Постанова № 11130579, 08.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2010 р.Справа №2а-5489/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Саки АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профісійних захворювань в м. Саки

про стягнення заборгованості у сумі 78430,59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Попович Т.С., довіреність № 1 від 04.01.2010;

від відповідача - Кожухарь І.Г., довіреність № 1556 від 25.11.2008;

Обставини справи: Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сакипро стягнення невідшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 120614,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4, встановлений механізм погодження та відшкодування таких витрат, пунктом 5, зокрема, якого передбачено, що органи ПФУ щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірки витрат по особових справах потерпілих, складають акти щомісячної звірки, в яких визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням ПФУ та Управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

29.06.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких Управління Пенсійного фонду України у м. Саки АР Крим просить суд стягнути з відповідача витрати на доставку та виплату пенсій по інвалідності за період з 01.08.2008 по 31.05.2010 у сумі 135884,60 грн., у тому числі державну цільову допомогу у розмірі 108884,30 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.07.2010 суд відмовив у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог від 29.06.2010.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2010 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Управління Пенсійного фонду України у м. Саки АР Крим просить суд стягнути з відповідача витрати на доставку та виплату пенсій по інвалідності за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 у сумі 78430,59 грн., у тому числі державну цільову допомогу у розмірі 65576,55 грн. та витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на підприємстві або професійного захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 12854,04 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі. В запереченнях на позов зазначив, що відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), потерпілим на виробництві до 01.04.2001р. з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому законом порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги або, коли таке право встановлено в судовому порядку. Щодо порядку, на який посилається позивач, то останнім визначений порядок проведення звірки на підставі особових справ потерпілих, тобто справ, які є в Фонді, у зв'язку з чим відділення Фонду соціального страхування на підставі особових справ потерпілих перевірило списки осіб, яким виплати соціального страхування проведені за рахунок Пенсійного Фонду України, та відповідно підписало Акти щомісячних звірок, тобто визначило загальну суму витрат, які підлягають відшкодуванню. Крім того відповідач зазначає, що до суми позову включена сума адресної допомоги, яка на думку відповідача не підлягає відшкодуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також субєктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в розмірі 78430,59 грн., суд зобовязаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

Так, в акті звірки за квітень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6451,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 392,99 грн. та кількість осіб 3; в акті звірки за травень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6451,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 392,99 грн. та кількість осіб 3; в акті звірки за червень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6451,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 472,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за липень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6498,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за серпень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6484,12 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за вересень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 5695,39 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за жовтень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 11 осіб в сумі 6075,94 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 544,17 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за листопад 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 13041,39 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 2298,59 грн. та кількість осіб 5; в акті звірки за травень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6451,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 392,99 грн. та кількість осіб 3; в акті звірки за червень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6451,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 472,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за липень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6498,32 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за серпень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 6484,12 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 3; в акті звірки за вересень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 5695,39 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 542,99 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за жовтень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 11 осіб в сумі 6075,94 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 544,17 грн. та кількість осіб 4; в акті звірки за листопад 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 13041,39 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 2298,59 грн. та кількість осіб 5; в акті звірки за грудень 2009 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 7202,02 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 820,19 грн. та кількість осіб 5; в акті звірки за січень 2010 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 12 осіб в сумі 5868,10 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 557,22 грн. та кількість осіб 5; в акті звірки за лютий 2010 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 11 осіб в сумі 66431,82 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 878,39 грн. та кількість осіб 5; в акті звірки за березень 20109 позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 11 осіб в сумі 6071,42 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 739,79 грн. та кількість осіб 5.

Розбіжності в розмірі 78430,59 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії вказаним особам, з яких 12630,06 грн. основний розмір пенсі, 65576,55 грн. державна адресна допомога, а також 223,98 грн. поштові витрати, не прийнятих до заліку за період з 01.04.2009 по 31.03.2010..

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у звязку з тим, що у відповідача відсутні особові справи потерпілих, те, що нещасний випадок трапився в іншій країні, що є підставами для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності”.

Стосовно неприйняття до заліку витрат на виплату пенсій вищевказаним особам суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у звязку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Копія всіх документів, що підтверджують нещасний випадок (акт про нещасний випадок, витяг з Акту, довідки МСЕК, витяги з Акту огляду МСЕК тощо) стосовно всіх потерпілих залучені до матеріалів справи.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Доводи відповідача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, ратифікованою Україною 06.10.1995 року, у звязку з чим останній не повинен відшкодовувати витрати на пенсію потерпілим є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно з ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі такої виплати органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Тому доводи відповідача щодо відмови відшкодовувати витрати на виплату основного розміру пенсії за спірний період та витрати на її доставку особам, які отримали трудове каліцтво на території колишнього СРСР є необґрунтованими.

Обчислюючи розмір суми витрат на виплату і доставку пенсії, що належить до стягнення, суд виходив з того, що відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 “Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги” розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у місті становить 0,79 % від її суми.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії виплаченої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 у розмірі 12630,06 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування державної адресної допомоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у розмірі 65576,55 грн., судом встановлено наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 р. № 198 не включається.

Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що оскаржувані адресна допомога у даному випадку включаються до основного розміру пенсії і повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входить.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у розмірі 65576,55 грн.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії виплаченої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 за період з 01.04.2010 по 31.03.2010 у розмірі 12630,06 грн. і витрати на доставку пенсії у розмірі 99,78 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.09.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі та підписано 10.09.2010.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Саки АР Крим (96500, АР Крим м. Саки, вул. Курортна, 4: банківські реквізити: Відділення Держказначейства р/р 37171040200335, МФО 824026, ЄДРПОУ 06010261) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Саки Автономної Республіки Крим (96100, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 41: р/р 25609010047302 в КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300352) суми невідшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2010 по 31.03.2010 у розмірі 12630,06 грн. та витрати на доставку пенсії у розмірі 99,78 грн.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.