Ухвала суду № 11135691, 13.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 20-12/030

13.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняЗелінська С.В.

за участю сторін:

від позивача: Ізмоденов Дмитро Вікторович, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 09.02.1999, довіреність № б/н від 11.12.2009;

від відповідача: Трипус Євген Володимирович, посвідчення №045705 від 14.12.2007, довіреність № 1643/9/10-041 від 26.05.2009;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 13.07.09 у справі № 20-12/030

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, буд. 13, м. Севастополь, 99001)

доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, буд. 74, м. Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та скасування податкових рішень №0000242200/0, №000025220/0 від 15.12.2006 про застосування пені та штрафних санкцій у розмірі 97043,69 грн. та 340 грн. відповідно,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 13.07.2009 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000242200/0 від 15.12.2006 про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" пені у розмірі 97043,69 грн. за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №000025220/0 від 15.12.2006 про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. за порушення пункту 1 статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контрою»; повернуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" судовий збір в розмірі 973,84 грн., сплачений платіжним дорученням №003105 від 20.12.2006 (т.3арк.с.65-70).

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити (т.3арк.с.73,76-79).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні 13.04.2010 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін; представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

08.12.2006 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м.Севастополя проведена виїзна планова перевірка з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод") за період з 01.07.2005 по 30.06.2006.

По результатам перевірки складено Акт №719/10/23-123/30526231/246 від 08.12.2006 (т.1 арк.с.9-49).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, які належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2006;

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994 ненадходження виручки в іноземній валюті в сумі 50424,00 доларів США за виконані роботи за контрактом №402004/53 від 12.07.2004 на валютний рахунок у встановлені строки.

15.12.2006 на підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові рішення №0000242200/0 про застосування пені у розмірі 97043,69 грн. та №000025220/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. (т.1 арк.с.50-51).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" (Виконавець-1), ТОВ СПТ „Корабел" (Виконавець-2) і компанією „Кігgаn Ноlding S.А." (Панама) (Замовник) укладений контракт №402004/53 про надання послуг по ремонту теплоходу „Алина". Відповідно до контракту, позивачем надано замовнику - компанії „Кігgаn Ноlding S.А." послуги з ремонту теплоходу "Алина" вартістю 455102,00 доларів США, строк сплати яких до 02.02.2005 (т.1арк.с.52-58).

Відповідно до контракту та додаткових угод до нього №402004/53-1 від 03.09.2004, №402004/53-2 від 10.09.2004, №402004/53-2а від 15.09.2004, №402004/53-3 від 17.09.2004, №402004/53-4 від 14.10.2004, №402004/53-5 від 28.10.2004, №402004/53-6 від 03.11.2004 виконані роботи з ремонту т/х „Алина" (т.1 арк.с.59-97).

01.02.2005 сторони контракту здійснили залік грошових зобов'язань - погашений борг компанії „Кігgаn Ноlding S.А." перед Відкритим акціонерним товариством "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" по контракту №402004\53 від 12.07.2004 в сумі 54195,00 доларів США, і борг Відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" перед компанією „Кігgаn Ноlding S.А." за тим же контрактом в сумі 66290,00 доларів США (т.1арк.с.98).

Постановою Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 17.11.2005 по справі №Зп\2005 встановлено, що 26.01.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" звернулось з позовом про стягнення з компанії „Кігgаn Ноlding S.А." 50424,00 доларів США по контракту №402004\53 та додатково 18867,67 доларів США, відповідач позов не визнав через неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань (неякісний і несвоєчасний ремонт судна) та надав зустрічний позов про стягнення 825510,20 доларів США, у тому числі 11998,00 доларів США боргу. За заявами сторін про відмову від позовних заяв провадження по справі припинено (т.2арк.с.73-78).

Письмові докази - контракт з додатковими угодами, акт приймання-передачі, виконавча ремонтна відомість, виконавчий перелік матеріалів, вантажні митні декларації, документи про оплату підтверджують, що позивач надав нерезиденту послуги, за які нерезидент не перерахував безготівкою чи готівкою 50424,00 доларів США (т.1 арк.с.52-98,99-119).

З протоколу узгодження та взаємозаліку фінансових зобов'язань вбачається, що 01.02.2005 сторони контракту здійснили залік грошових зобов'язань - погашений борг компанії „ Кігgаn Ноlding S.А." перед позивачем по контракту №402004\53 від 12.07.2004 в сумі 54195,00 доларів США, і борг позивача перед компанією „ Кігgаn Ноlding S.А." за тим же контрактом в сумі 66290,00 доларів США (т.1арк.с.98).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16.04.1991, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 (далі - Декрет).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про повне задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Разом із тим, укладення сторонами і затвердження судом мирової угоди у справі після повного погашення боргу нерезидента згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов'язань із поставки товарів чи послуг тощо) на момент затвердження судом відповідної угоди за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог. У такому разі слід надавати перевагу змісту судового рішення (ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди чи узгодженого рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду або Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України) над його процесуальною формою. При цьому на підставі частини четвертої статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання за заявою одної із сторін можуть припинятися заліком зустрічних однорідних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та нерезидентом (компанією „Кігgаn Ноlding S.А.") існували взаємні грошові зобов'язання, які були припинені шляхом їх взаємного заліку.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги відповідача про надання додаткових доказів боргу позивача перед нерезидентом не засновані на законі та є неправомірними.

Крім того, постановою Морської арбітражної комісії справа закрита через відмову позивача від позову через виконання відповідачем позовних вимог (шляхом зарахування зустрічних вимог), що фактично підтверджує задоволення відповідачем позовних вимог.

Відносно застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення позивачем пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 9 Декрету встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до Листа Національного банку України та Державної податкової адміністрації України №28-311/1929-2823/3368/5/23-5316 від 17.04.2003 «Про подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація) у двох примірниках подається до державної податкової адміністрації (інспекції) за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності. Один примірник залишається в державній податковій адміністрації (інспекції) для обліку та контролю, а на другому - ставиться штамп державної податкової адміністрації (інспекції) і підпис відповідальної особи державної податкової адміністрації (інспекції), до якої подано Декларацію. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає державній податковій адміністрації (інспекції), до якої попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом голови (начальника) відповідної державної податкової адміністрації (інспекції) або його заступника та відбитком печатки.

Посвідчена та скріплена печатками територіального управління Національного банку України і державної податкової адміністрації (інспекції) довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не оформляв и не отримував вище вказану довідку оскільки не мав дебіторської заборгованості в іноземній валюті, отже порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету відсутнє.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача субєкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії, що відповідачем належним чином зроблено не було.

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваних податкових рішень.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя від 13.07.09 у справі № 20-12/030 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 13.07.09 у справі № 20-12/030 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна