Ухвала суду № 11128999, 01.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6275/09/9/0170

01.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 27.07.09 по справі №2а-6275/09/9/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Сімкоммунсервіс" (Пр. Кірова, 52,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 Закрите акціонерне товариство «Сімкомунсервіс»(далі ЗАТ) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, у якій просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі Інспекція) № 0008661703/0 (№ 1140/10/17-3) від 10(11).03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 10944,75 грн., № 0008671703/0 (№ 1141/10/17-3) від 10.03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 657,72 грн. та № 0008651703/0 (№ 1139/1017-3) від 10(11).03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 3449,62 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2009позов задоволений повністю. Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган не мав законних підстав для проведення перевірки позивача за період з 2000-2005 у зв'язку зі спливом строку давності, та, відповідно, не мав також й підстав для застосовування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті судом першої інстанції постанови порушені норми матеріального права, оскільки судом не прийнято до уваги, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, операції здійснюються в картках особових рахунків в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань. Отже, враховуючи те, що позивач впродовж 2000-2005 неодноразово порушував терміни погашення узгоджених податкових зобовязань з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, то Інспекцією до позивача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Про час, місце та дату слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини неявки, суд не повідомили. Враховуючи межі перегляду справи в апеляційної інстанції, передбачені ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України без участі представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

Переглянувши постанову суду відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим 02(03).03.2009 проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів до бюджету за 2000 - 2005, за результатами якої складено акт перевірки № 2057/17-3/13778729/63 (№ 105/10/17-3). Згідно акту перевірки позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів», що виразилось у несвоєчасної сплаті податку з власників транспортних засобів протягом 2001 - 2005.

Виявлене порушення зявилось підставою для винесення Інспекцією податкових повідомлень-рішень № 0008661703/0 (№ 1140/10/17-3) від 10(11).03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 10944,75 грн., № 0008671703/0 (№ 1141/10/17-3) від 10.03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 657,72 грн. та № 0008651703/0 (№ 1139/1017-3) від 10(11).03.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 3449,62 грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що порушуючи пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ЗАТ «Сімкомунсервіс»впродовж 2000 2006 неодноразово порушувались терміни погашення узгоджених податкових зобовязань по податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів по деклараціях. Отже, відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач повинен нести передбачену законодавством відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 71 КАС України).

Так, відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно ст.ст. 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначено, що посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Недоїмка із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали справи, в тому числі акт перевірки від 02(03).03.2009, копії платіжних доручень, свідчать, що згідно акту звірки від 23.03.2005 встановлено нарахування податку за поточний рік у розмірі 3358,00 грн., недоїмка відсутня. Недоїмка з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів була погашена цілком станом на 30.05.2005. 15.06.2005 між позивачем та відповідачем був складений акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 15.06.2006 з податку з власників транспортних засобів, згідно якому наявна переплата у сумі 583,58 грн., недоїмка відсутня.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у ДПІ у м. Сімферополі законних підстав для проведення у березні 2009 перевірки позивача за період з 2000 2005, та, відповідно, для застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку зі спливом строку давності щодо можливості притягнення підприємства до відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань, в звязку з чим ЗАТ «Сімкомунсервіс»вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції, зробленого відповідно до вимог чинного законодавства, і такий висновок є правомірним та обґрунтованим. За цих обставин задоволення позовних вимог є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2009 по справі № 2а-6275/09/9/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва