Постанова № 11133924, 26.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р.

18 год.05 хв.Справа № 2-а-77/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Дубровної В.А., Василенко В.С., представника відповідача Шевченко О.А.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Л"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Л», м. Херсон, звернулось до суду з позовною заявою про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 27.08.2009 № 0003802301/0, від 28.10.09 № 0003802301/1, від 21.12.09 № 0003802301/2 , якими було зменшено бюджетне відшкодування на суму 40143 грн. 53 коп. по декларації січня 2009 року. Податкове повідомлення-рішення від 27.08.2009 № 0003802301/0 прийнято за висновками невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Астра-Л» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 2368/23-2/19362467 від 18.08.09. На підставі вказаного акту було встановлено порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР « Про податок на додану вартість » (далі - Закон про ПДВ) щодо завищення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету за січень 2009 року на суму 40 143,53 гривень. В результаті апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення, Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.09 за № 0003802301/1 та податкове повідомлення-рішення від 21.12.09 за № 0003802301/2 аналогічного змісту.

Позивач вважає, що з урахуванням вимог п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. При цьому нормами Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право. Позивачем було отримано від контрагента ТОВ «ЗПП « Зерно Таврії» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість товару, придбаного відповідно до укладених угод. Крім того, вказана продукція була оплачена позивачем в повному обсязі, у тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Податковим органом підтверджено, що у діях ТОВ «Астра-Л» і ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» при виконанні угоди не виявлено порушень податкового законодавства. Подальший ланцюг постачальників та сплата ними ПДВ не може впливати на право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ. Органи податкової служби не проводять дії по розшуку та перевірці підприємств, що не знаходяться за юридичною адресою і, при наявності вини, притягненню до відповідальності безпосереднього неплатника, а перекладають вину на позивача, який за законом взагалі не пов'язаний з другим та подальшими ланцюгами. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Представники позивача просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на те, що одним із основних постачальників соняшнику та пшениці позивачу у грудні 2008 року було ТОВ „ЗПП Зерно Таврії'' (смт. Велика Лепетиха Херсонської області) на загальну суму 1632999,40 грн. в тому числі ПДВ - 272166,57 грн. Транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника. Великолепетиська МДПІ повідомила , що підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП ,,А-Ліра" (код 34323178, м. Скадовськ). Скадовська МДПІ на запит про проведення перевірки ПП ,.А-Ліра" надало відповідь, що підприємство також є посередником, постачальником реалізованої продукції є СТОВ ,.Скад" ( м. Херсон). СТОВ „Скад" повідомило, що є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ ,.Сінтекс-Юг"(м. Миколаїв). Провести перевірку ТОВ „Сінтекс-Юг" стосовно взаємовідносин з СТОВ „Скад" відповідач не має можливості, оскільки дане товариство відсутнє за місцезнаходженням. Таким чином, не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ТОВ „Астра-Л" по постачальнику ТОВ „ЗПП Зерно Таврії". В податкових накладних, виданих ТОВ „Сінтекс-Юг", зазначена адреса місцезнаходження продавця, отже, вона є недійсною, у зв'язку із відсутністю продавця за цією адресою, тому податкова накладна є недійсною. Формування податкового кредиту платником на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог Закону про ПДВ, є неправомірним. За змістом Закону України "Про податок на додану вартість", право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником (відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Норма підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. І, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ. а не із самого факту існування від'ємного значення ПДВ..

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно з поданими ТОВ «Астра-Л» до ДПІ у м. Херсоні декларацією за січень 2009 року разом з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1345335 грн. При перевірці питання достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року податковою інспекцією складено акт перевірки від 17.04.09 № 1346/23-2/19362467, яким встановлено, що на порушення абз. «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ підприємством завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2009 року на 774917 грн. В ході вказаної перевірки, у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005р., направлено запити щодо надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам позивача. За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2009 року на суму 40143,53 грн. В ході зазначеної перевірки встановлено , що у грудні 2008 року по ланцюгу постачальників ТОВ «Астра-Л» - ТОВ „ЗПП Зерно Таврії'' - ПП ,,А-Ліра" ( м. Скадовськ) - СТОВ ,.Скад" ( м. Херсон) - ТОВ "Сінтекс-Юг" ( м. Миколаїв), . не має можливості перевірити ТОВ «Сінтекс-Юг» через відсутність його за юридичною адресою м. Миколаїв, пр. Миру, 21, кв. 39. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва повідомило відповідача про те, що остання звітність була подана товариством за грудень 2008 року із показниками господарської діяльності. За період вересень, жовтень 2008 року товариство також звітувало про наявність податкових зобов'язань та податкового кредиту. Доказів відсутності товариства за юридичною адресою, відомостей про те,хто мешкає за адресою підприємства суду не надано. Відповідач посилається тільки на базу даних АІС «Облік платежів і податків», де зазначено "стан підприємства 9" «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачемтоварів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно пп. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Всі податкові накладні у позивача були в наявності. вартість придбаних товарів віднесено до складу валових витрат.

Постачальник позивача ТОВ «ЗПП Зерно Таврії» є підприємством, яке сплачує податки, подає податкову звітність, знаходиться за юридичною адресою. Та обставина, що хтось з їх постачальників по ланцюгу до виробника пшениці, не знаходиться за юридичною адресою, не впливає на формування податкового кредиту позивачем. Суд приймає до уваги, що здійснення господарських операцій позивачем із ТОВ «ЗПП Зерно Таврії» підтверджуються відповідними платіжними та іншими первинними документами (договорами, накладними). Податкові накладні, видані позивачу цим постачальником, відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, містять всі необхідні реквізити, які дають змогу ідентифікували контрагентів позивача, видані зареєстрованими платниками податку на додану вартість, які мали право виписувати податкові накладні.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Для того, що дійти до висновку про неправомірне формування платником податкового кредиту, податковому органу необхідно довести, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності. Відсутність у податкових органів можливості перевірити з точки зору чи відобразило в податковому обліку ТОВ "Сінтекс-Юг" здійснення господарських операцій з контрагентами позивача за ланцюгом та сплатило з операцій поставки податки, не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування. ДПІ не довела належними доказами наявність порушень податкового законодавства зі сторони безпосередніх контрагентів позивача та постачальників по ланцюгу до виробника Відповідач також не надав достатніх доказів того, що ТОВ «Сінтекс-Юг» не сплатило податки в повному обсязі у періоді поставки та відсутнє за юридичною адресою . З наданих відповідачем документів вбачається, що це підприємство в звітних періодах, в яких здійснювалась поставка, мало господарські операції, звітувало до податкової інспекції з показниками податкових зобов'язань з ПДВ. Суд також приймає до уваги, що позивач надав докази подальшого використання в своїй господарській діяльності пшениці фуражної та соняшника, які були придбані у ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», а саме: документи, які підтверджують вивезення товару за митний кордон вантажні митні декларації, контракти з нерезидентом, копії актів здачі-прийняття робіт, актів виконаних робіт, платіжні документи .

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З цього приводу слід зауважити, що відповідачем як субєктом владних повноважень, який заперечує проти позову, не доведено відсутності підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не встановив несплати ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності обєкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Податковим органом не заперечується сплата податків постачальником позивача - ТОВ "ЗПП "Зерно Таврії" , не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських та податкових документах позивача, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. ДПІ не заперечує реальний характер угод, які укладались позивачем з ТОВ "ЗПП "Зерно Таврії".

Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ. За таких обставин спірні рішення не відповідають діючому законодавству, оскільки прийняті без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення. Позивачу відшкодовується витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст. 94, ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Л" задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0003802301/0 від 27 серпня 2009 року, № 0003802301/1 від 28 жовтня 2009 року та № 0003802301/2 від 21 грудня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 40143 грн. 53 коп. по декларації січня 2009 року.

Відшкодувати з Державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Астра-Л" (м. Херсон, вул. Порт-Елеватор,5) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 травня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1