Ухвала суду № 111296043, 02.06.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1381/19

Провадження №2-р/523/11/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.,

за участю секретаря Славинського А.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить роз`яснити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.08.2020р., а саме чи є таке рішення підставою для припинення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження на спірну квартиру АДРЕСА_1 , у виді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, реєстровий номер 281 від 15.02.2006р., посвідченого Сімоновою О.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва.

Заява мотивована тим, що зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили, кредитний договір № ML-501/015/2006 від 15.02.2006р., та договір іпотеки №PML-501/015/2006, укладених 15.02.2006р. між ОСОБА_1 та АКБ «РайффайзенбанкУкраїна» були визнанні недійсними. Втім, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно досі зберігається обтяження у виді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Сторони по справі були викликані до судового засідання, втім до суду не з`явились. Від представника заявниці до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення (ч.3 ст.271 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК (1618-15) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Матеріалами справи встановлено, що 15.02.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «РайффайзенбанкУкраїна», правонаступником якого є у відповідності до ст. 1 нової редакції Статуту АТ«ОТП Банк» ПАТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № ML-501/015/2006.

Крім того, 15.02.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «РайффайзенбанкУкраїна» укладено іпотечний договір № PML - 501/015/2006, реєстровий номер 281, згідно умов якого в забезпечення кредитного договору № ML-501/015/2006 від 15.02.2006 р. предметом іпотеки стала придбана нею квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.08.2020р. у справі №523/1381/19, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі. Судом були визнанні недійсними кредитний договір № ML-501/015/2006 та іпотечний договір № PML - 501/015/2006, укладені 15.02.2006 р. між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «РайффайзенбанкУкраїна».

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.10.2022р. було проведено заміну АТ «ОТП Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Вирішуючи поставлене перед судом питання щодо роз`яснення рішення суду від 27.08.2020р. суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Згідно ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України визнання недійсним договору в судовому порядку означає, що він не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як убачається з наданого суду витягу з Державного реєстру нерухомого майна, станом на 28.02.2023р. у реєстрі існує запис у виді заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , встановленого на підставі договору іпотеки, реєстровий номер 281 від 15.02.2006р., яка належить на праві власності заявниці у цій справі, посвідченого Сімоновою О.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва.

За приписами п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції станом на час ухвалення судом рішення суду від 27.08.2020р. державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Аналогічні підстави для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав передбачені п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на сьогодні.

За приписами абз. 2 ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Аналіз зазначених норм, які діють на теперішній час, вказують на те, що судове рішення про визнання недійсним документу, який був наслідком проведення державної реєстрації набуття речових прав та/або обтяжень речових прав, є достатньою підставою для відновлення прав чи припинення обтяжень.

У поставленому перед судом питанні, суд приймає до уваги ту обставину, що договір іпотеки від 15.02.2006р. був підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині обтяження спірної квартири у виді заборони на нерухоме майно. Отже, зареєстроване обтяження речового права на квартиру АДРЕСА_1 є похідною дією від договору іпотеки. Відтак, з визнанням договору іпотеки недійсним за судовим рішенням, таке рішення є достатньою правовою підставою для припинення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у виді внесеної заборони на нерухоме майно, у відповідність до вимог абз. 2 ч.1 ст.26, п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, при вирішенні поставленого питання, судом враховується принцип res judicata, тобто принцип остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної судом справи, а також принцип процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути саму потребу у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Керуючись ст. 271 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Роз`яснити, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.08.2020р. у цивільній справі №523/1381/19, яким був визнаний недійсним іпотечний договір № PML - 501/015/2006, укладені 15.02.2006 р. між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «РайффайзенбанкУкраїна», реєстровий номер 281, є підставою для припинення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження квартири АДРЕСА_1 , у виді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, реєстровий номер 281 від 15.02.2006р., посвідченого Сімоновою О.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня виготовлення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 02 червня 2023р.

Суддя