Рішення № 11127805, 18.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 серпня 2010 року справа № 2-21/1876-2010-5020-2/106 За позовом           Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора

(вул. К.Маркса, 28, м. Керч, 98300)

в інтересах держави в особі

Республіканського комітету з охорони навколишнього

природного середовища АР Крим

(вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022)

до                     Закритого акціонерного товариства „Морбуд”

(вул. Новоросійська, 25, м. Севастополь, 99011)

про                     стягнення 1398,24 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.,

Представники учасників судового процесу:

прокурор (Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор) –не з’явився;

позивач (Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища АР Крим) –явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (Закрите акціонерне товариство „Морбуд”) –явку уповноваженого представника не забезпечив.

Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства „Морбуд” про стягнення заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про поводження з відходами шкоди у розмірі 1398,24 грн.

Ухвалою від 08.06.2010 справа №2-21/1876-2010-5020 надіслана за підсудністю на адресу господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою від 18.06.2010 справа №2-21/1876-2010-5020 прийнята до провадження судді Шевчук Н.Г. з привласненням справі №2-21/1876-2010-5020-2/106.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ході перевірки Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону дотримання вимог природоохоронного законодавства Керченською філією Закритого акціонерного товариства „Морбуд” встановлено порушення правил складування, зберігання та розміщення твердих побутових відходів шляхом розміщення їх на відкритому ґрунті, на площі 1,2х1,6 м2 висотою загрузки 0,1м.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов не надав; в жодне судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив.

Прокурор у судове засідання 18.08.2010 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд відповідно до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнав за можливе розглянути справу у відсутність прокурора та представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону 29.09.2009-05.10.2009 проведена перевірка дотримання природоохоронного законодавства України Керченською філією Закритого акціонерного товариства „Морбуд”, про що складений акт №5-54-330 /арк.. с. 6-9/.

          В ході перевірки було встановлено, що на території підприємства (а саме, на території філії Закритого акціонерного товариства „Морбуд”)земельна ділянка площею 1,2х1,6 м2 засмічена виробничими відходами, загальною висотою навантаження відходів 0,1 м (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства /арк. с. 6-9/).

На підставі акту обстеження засміченої земельної ділянки був проведений розрахунок розміру шкоди, який складає 1398,24 грн. /арк. с. 11/. Розрахунок шкоди інспекцією здійснений згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правова вимога Керченського міжрайонного природоохоронного прокурорав інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Морбуд” шкоди у розмірі 1398,24 грн., заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки площею1,2х1,6 м2.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України „Про відходи”, а також, відповідно до них, земельним, водним, законодавством про надра та іншим спеціальними нормами.

За приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Пунктом „в” частини першої статті 211 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Статтею 1 Закону України „Про відходи” визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Стаття 33 Закону України „Про відходи” регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки і способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів„а” та „б” частини першої статті42 Закону України „Про відходи” особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 Закону України „Про відходи” унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

За приписами статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Пунктами1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року №171 (далі –Методика) визначено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб’єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося, зокрема, внаслідок самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Факт порушення відповідачем законодавства про відходи встановлений Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону та засвідчений актом №5-54-330 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.09.2009 –05.10.2009 та актом обстеження засміченої земельної ділянки від 29.10.2009 /арк. с. 6-10/.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Дослідивши усі обставини справи, судом встановлений факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявився у засмічені земельної ділянки відходами. Докази відсутності вини відповідача у завданні цієї шкоди відсутні.

Судом встановлено наявність протиправної поведінки і причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою.

Перевіривши розрахунок розміру шкоди за засмічення земель суд визнав його таким, що виконаний відповідно до Методики /арк. с. 11/.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі –236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Морбуд” (вул. Новоросійська, 25, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 13792296; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь держави (отримувач –Держбюджет; банк отримувача: УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026; призначення платежу: 7; ОКПО: 2401600) на відшкодування шкоди, заподіяну внаслідок порушення законодавства про відходи,суму в розмірі 1398,24 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Морбуд” (вул. Новоросійська, 25, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 13792296; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Морбуд” (вул. Новоросійська, 25, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 13792296; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено

і підписано в порядку

статті 84 ГПК України

25.08.2010.