Рішення № 11125443, 10.09.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-2478/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., прокурора Решетняк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Лозівської міської ради як орган опіки і піклування до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради "про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів", -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду 12 липня 2010 року з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мають доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно витягу № 00003560909 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, наданим 11.06.2010 року відділом РАЦС по м. Лозова, відомості про батька дитини записані на підставі ст.126 Сімейного кодексу України. ОСОБА_3 відповідно довідки Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області від 09.06.2010 року № 7637 перебуває в розшуку. ОСОБА_2 вихованням своєї доньки не займається, вдома буває дуже рідко. Зі слів сусідів вона систематично вживає алкогольні напої, хоча на обліку у наркологічному відділенні Лозівської ЦРЛ не перебуває. ОСОБА_2 тривалий час ніде не працює, на обліку в Лозівському центрі зайнятості не перебуває, по Управлінню праці та соціального захисту населення ніяких видів допомоги не отримує. Така асоціальна поведінка матері негативно впливає на виховання та розвиток дитини. ОСОБА_4 навчається у 5-а класі НВК «ЗНЗ-ДНЗ № 8. Навчанням доньки ОСОБА_2 не цікавиться, батьківські збори не відвідує, на запрошення класного керівника не реагує. 18.08.2009 року ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП за невиконання батьківських обов»язків по відношенню до її доньки. Незважаючи на це, вона свої батьківські обов»язки так і не виконує. Відповідно до пунктів 1,2 та 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов»язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім»ї та родини, свого народу, своєї Батьківщина, піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготувати до самостійного життя, однак ОСОБА_2, тривалий час не виконує свої батьківські обов»язки, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

У судовому засіданні інтереси позивача представляла ОСОБА_5, яка вказала, що на її думку, в інтересах дитини, позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач, свідомо не виконує своїх батьківський обов»язків на протязі тривалого часу, а це майже більше року. Відповідач не має свого житла, веде непорядний спосіб життя, вживає алкогольні напої, хоча у лікаря нарколога на обліку не перебуває, про те зі слів їх матері, відповідачка була декілька раз проходила кодування з метою позбавитися цієї згубної звички. Про те, бажання бути «вільною», надмірна цікавість до чоловіків, перемогла все. Відповідач тривалий час не з»являється вдома, може тижнями, а той місяцями, а вихованням дівчинки займається бабуся. Крім того, вона не зробила жодного висновку з того, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківський обов»язків, та те що виконавчим комітетом Лозівської міської ради, як органом опіки та піклування, було попереджено про необхідність виконувати свої обов»язки що до доньки. Відповідач не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Її донька, на даний час, проживає зовсім у сторонньої особи.

Інтереси третьої особи Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області представляла ОСОБА_6, яка в своїх поясненнях зазначила, що сім»я відповідача, перебуває на міському обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах з 2009 року. Однак, не дивлячись на постійну копітку профілактичну роботу, що проводилася з відповідачем, позитивних зрушень у виконанні нею батьківських обов»язків не спостерігається. При спілкуванні з відповідачем, остання вказала, що згодна на позбавлення її батьківських прав стосовно своєї доньки ОСОБА_4. В свою чергу представник третьої особи прохала суд, звернути увагу на ту обставину, що відповідач хоча і обіцяла змінитися, одна, все це залишилося лише обіцянками, і станом на 09 вересня 2010 року, при черговому відвідуванні місця проживання сім»ї відповідача, було з»ясовано, що вона продовжує проживати у помешканні, яке не придатне для проживання людини, фактично це помешкання нагадує сарай, так як у ньому не має необхідних речей; на ліжку немає постільної білизни, відсутнє будь-яке опалення, не має електричної енергії; відсутні і продукти харчування, а відповідач, як вживала так і продовжує вживати алкогольні напої і не цікавиться дитиною. Тому, на підставі викладеного, буде за доцільне, на її думку, позов позивача, в інтересах дитини задовольнити.

Інтереси Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області представляла ОСОБА_7, яка зазначила, що в ході розгляду вказаної цивільної справи, на її особисту думку, відповідач не зробила жодного висновку із ситуації, яка склалася з приводу не виконання нею своїх батьківських обов»язків по відношенню до своєї дитини, що дає можливість зробити висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських обов»язів та стягнення з неї аліментів.

Відповідач у судовому засіданні вказала, що позов визнає, оскільки обставини, які в ньому викладені, відповідають дійсності, про те, це так склалося життя, тобто, їй особисто у цьому житті не пощастило. Що стосується доньки, то їй буде краще жити у її знайомої ОСОБА_8, так яка у дівчинки хоча б є дах над головою, а вона, як мати, їй цього дати не може. Ні хто їй не чинить будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною. Десь близько року, вона не була у неї в школі, туди ходить бабуся. Вона не допомагає доньці в уроках, бо зараз вони вивчають таку шкільну програму, в якій вона не розуміється. Її дійсно було притягнуто судом до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов»язків, - застосовано штраф, та й у виконкомі її письмово попереджали про необхідність виконувати свої батьківські обов»язки.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження (а.с.№7) встановлено, що ОСОБА_2, дійсно є матір»ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

З огляду на Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.126, 133, 135 Сімейного кодексу України (а.с.№8) батьком дитини є ОСОБА_3, відомості про якого записано в порядку ст.126 СК України.

Згідно до довідки з Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області (а.с.№9) ОСОБА_3, перебуває у розшуку з 01.06.2010 року і його місце знаходження не встановлено.

Позивачем до матеріалів цивільної справи додано Висновок виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав (а.с.№5) , де зазначено, що оскільки відповідач дитиною не цікавиться, не приділяє їй батьківської уваги і турботи, матеріальної допомоги на її утримання не надає, то доцільним буде позбавити її батьківських прав стосовно дитини.

До матеріалів справи додано також письмові пояснення ОСОБА_9 (а.с.№18), в яких вона зазначила, що відповідач дитиною не цікавить, матеріально її не забезпечує, вихованням дитини не займається; веде непорядний спосіб життя; вживає алкогольні напої уже досить тривалий час. Зі слів матері відповідача, не з»являється додому поде кілька днів, а то й тижнів. Тоді як донька відповідача ОСОБА_4, живе у зовсім сторонньої особи. Фактично, дитиною піклувалася і продовжує піклуватися бабуся це мати відповідача, яка й купує дівчинці необхідний одяг, надає кошти, купує продукти харчування, ходить до школи.

У судовому засіданні, в якості свідка було допитано ОСОБА_10, яка вказала, що є сусідкою відповідача. Дівчинка дійсно не проживає з матір»ю, оскільки остання зловживає алкоголем, спілкується з чоловіками, а про доньку зовсім забула. Свідок зазначила, що ОСОБА_4 не одноразово жила у неї, по декілька тижнів, а то й місяців, так як відповідач з нею сварилася і дитина тікала з дому. За той час, який дівчина в неї жила, відповідач з»явилася один раз. Ні одягу, ні продуктів харчування, жодного разу не принесла, і май же завжди була у нетверезому стані. А коли вона сказала відповідачу, що б у же щось думала, що робити з дитиною, бо вона не може займатися її виховання, то відповідач їй сказала, що ти ї взяла до себе, то це тепер твій клопіт, ти за нею і дивитися. Свідок вказала, що на її особисту думку, відповідачу дитина зовсім не потрібна, бо як би це було не так, то вона б покинула пити, навела порядок в дома та забрала б дівчинку і займалася її вихованням. Свідок також зазначила, що вона ні колиб не могла уявити собі, що відповідач дійде до такої межі та вестиме такий непорядний спосіб життя, адже коли вона жила із своїм цивільним чоловіком батьком дівчинки, то це була нормальна сім»я, вони піклувалися про дитину, однак, коли останній пішов від відповідача, то все змінилося до такої межі, що про то на неї шкода дивитися.

Даючи оцінку свідченням свідка, у суду не має підстав ставити їх під сумнів чи не довіряти їм, оскільки свідок принесла присягу свідка та була під розписку попереджена про кримінальну відповідальність про відмову від давання показань та за дачу завідомо неправдивих свідчень. Крім того, свідок давала свідчення у присутності відповідача і її свідчення не були спростовані жодним учасником процесу та не відповідають матеріалам справи.

У судове засідання була запрошена сама малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження для з»ясування її думки по справі. Відповідно до ст.171 СК України «Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім»ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім»ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном».

У присутності ОСОБА_8 матері відповідача, у дівчинки у судовому засіданні, було з»ясовано її думку по справі. Дитина вказала, що відповідач по справі це її мати, але остання зловживає спиртними напоями. З нею майже не спілкується, утримує її бабуся. Дитина вказала, що вважає доцільним позбавити її матір батьківських прав по відношенню до нею, оскільки те, що відповідач по справі є її матір»ю, свідчить запис у свідоцтві про народження, адже вона не приділяє їй ні якої уваги, не цікавиться її життям і поради вона прохає або у бабусі, коли остання до неї приходить, або у тітки Люди, в якої вона на даний час живе.

При з»ясуванні всіх обставин по справі, судом було також з»ясовано, що відповідач дійсно була притягнута до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов»язів по відношенню до дитини, про що свідчить довідка на аркуші справи №23. Була вона також 25.11.2009 року попереджена щодо відповідальності по дотримання прав дітей згідно із законодавством (а.с.№24), однак всі викладені вище дані свідчать про те, що відповідач свідомо, не дивлячись на всі міри попередження, продовжує не виконувати своїх батьківських обов»язків по вихованню дитини. У судовому засіданні з показів відповідача достовірно було встановлено, що відповідачу ніхто не чинить перешкод у спілкуванні з дитиною.

Отже, своїми діями, відповідач порушує свої зобов»язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті №12 цього є закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Відповідно до статті №15 цього ж Закону встановлено, що « Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов»язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею». При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов»язків по вихованню дітей - неповнолітніх ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, не спілкується з ними і перешкод в спілкуванні йому з ними, ніхто не чинив і не чинить.

Статтею №164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 ухиляння від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов»язку виконання батьківських обов»язків по вихованню дитини це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що останній має задовільний стан здоров»я, перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить, і у тривалому відрядженні не знаходився.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Необхідно відмітити, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини».

Суд роз»яснює відповідачу, що відповідно до ст.168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Відповідно до ч.2 ст.165 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

В судовому засіданні відповідач повідомила, що вона не працює і не перебуває на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості та допомогу по безробіттю не отримує.

Дійсно відповідно до довідок (а.с.№16, 17) вбачається, що відповідач не перебуває на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості та допомогу по безробіттю не отримує і не перебуває вона і на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення, тому і не отримує ні якої допомоги. З огляду на довідку з Відділу ДВС Лозівського МРУЮ в Харківській області з відповідача не проводиться ні яких стягнень за виконавчими листами.

Необхідно відмітити, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини».

Відповідно до ст.180 СК України Батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення відповідача, те, що відповідач не працює, відповідно до ст.ст.182,183 СК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивачем до суду і до досягнення дитиною віку повноліття..

Згідно із ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову, тобто з 12 липня 2010 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд роз»ясніє відповідачу, що відповідно до ст.168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст.81, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.00 коп., і стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.00 коп.

Керуючись положенням ст.ст.10, 11, 31, 44, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 209, 212, 213-215, 223 ЦПК України; ст. ст.164, 165,166, 169, СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст.3 Конвенції "Про права дитини" від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації "Про права дитини", проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року, - ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 "Про державне мито"; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Виконавчого комітету Лозівської міської ради як орган опіки і піклування до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради "про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів", - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку місто Лозова Харківської області, мешкаючу за адресою: АДРЕСА_1 - батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки місто Лозова Харківської області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, не працюючої, не перебуваючої на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості Харківської області, яка не є приватним підприємцем - на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження - перерахувавши їх: Відкрите Акціонерне товариство "Державний Ощадний Банк України" установа банку №2841 м. Лозова р\р190885 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з дня подачі позову до суду - 12 липня 2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу як за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п"ятдесят одна) гривня 00 копійок, а також судовий збір на суму у 08 (вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд