Постанова № 11132067, 30.08.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 серпня 2010 року Справа № 2а-1381/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 09-55 год. адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області

до відповідача: Приватного підприємства «Житло-Сервіс»

про стягнення заборгованості,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Захарченко А.В.,

відповідача Прохоренко Ю.А.,

прокурора не зявився,

Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області звернулося з позовом до Приватного підприємства «Житло-Сервіс»про стягнення заборгованості зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 217186,52 грн.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову, оскільки у відповідності до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. №729/98 вважає, що субєкти малого підприємництва звільняються від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 06.09.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Житло-Сервіс»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області як платник страхових внесків та є страхувальником (а.с.9).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.

09.07.2009 р. головним спеціалістом-економістом по контрольно-перевірочній роботі відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Бодак Н.В. та головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем і мереж Демків Г.В. проведено планову перевірку ПП «Житло-Сервіс»з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.11.2006 р. до 30.04.2009р., за результатами якої складено акт №116 від 09.07.2009 р. (а.с.12-14, 69-73). Перевіркою встановлено, що ПП «Житло-Сервіс»за період з 01.11.2006 р. по 31.12.2006 р. не нараховувались страхові внески на фонд оплати праці 31,8% в сумі 16386,58 грн., 4% в сумі 132,07 грн., за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. на фонд оплати праці 33,2% в сумі 82757,67 грн., 4,0% в сумі 702,24 грн., а всього 99978,56 грн.

На підставі акту перевірки начальником управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії винесено рішення №536 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 23.07.2009 р.(а.с.15, 75), в якому вказано про те, що за наслідками перевірки донараховано 99978,56 грн. внесків та до ПП «Житло-Сервіс»застосовано фінансові санкції в сумі 117207,96 грн., в загальній сумі 217186,52 грн. (99978,56грн. + 117207,96 грн.), яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Суд не приймає заперечення представників відповідача щодо звільнення субєктів малого підприємництва від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування у відповідності до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Житло-Сервіс»перебувало в період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року на спрощеній системі оподаткування на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. №729/98 (а.с.91-92).

У відповідності до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. №729/98 субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є, зокрема, платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону виключно цим Законом визначаються, зокрема принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону визначено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

У відповідності до статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, який як і Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»не передбачає такої пільги, як звільнення від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Більш того, згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Таким чином, суд вважає, що страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у субєктів підприємницької діяльності платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною і постанові № 09/182 від 27 жовтня 2009 року.

З огляду на вищевикладене, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати страхових внесків або інших доказів в обґрунтування відсутності заборгованості, враховуючи відсутність між сторонами спору в частині арифметичних обрахунків, суд приходить до висновку, що факт заборгованості ПП «Житло-Сервіс»в сумі 217186,52 грн. знайшов підтвердження в ході судового розгляду, а Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області має всі підстави передбачені законом, для звернення до суду з позовом про її стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Житло-Сервіс»код ЄДРПОУ 31323259 (28000, м.Олександрія, Кіровоградської області, вул. 6 Грудня, 13,) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, заборгованість в розмірі 217186,52 грн. (двісті сімнадцять тисяч сто вісімдесят шість грн. 52 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2010 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуС.В. Могилан