Рішення № 11128012, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 60/175-10

вх. № 5630/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Поденка О.О., довіреність №14/10 від 02.03.2010р.

третьої особи - Поденка О.О., довіреність №5/08 від 05.08.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра", м. Дніпропетровськ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інструмент Груп", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ТВІОЛ", м. Харків

про стягнення 5109,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ТВІОЛ" заборгованості у розмірі 5109,65 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар згідно договору №185 від 21 квітня 2008 року, укладеного між 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Інструмент Груп" та відповідачем. Право вимоги боргу в сумі 5409,65 грн. перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги № 13/03 від 01.09.2009 року, однак відповідач частково сплатив позивачу заборгованість за договором №185 від 21 квітня 2008 року, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 5109,65 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 червня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 10 серпня 2010 року о 11:00 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інструмент Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 68).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2010 року о 14:30.

Представник позивача надав 19 серпня 2010 року заяву про зміну підстави позовної заяви (вх. №3104), відповідно до якої змінив підставу позову, а саме вказує на існування рішення господарського суду Харківської області по справі №07/370-09 від 25.01.2010р., яким встановлено факт укладання договору №185 від 21.04.2008р., поставку третьою особою відповідачу товару на суму 12023,72 грн. за накладною №226-04 та №215-04 від 01.05.2008р., часткову сплату відповідачем третій особі вартості товару в сумі 6614,07 грн. та позивачу в сумі 300,00 грн. та визнання судом відповідача таким, що прострочив з 16.11.2009р. строк оплати поставленого третьою особою товару за спірним договором. Крім того, позивач зазначає, що право вимоги боргу перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги № 02/08 від 02.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року прийнято зміну підстав позову до розгляду та продовжено розгляд справи з їх урахуванням, клопотання позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів задоволено, продовжено строк вирішення спору до 09 вересня 2010 року, розгляд справи №60/175-10 відкладено на "06" вересня 2010 р. о 14:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити. Надав 06 вересня 2010 року супровідним листом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача, який судом долучається до матеріалів справи.

Представник третьої особи підтримує позов, вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано відповідачу 26 серпня 2010 року за вих. № 022080.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61093, м. Харків, вул. Губкомівська, 26.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між третьою особою та відповідачем 21 квітня 2008 року було укладено договір купівлі - продажу №185.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Продавець (третя особа) зобов`язується передати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар у кількості, асортименті та за цінами, вказаних у накладних на відпуск товару, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п.1.3. Договору право власності на товар (партію товару), який поставляється за даним договором, переходить від третьої особи до відповідача в момент передачі товару (партії товару), що затверджується підписом відповідача на товарній накладній.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, третя особа належним чином виконувала умови договору, а саме поставила товар відповідачу на загальну суму 12023,72 грн., що підтверджується накладною №215-04 від 01.05.2008р. на суму 4789,46 грн. та накладною №226-04 від 01.05.2008р. на суму 7234,26 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на накладних та печаткою підприємства відповідача.

Накладними на повернення товару №226-04 від 26.12.2008р. та №215-04 від 26.12.2008р. відповідачем було повернуто третій особі товар на суму 2867,01 грн.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.5.2. Договору умови оплати по товарами ручного будівельного інструменту: по реалізації.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

          Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

03 серпня 2009 року між третьою особою та позивачем було укладено договір №13/03 про відступлення права вимоги.

Згідно п.1.1. Договору №13/03 про відступлення права вимоги від 03.08.2009р. Первісний кредитор (третя особа) відступає, а Новий кредитор (позивач) набуває права вимоги, належні третій особі у відповідності до договору купівлі - продажу №185 від 21 квітня 2008 року., укладеного між третьою особою та відповідачем.

Пунктом 1.2. Договору №13/03 про відступлення права вимоги від 03.08.2009р. встановлено, що відступлення прав за цим договором включає відступлення третьою особою на користь позивача у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов основного договору (як за основними, так і за додатковими зобов`язаннями, що випливають з Основного договору) зокрема, але не виключно: право вимагати від відповідача сплати існуючої на момент укладення цього договору дебіторської заборгованості перед третьою особою за основним договором; заборгованості, строк оплати якої згідно умов основного договору настане в майбутньому.

Пунктом 1.4. Договору №13/03 про відступлення права вимоги від 03.08.2009р. сторони визначили, що вартість вимог, відступлених за цим договором, на момент його підписання складає 5409,65 грн.

27 жовтня 2009 року позивачем було направлено вимогу про надання інформації про залишки нереалізованої продукції (№27/10-01), відповідно до якої він повідомив відповідача про відступлення права вимоги сплати за поставлений товар по договору купівлі - продажу №185, наявність заборгованості в сумі 5109,65 грн. та запропонував відповідачу надати в термін до 06 листопада 2009 року письмову інформацію про залишки поставленої за накладною №226-04 від 01.05.2008р. товару.

06 листопада 2009 року позивачем за вих. №06/11-01 було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 5109,65 грн., що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у цінний лист. Даний лист відповідачем було отримано 13 листопада 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №828548.

18 березня 2010 року позивач за вих. №18/03-01 направив відповідачу заяву про відмову в пролонгації договору, відповідно до якої повідомив відповідача, що договір купівлі - продажу №185 від 21.04.2008р. не буде пролонговано з 25 травня 2010 року на новий строк.

Судом встановлено, що 29 липня 2010 року третя особа та позивач уклали угоду про розірвання договору відступлення права вимоги №13/03 від 01.09.2009р., якою розірвали договір про відступлення права вимоги №13/03 від 01.09.2009р. зі всіма додатками, укладений між позивачем та третьою особою, моментом припинення дії договору вважається 29.07.2010р.

02 серпня 2010 року між третьою особою та позивачем було укладено договір №02/08 про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор (третя особа) відступає, а Новий кредитор (позивач) набуває права вимоги, належні третій особі у відповідності до договору №185 від 21 квітня 2008 року., укладеного між третьою особою та відповідачем.

Пунктом 1.2. Договору №02/08 про відступлення права вимоги від 02.08.2010р. встановлено, що відступлення прав за цим договором включає відступлення третьою особою на користь позивача у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов основного договору у тому числі, але не виключно, право вимагати від відповідача сплати існуючої на момент укладення цього договору дебіторської заборгованості перед третьою особою за основним договором, яка складає 5409,65 грн.

25 січня 2010 року господарським судом Харківської області було прийнято рішення по справі № 07/370-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Твіол", м. Харків про стягнення 5109,65 грн. Зазначеним рішенням відмовлено в задоволенні позову повністю.

В рішенні господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі № 07/370-09 судом було встановлено, що на підставі договору №185 від 21.04.2008р. Приватному підприємству "Твіол" було передано товар по видатковим накладним №226-04 та №215-04 від 01.05.2008р. на загальну суму 12023,72 грн. Приватним підприємством "Твіол" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Інстумент Груп" частину вартості поставленого товару в сумі 6614,07 грн., а також 300,00 грн. було сплачено Приватним підприємством "Твіол" Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра". З урахуванням чого неоплаченою залишилась сума 5109,65 грн. Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Інстумент Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" було укладено договір №13/03 про відступлення прав вимоги, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інстумент Груп" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" право вимоги за договором купівлі - продажу №185 від 21.04.2008р. в сумі 5409,65 грн. Враховуючи те, що строк виконання Приватним підприємством "Твіол" зобов`язання з оплати поставленого товару за договором №185 від 21.04.2008р. не встановлено, доказів реалізації товару не надано, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" було направлено на адресу Приватного підприємства "Твіол" вимогу про оплату 5109,65 грн. заборгованості у строк до 16.11.2009р.

Таким чином, судом встановлено, що з 16.11.2009р. Приватне підприємство "Твіол" визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Інстумент Груп" товару за договором №185 від 21.04.2008р.

Дане рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі № 07/370-09 набрало законної сили та на час вирішення даного спору не скасовано.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов`язання по оплаті за поставлений товар в сумі 5109,65 грн., яке виникло з 16 листопада 2009 року, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 5109,65 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ТВІОЛ" (61093, м. Харків, вул. Губкомівська, 26, ідентифікаційний код 34955132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" (юридична адреса: 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Тернова, 3-б, поштова адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул.Березинська, 80, ідентифікаційний код 36094659) заборгованість в сумі 5109,65 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/175-10 підписано 10 вересня 2010 року.