Постанова № 11131652, 17.08.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4273/09/0770

рядок статзвіту 2.11.13

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року 14 год. 50 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представника позивача - Подсоліної Л.В. (довіреність № 48 від 19 січня 2010 року);

представника відповідача - Барановської В.В. (довіреність № 31994/9/10 від 29 грудня 2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 червня 2009 року № 0004991543/0/2146/03344326/15-1/16347, № 0004981543/0/2147/03344326/15-1/16348, № 0004971543/0/2148/03344326/15-1/16349, № 0004841543/0/2149/03344326/15-1/163350, № 0004831543/0/2150/03344326/15-1/16351, № 0004821543/0/2151/03344326/15-1/16352, № 0004861543/0/2152/03344326/15-1/16353, № 0004851543/0/2143/03344326/15-1/16354, № 0004881543/0/2154/03344326/15-1/16355, № 0004871543/0/2155/03344326/15-1/16356, № 0004891543/0/2158/03344326/15-1/16359, від 03 вересня 2009 року № 0004821543/1/3020/15-1/03344326/22024, № 0004861543/1/3023/15-1/03344326/22025, № 0004891543/1/3011/15-1/3344326/22012, № 0004911543/1/3021/15-1/03344326/22023, № 0004871543/1/3019/15-1/03344326/22021, № 0004981543/13013/15-1/03344326/22015, № 0004851543/1/3022/15-1/03344326/22026, № 0004901543/1/3012/15-1/03344326/22013, № 0004831543/1/3086/15-1/03344326/22018, № 0004841543/1/3018/15-1/03344326/22020, № 0004971543/1/3015/15-1/03344326/22016, № 0004991543/1/3014/15-1/03344326/22017, № 0004881543/1/3017/15-1/3344326/2019, виданих відповідно до Акту № 1491/5-1 від 19 червня 2009 року згідно з якими нараховані значні суми фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ресурсних платежів та місцевих зборів за період з 2008-2009 рр. Зокрема, позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, а саме - у розмірі 50% у сумі 26372, 64 грн. у розмірі 20% у сумі 12533, 76 грн., у розмірі 10% у сум 2948, 56 грн. з плати за воду - всього на 41 854, 96 грн.; у розмірі 50% у сумі 2970, 64 грн., у розмірі 20% у сумі 4851,06 грн., у розмірі 10% у сумі 13147, 33 грн. з відрахувань на геологорозвідувальні роботи - всього на 20 969, 03 грн.; у розмірі 20% у сумі 149, 49 грн., у розмірі 10% у сумі 345, 48 грн. з комунального податку - всього на 494, 97 грн.; у розмірі 50% у сумі 7173, 95 грн., у розмірі 20% у сумі 13494, 02 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 20667, 97 грн.; у розмірі 50% у сумі 304, 51 грн. у розмірі 20% у сумі 2642, 76 грн., у розмірі 10% у сумі 1202, 05 грн. із земельного податку із юридичних осіб. Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними, а рішення податкового органу про результати розгляду скарги не відповідають вимогам чинного законодавства, не містять вмотивованої відповіді на всі пункти скарги, не враховують фактичні обставини справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримала повністю, дала аналогічні пояснення та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з мотивів викладених у запереченнях та письмових поясненнях, зокрема пояснивши, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, так як проведеною перевіркою встановлено, що позивачем пропущено граничні терміни сплати до бюджету ресурсних платежів та місцевих податків і зборів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області було проведено перевірку дотримання комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" вимог податкового законодавства. В результаті даної перевірки виявлено порушення п. 1.2 ст. 1 та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що складено акт № 1491/15-1 від 19 червня 2009 року (а.с. 10).

На підставі вищевказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 червня 2009 року, а саме: № 0004871543/0/215503344326/15-1/16356, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% на суму 7 173, 95 грн. - за інші збори за забруднення навколишнього природного середовища; № 0004881543/0/2154/03344326/15-116355 - у розмірі 20% на суму 13 494, 02 грн. - за інші збори за забруднення навколишнього природного середовища, № 0004841543/0/-2149/0344236/15-1/16350 - у розмірі 10% у сумі 13 147, 33 грн. - відрахування на геологорозвідувальні роботи; № 0004981543/0/2147/03344326/15-1/16348 - у розмірі 20% у сумі 12 533, 76 грн. - плата за воду; № 0004991543/0/2146/03344326/15-1/16347 - у розмірі 10% у сумі 2 948, 56 грн.; № 0004971543/0/2148/03344326/15-1/16349 - у розмірі 50% у сумі 26 372, 64 грн. - плата за воду; № 0004831543/0/2150/03344326/15-1/16351 - у розмірі 20% у сумі 4 851, 06 грн. - відрахування на геологорозвідувальні роботи; № 0004821543/0/2151/03344326/15-1/16352 у розмірі 50% у сумі 2 970, 64 грн. - відрахування на геологорозвідувальні роботи; № 0004861543/0/2152/03344326/15-1/16353 у розмірі 10% у сумі 345, 48 грн. - комунальний податок; № 0004851543/0/2153/03344326/15-1/16354 у розмірі 20 у сумі 149, 49 грн. № 0004891543/0/2158/03344326/15-1/16353 у сумі 50% у сумі 304, 51 грн.; № 0004901543/0/2157/03344326/15-1/16358 у розмірі 20% у сумі 2 640, 76 грн.; № 0004911543/0/2156/03344326/15-1/16357 у розмірі 10% у сумі 1 202, 5 грн.

За наслідками апеляційного оскарження зазначені податкові повідомлення - рішення були залишені без змін, про що свідчать податкові рішення від 03 вересня 2009 року № 0004861543/1/3023/15-1/03344326/22025, № 0004821543/1/3020/15-1/03344326/22024, № 0004891543/1/3011/15-1/3344326/22012, № 0004911543/1/3021/15-1/03344326/22023, № 0004871543/1/3019/15-1/03344326/22021, № 0004981543/1/3013/15-1/03344326/22015, № 0004851543/1/3022/15-1/03344326/22026, № 0004901543/1/3012/15-1/03344326/22013, № 0004831543/1/3016/15-1/03344326/22018, № 0004841543/1/3018/15-1/03344326/22020, № 0004971543/1/3015/15-1/03344326/22016, № 0004991543/1/3014/15-1/03344326/22017, № 0004881543/1/3017/15-1/3344326/22019.

Правомірність вищезазначених податкових повідомлень - рішень і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так, судом встановлено, що 19 червня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області проведено перевірку дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" по сплаті ресурсних платежів та місцевих податків і зборів за період з 2008 по 2009 роки.

Даною перевіркою встановлено порушення п. 1.2 та пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що складено акт № 1491/15-1 від 19 червня 2009 року (а.с. 10).

На підставі даного акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 червня 2009 року № 0004991543/0/2146/03344326/15-1/16347, № 0004981543/0/2147/03344326/15-1/16348, № 0004971543/0/2148/03344326/15-1/16349, № 0004841543/0/2149/03344326/15-1/163350, № 0004831543/0/2150/03344326/15-1/16351, № 0004821543/0/2151/03344326/15-1/16352, № 0004861543/0/2152/03344326/15-1/16353, № 0004851543/0/2143/03344326/15-1/16354, № 0004881543/0/2154/03344326/15-1/16355, № 0004871543/0/2155/03344326/15-1/16356, № 0004891543/0/2158/03344326/15-1/16359.

У відповідності до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2007 року № 276, нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників податків здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

Так, судом встановлено, що позивачем прострочено погашення податкових зобов'язань, що підтверджується актом перевірки (а.с. 10).

Згідно з вимогами пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Ст. 1 вищевказаного Закону визначено поняття податкового зобов'язання, пені, штрафу та податкового боргу, а саме: податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що нараховані штрафні санкції є податковим зобов'язанням, після здійснення процедури узгодження, останнє набуває статусу податкового боргу у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Окрім того, як випливає із матеріалі справи Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді встановлено порушення строків сплати податкового зобов'язання. Так, за результатами встановлених обставин правопорушень відповідачем в силу положень ч. 2 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховано і оформлено відповідні податкові зобов'язання у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

З вищевказаного, суд приходить до переконання про правомірність нарахування відповідача при здійсненні нарахування податкового зобов'язання.

Однак, Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області повторно нараховані штрафні санкції на одне й те саме податкове зобов'язання. Так, в додатку № 10 та № 7 до Акту № 1491/15-1 від 19 червня 2009 року "Про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства" повторно нараховано штрафну санкцію на платежі, на які вже було нараховано штрафні санкції відповідно до Акту перевірки № 303/15-1 від 19 лютого 2008 року "Про результати перевірки дотримання податкового законодавства" та додатками до нього № 5 та № 2. Відповідно, за попереднім актом перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення.

ак, за результатами ТОкрім того, суд приходить до висновку, що штрафні санкції застосовані в межах строків, протягом яких можна застосовувати штрафні санкції за даний вид порушення виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" як спеціальний закон з питань оподаткування підлягає переважному застосуванню у спірних правовідносинах у разі, якщо його положення визначають інші строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта застосовується відповідальність за допущені порушення.

Згідно з пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено інші строки, в які може бути визначено податкове зобов'язання (в т.ч. штрафні санкції) контролюючим органом, ніж це встановлено в ГК України.

Отже, норми статті 250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підставою для застосування штрафних санкції відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 є несвоєчасна сплата узгодженої суму податкового зобов'язання, що в даному випадку мало місце.

З врахуванням викладеного суд приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань повністю відповідають законодавству України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в повній мірі доведено суду правомірність та обгрунтованість прийнятих ним рішень.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А тому, слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (платіжне доручення № 95 від 03 листопада 2009 року) судові витрати відповідно до задоволених вимог у розмірі 0, 34 (тридцять чотири) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Укжгорода" - задоволити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004881543/0 від 25 червня 2009 року та № 0004881543/1 від 03 вересня 2009 року в частині повторного нарахування штрафних санкцій на суму 17 159, 65 грн. по збору на забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3 431, 93 грн.

3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача - Комунального підприємства "Виробниче управління - водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" понесені документально підтверджені судові витрати у розмірі 0, 34 (тридцять чотири) коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 21 серпня 2010 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.