Постанова № 11131351, 02.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 р. справа № 2а-18655/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріГорюновій Л.С.

за участю

представника позивачаПоліщука Р.Г.

представника відповідачаБєломєстнової Л.В.

представника відповідача Мезенцева В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними, визнання процедури не узгодженою, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Бэль», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними, визнання процедури не узгодженою, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковими повідомленнями від 29.09.2009 року №41, №42 підприємству визначено суму податкового зобовязання на загальну суму 932238,72 грн. Податковим органом, за поданням митного органу відносно підприємства виставлена перша податкова вимога №1/811 про термінову сплату суми податкового боргу, яка виникла на підставі повідомлень. Вважає суму податкового зобовязання у сумі 932238,72 грн. не узгодженою, оскільки на даний час триває процедура адміністративного оскарження вказаної суми. Крім цього позивач також зазначає, що податкові повідомлення №41, №42 від 29.09.2009 року оскаржуються в касаційному порядку, тому днем закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень є день прийняття Вищим адміністративним судом України відповідного рішення. Вважає, що до дня закінчення процедури адміністративного оскарження податкові вимоги не надсилаються, а сума податкового зобовязання не є узгодженою.

Просить суд визнати неправомірними дії Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька в частині виставлення першої податкової вимоги №1/811 про термінову сплату суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню на загальну суму 932238,72 грн.; визнати процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень №41, №42 від 29.09.2009 року на загальну суму 932238,72 грн. не узгодженою; зобовязати Східну митницю та Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька відкликати першу податкову вимогу від 24.06.2010 року №1/181.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач 1, Східна митниця, надав заперечення на адміністративний позов, в яких посилається на те, що на підставі розрахованих за результатами камеральної перевірки сум митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету та штрафних санкцій з метою погашення податкового зобовязання на адресу позивача було направлено податкові повідомлення від 29.09.2009 року №41, 42 на загальну суму 932238,72 грн. Зазначені податкові повідомлення позивачем були оскаржені в судовому порядку, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 року по справі апеляційна скарга митниці була задоволена, постанова Донецького окружного адміністративного суду скасована, в задоволені позову відмовлено. Вважає, що на теперішній час процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень №41, 42 від 29.09.2009 року є узгодженою, той факт, що позивач скористався наданим йому правом на касаційне оскарження даної постанови жодним чином не зупиняє її дії та в будь якому разі не спростовує факт набрання нею чинності. Стосовно першої податкової вимоги відповідач 1 зазначає, що вона містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Виконання приписів, що містяться у податковій вимозі є обовязком для платника податків. Вважає, що митниця в спірних правовідносинах діяла в межах та у спосіб, що передбачені нормативно правовими актами, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача 1, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Відповідач 2, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, надав судові заперечення на адміністративний позов в яких посилається на те, що податкові зобовязання позивача є узгодженими і повинні бути сплачені у встановлений законодавством строк. Крім того, відповідач 2 зазначає, що перегляд судових рішень у касаційному порядку є перегляд таких судових рішень, які набрали законної сили. Вважає, що відкрите касаційне провадження ніяким чином не впливає на стан узгодження податкових повідомлень.

Просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Представник другого відповідача у судовому засіданні позов не визнав з наведених у запереченнях підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Бэль» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.12.1995 року, внесене до ЄДРПОУ за номером 24067799, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Судом встановлено, що Східною митницею були винесені податкові повідомлення від 29.09.2009 року:

-№41, яким на підставі акту перевірки від 21.09.2009 року 6-К/9/700000000/0024067799 за порушення ст. 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» ПП «Бэль» визначено суму податкового зобовязання з акцизу на лікеро горілчану продукцію у розмірі 776865,60 грн., у тому числі за основним платежем 739872,00 грн., за штрафними санкціями 36993,60 грн.

-№42, яким на підставі акту перевірки від 21.09.2009 року 6-К/9/700000000/0024067799 за порушення ст. 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» ПП «Бэль» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 155373,12 грн., у тому числі за основним платежем 147974,40 грн., за штрафними санкціями 7398,72 грн.

У розумінні пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України

Правовою підставою прийняття податкових повідомлень податковим органом визначено абз. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абз. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Суд не приймає посилання позивача на те, що податкове зобовязання визначене податковими повідомленнями є не узгодженими, оскільки не закінчена процедура адміністративного оскарження з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, з аналізу зазначеної норми впливає, що адміністративне оскарження податкового повідомлення це право звернення платника податків до контролюючого органу у разі не згоди з рішенням із скаргою про перегляд цього рішення та у разі подальшої не згоди з повторною скаргою до контролюючих органів вищого рівня.

При цьому остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Бэль» податкові повідомлення від 29.09.2009 року №41, 42 в адміністративному порядку не оскаржувались.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року позовні вимоги Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень від 29.09.2009 року №41, №42 задоволені.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2010 року апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень від 29.09.2009 року №41, №42 задоволено, постанову скасовано.

Суд не приймає посилання позивача на те, що день узгодженості податкових повідомлень від 29.09.2009 року №41, №42 є день прийняття Вищим адміністративним судом України відповідного рішення, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, тому податкове зобовязання визначене податковими повідомленнями від 29.09.2009 року №41, №42 вважається узгодженим 02 червня 2010 року у день проголошення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до пп. «в» пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 24 червня 2010 року №1/811, якою повідомлено керівника Приватного підприємства «Бэль» про те, що станом на 24 червня 2010 року сума податкового боргу складає 932238,72 грн., у тому числі з акцизу на лікеро горілчані вироби 776865,60 грн. (основний платіж 739872,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 36993,60 грн.), з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів 155373,12 грн. (основний платіж 147974,40 грн., штрафні (фінансові) санкції 7398,72 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що Східна митниця, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, як субєкти владних повноважень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька в частині виставлення першої податкової вимоги №1/811 про термінову сплату суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню на загальну суму 932238,72 грн. не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень №41, №42 від 29.09.2009 року на загальну суму 932238,72 грн. не узгодженою, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Разом з цим суд вважає позовні вимоги позивача про зобовязання Східну митницю та Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька відкликати першу податкову вимогу від 24.06.2010 року №1/181 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.

Однак, зміст податкової вимоги полягає у повідомленні податковим органом про обовязки, тому не породжує будь яких юридичних наслідків для позивача, тобто фактично податкова вимога є за своєю сутністю інформацією.

Отже податкова вимога не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності у тому розумінні, в якому цей термін вжито у Кодексі адміністративного судочинства України, що виключає можливості перегляду правомірності цього розрахунку адміністративним судом.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

У задоволені позову Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про визнання неправомірними дії Східної митниці, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька в частині виставлення першої податкової вимоги №1/811 про термінову сплату суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню на загальну суму 932238,72 грн., визнання процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень №41, №42 від 29.09.2009 року на загальну суму 932238,72 грн. не узгодженою, зобовязання Східну митницю та Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька відкликати першу податкову вимогу від 24.06.2010 року №1/181 - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 02 вересня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 07 вересня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.