Ухвала суду № 111296294, 02.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/600/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , від імені кого діє представникадвокат - Шкорка Ігор Михайлович, звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 січня 2023 року, позовну заяву, ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - залишено без руху, із зазначенням недоліків які слід усунути.

Зокрема в ухвалі було вказано на те, що Згідно з пунктом 5 частини 1 статі 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За правилами частини 1 та 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши зміст позовної заяви, суддя встановив, що підставою позову є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача, внаслідок яких вона зазнала моральних страждань.

Суддя звертає увагу, що представник позивача у тексті позовної заяви посилається на епікриз, згідно з яким, як зазначено адвокатом, підтверджується лікування позивача із застосуванням оперативного втручання. Між тим, будь-яких доказів стосовно наведених обставин представник позивача не надав. Так, представник позивача не долучив будь-якого документального підтвердження проходження позивачем лікування на базі комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня», щодо незадовільного стану здоров`я позивача у зв`язку з нібито протиправними діями відповідача. Крім того, до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди.

Також суддя зауважує про те, що до позовної заяви не долучено примірника позовної заяви з додатками для відповідача.

Таким чином, представником позивача до позовної заяви фактично долучено лише копію ордера на підтвердження повноважень представництва. Інакше кажучи, жодних доказів на підтвердження правової позиції, що стосується спірних матеріально-правових відносин представник позивач усупереч цитованим положенням процесуального закону не долучив.

Окрім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.11.2018 року по справі №761/11472/15-ц дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про те, що відшкодування моральної шкоди є вимогою немайнового характеру є безпідставними, оскільки відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів, тому заявлена позовна вимога є майновою.

Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає сплаті, як за вимогу майнового характеру.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного закону за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 2684 гривні.

Суддя вказує на те, що 1 відсоток ціни позову (100000 грн. * 0,01% = 1000 грн.) становить менше, аніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2486 грн. * 0,4 = 1073,60 грн.).

Отже, за подання заявленого позову слід сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Між тим, у матеріалах позовної заяви докази сплати означеної суми судового збору відсутні.

Відповідно до частини 1 статі 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху..

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано час, а саме: п`яти дні з дня отримання копії ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного листа представнику позивача вказана ухвала була доставлена до електронної скриньки: 24.05.2023 .

Суд констатує, що станом на 01.06.2023 недоліки на які вказано в ухвалі про залишення подання без руху позивачем не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду,кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст.185ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про стягнення моральної шкоди - вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І.Бедьо