Рішення № 111222222, 30.05.2023, Тетіївський районний суд Київської області

30.05.2023 Провадження по справі № 2/940/199/23

Справа № 940/294/23

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2023року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді : Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання : Студінської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 32106,88 гривень заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 2016091438 від 13.08.2017 року та судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.08.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2016091438, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та Договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. Згідно з умовами договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua.

ОСОБА_1 виявив бажання оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. Відповідно до умов договору АТ «ОТП Банк» виконав свої зобов`язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок відкритий за заявою відповідача був встановлений кредитний ліміт у розмірі 8988 грн. 28 коп. на споживчі цілі, порядок користування яким визначено умовами кредитного договору.

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання згідно з умовами кредитного договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №2016091438 від 13.08.2017 року станом на дату подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» становить 32106,88 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 23370,00 грн.; заборгованості за відсотками 8736,88 грн.

02.01.2023 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань. Однак, відповідач письмову вимогу банку не задовольнив, заборгованість не погашена.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 06.04.2023 року відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони у справі повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2016091438 та підписано анкету-заявку на отримання кредиту на суму 8988,28 грн., на строк 14 місяців, з цільовим призначенням для придбання товарів та послуг, з розміром процентної ставки в продовж пільгового періоду 0,01% річних та 40% річних за користування кредитом. АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується кредитним договором № 2016091438 від 13.08.2017 року та анкетою-заявою позичальника на отримання кредиту, паспортом споживчого кредиту, розрахунком заборгованості за кредитним договором, графіками платежів та розрахунком загальної вартості кредиту (а.с. 7-12).

Проте відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами не здійснює, внаслідок чого станом на 20.12.2022 року має заборгованість за договором № 2016091438 від 13.08.2017 року загальною сумою 32106,88 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 23370,00 грн.; заборгованості за відсотками 8736,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за № 2016091438 _CARD від 13.08.2017 року та звітом рахунком за період з 17.08.2017 року по 20.12.2022 року (а.с. 20-95).

02.01.2023 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості в сумі 32106,88 гривень, проте дана вимога була відповідачем проігнорована та борг не сплачений (а.с. 5).

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином,виходячи зізмісту заявленихпозовних вимог,аналізу положеньчинного законодавстваУкраїни таматеріалів справи,суд вважає,що позовнівимоги позивачанеобхідно задовольнитиповністю,оскільки відповідачемпорушено умовивищезазначеногокредитного договору, та не виконано взятих на себе зобов`язань.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ,інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2901553425 від 28.02.2023 року (а.с. 4), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 7, 8,137, 141, 263-265, 273, 280, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягненнякредитної заборгованості задовольнити.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, заборгованість по картковому рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 2016091438 від 13.08.2017 року у розмірі 32106 (тридцять дві тисячі сто шість) гривень 88 копійок, та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 01.06.2023 року.

Суддя С.В. Мандзюк