєстр судових рішень Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2-а-2034/09/4/0170
27.04.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіІлюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. , Курапової З.І. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.
за участю сторін:
від позивача: Шугалка Наталія Євгеніївна, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 23.10.2008; довіреність №13 від 09.02.2010;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 07.05.09 у справі № 2-а-2034/09/4/0170
за позовом Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, буд. 24, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2009 позов задоволено в повному обсязі: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі №0014501501/0 від 27.08.2008, №0014501501/1 від 25.09.2008, №0014501501/2 від 05.11.2008, №0014501501/3 від 23.01.2009 про визначення Акціонерному комерційному банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 105847,35 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції”3,40 грн. судових витрат (арк.с.113-115).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що помилки позивача при заповненні декларації не потягнули заниження суми податкового зобовязання, висновок відповідача в цій частині суперечить матеріалам справи.
Не погодившись з рішенням суду відповідач - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити (арк.с.118,120).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що порушення позивачем вимог Порядку складання Декларації податку на прибуток при заповненні рядків 14 та 15 призвели до неправильного визначення платником податку суми податкового зобовязання за 9 місяців 2007 року.
В судовому засіданні 27.04.2010 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 27.04.2010, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.136-137), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
15.08.2008 Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим проведена невиїзну документальна (камеральна) перевірка Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" податкової звітності з податку на прибуток.
За результатами перевірки складено Акт №6021/15-1/20929956 від 15.08.2008 (арк.с.38).
Перевіркою встановлено порушення пункту 3 Порядку складання Декларації з податку на прибуток банку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31.03.2003 №148 - занижено податок на прибуток на суму 100807,00 грн. за 3 квартали 2007 року.
На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2008 №0014501501/0, яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 100807,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5040,35 грн. (арк.с.77).
Позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової адміністрації України (арк.с.52-56,57-61,62-67).
Рішеннями Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим №3452/10/1/25-010 від 25.09.2008, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №2711/10/25-023 від 27.10.2008, Державної податкової адміністрації України №108/6/25-0115 від 10.01.2009 скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 27.08.2008 №0014501501/0 - без змін (арк.с.68-70,71-73,74-76).
За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення рішення №0014501501/1 від 29.09.2008, №0014501501/2 від 07.11.2008, №0014501501/3 від 23.01.2009 (арк.с.78-79,89).
Як вбачається з Акту перевірки, підставами для нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток були помилки в рядку 14 “податкове зобов'язання звітного періоду” та рядку 15 “сума нарахованого податку за попередній звітний податковий період” Декларації з податку на прибуток банку за ІІІ квартал 2007 року.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, Закону України «Про податок на прибуток»№283/97-ВР від 22.05.1997, Закону України від 28.12.1994 №334/94 “Про оподаткування прибутку підприємств”, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»від 17.07. 2006 №416, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 за №872/12746, Порядку складання декларації з податку на прибуток банків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31.03.2003 №148, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2003 за №281/7602, Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 11.12.2006 №766.
Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, так як згідно статті 19 Конституції України органи влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток банків встановлено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими пунктом 11.1 статті 11 та пунктом 16.4 статті 16 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»з наростаючим підсумком з початку календарного року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вірно заповнені рядки 12 “Нарахована сума податку” та 13 “Зменшення нарахованої суми податку”, а різниця між цими показниками (яку слід було навести в рядку 14) наведена в рядку 17 “Сума податку до сплати”, яка є вірною, що податковим органом не заперечується.
Податкове зобов'язання в сумі 233839,00 грн., зазначене у рядку 17 податкової декларації, сплачено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с.39-43).
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правильно нарахував суму податкового зобов'язання за звітний період 3 квартали 2007 року, сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, помилки при заповненні Декларації на прибуток не потягли зменшення податку на прибуток, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.11.2007 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пак” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність проведення камеральної перевірки в серпні 2008 року, оскільки Методичними рекомендаціями №766 передбачено, що спеціалісти, відповідальні за адміністрування податку на прибуток, зобов'язані забезпечити проведення камеральної перевірки платників зокрема, по бюджетоутворюючих підприємствах; по платниках, які декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування, а також по підприємствах, які мінімізують податкові зобов'язання з податку на прибуток - до 20 робочих днів від кінцевої дати подання декларації; по інших платниках - протягом кварталу після кінцевої дати подання декларації.
Таким чином, Декларація Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року, отримана відповідачем 09.11.2007 та підлягала перевірці в строк до 09.02.2008.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначена норма кореспондується із приписами частини другої статті 19 Конституції України.
Статтею 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості спірних податкових повідомленнь-рішеннь відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки, не підтверджені належними доказами і носять характер субєктивних припущень.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.09 у справі № 2-а-2034/09/4/0170 залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.09 у справі № 2-а-2034/09/4/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 травня 2010 р.
Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська підпис З.І.Курапова З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судове рішення № 11135776, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2034/09/4/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: