Постанова № 11130620, 02.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2010 р.Справа №2а-8842/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуша О.В.,

при секретарі Сподарик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" в особі Виробничої філії Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем"

про стягнення,

за участю:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим 08.07.2010року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» в особі Виробничої філії Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості сумою 18349,54грн., з яких заборгованість зі сплати страхових внесків за березень 2010року складає 17033,72грн., заборгованість з відшкодування фактичних витрат, пов’язаних з доставкою та виплатою пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень-червень 2010року складає 1315,82грн.

Ухвалами суду від 09.07.10року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 22.07.2010року.

В судове засідання, призначене на 22.07.2010року представники сторін не з’явилися, про час та день його проведення були повідомлені належним чином (а.с.23,24), про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 02.09.10року .

Позивач 02.09.10року явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності через зайнятість представника, зазначивши що заборгованість станом на час розгляду справи не змінилася, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позов не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача про підтримання позовних вимог судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі ст.23, ч.3 ст.106 та частини2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03№1058-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, у тому числі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги у разі, якщо її не оскаржено страхувальником, а також відповідно до частини 2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме стягнення заборгованості, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст.17, 18, 50 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача не сплачені ним страхові внески з а березень 2010року сумою 17033,72грн., а також не відшкодовані витрати позивача з виплати та доставки пенсії, призначеної на пільгових умовах за квітень-червень 2010року сумою 1315,82грн., а всього – 18349,54грн.

Статтею 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Роботодавці та інші особи, як страхувальники осіб, що перебувають з ними в індивідуальних трудових правовідносинах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов’язані сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Виробничий філіал Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» зареєстровано Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як відокремлений підрозділ Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», ідентифікаційний код 25125621, про що свідчить копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.13).

Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим (а.с.12).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає, що Пенсійний фонд, підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення, а також підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій, є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.4,6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п.12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно нарахував та подавав позивачу розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до якого загальна сума страхових внесків станом на 05.04.2010р. складає 17033,72грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 3 місяць 2010року (а.с.07-08).

В наслідок несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у відповідача перед позивачем утворилася недоїмка.

Відповідач направив позивачу спрямував відповідачу вимогу №Ю-935 про сплату боргу від 12.05.2010р. сумою 381418,00грн. (а.с.06), яка була отримана відповідачем 18.05.2010року, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.06).

Частиною3 ст.106 Закону України №1058 встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкції. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Недоїмка відповідачем у визначені Законом строки не сплачено та дії позивача з її визначення позивач не оскаржував.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше чим через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідачем також не відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмір яких за квітень червень 2010року складає 1315,82грн.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих, а також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає незалежно від місця останньої роботи на пільгових умовах пенсію за віком. Стаття 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих (пільгових) пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На адресу відповідача, відповідно до п.6 Інструкції, позивачем був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно розрахунку щомісячні фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, які мають відшкодовуватись відповідачем складають 537,11грн. або 80відсотків виплаченого розміру відповідно до дольової участі роботодавців з її відшкодування, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій заборгованість з відшкодування за квітень-червень 2010року складає 1315,82грн.

Позивачем було додано до матеріалів справи довідку згідно якої розмір відповідача станом на 01.09.2010року складає 18349,54 (а.с.30).

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як страхувальником не сплачені страхові внески за осіб, пов’язаних з ним відносинами трудового найму, за березень 2010 року сумою 17033,72грн., а також не відшкодовано фактичні витрати, пов’язані з доставкою та виплатою пільгової пенсії сумою 1315,82грн, тому позов підлягає задоволенню, а заявлена до відшкодування органом Пенсійного фонду України сума заборгованості у розмірі 18349,54 - стягненню.

Відповідно до ст.97 КАС України суд розглядає питання щодо судових витрат на підставі відповідного клопотання. Оскільки клопотання про відшкодування судових витрат від позивача не надходило, то підстав для вирішення цього питання немає.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Уповному обсязі постанову складено 07.09.2010року.

Керуючись ст. ст. 160-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» в особі Виробничої філії Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», ідентифікаційний код юридичної особи25125621, заборгованість із страхових внесків та фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія (р/р 25600010048601, 2560970448612, 2560970548613 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО324805, Код в ЄДРПОУ22300286) в розмірі 18349,54грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                             О.В. Папуша