Рішення № 111213450, 31.05.2023, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1591/23

Провадження № 2/715/364/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Кам`янецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області помер його дід ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 27.06.2006 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Старий Вовчинець померла його баба ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 07.04.2012 року. Шлюб між ними був укладений 15 листопада 1959 року в с. Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 15.11.1059 року.

При житті, у відповідності зі ст.1233 ЦК України, його баба ОСОБА_6 зробила заповіт, яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право, заповідала йому, позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Старовочинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 10 липня 2006 року і зареєстрований в реєстрі за №56.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за заповітом на спадкове нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 53,8 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м. гаражу літ. «В», сараїв літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є», убиральні літ. «Ж», огорожі №1-3, вимощення літ. «І».; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба народів» Глибоцького району Чернівецької області, розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0071273, виданого Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 31 березня 1997 року та зареєстрованого 02 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №274.

Згідно ст. 1222,1241 ЦК України, він, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а відповідач ОСОБА_2 , (син спадкодавців і його батько), як спадкоємець за законом відмовився від прийняття спадщини. Інших спадкоємців за заповітом і за законом немає. Після смерті ОСОБА_6 він своєчасно прийняв спадщину шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Кінащук Н.М.

31 серпня 2013 року йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), посвідчене приватним нотаріусом Кінащук Н.М. і зареєстровано в реєстрі за №1747, спадкова справа №107/2012.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами йому відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову в вчиненні нотаріальної дії №113/02-31 від 12.05.2023 року приватним нотаріусом Кінащук Н.М. Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області.

Згідно особового рахунку №461 погосподарської книги станом на 01.01.1991 року господарство ОСОБА_6 відносилося до суспільної групи колгоспних. Сім`я складалася із шести членів колгоспного двору, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - голова двору, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно ст.123 ЦК УРСР (1963 р.), розмір частки кожного із членів даного колгоспного двору становить 1/6. Позивачу ОСОБА_1 тепер належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . Відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/6 часток даного будинковолодіння.

Просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явилися, проте надали суду заяви, в якій позовні вимоги визнають повністю і просять суд розглянути справу без їх участі.

В судове засідання представник третьої особи Кам`янецької сільської ради не з`явився, проте сільська рада надала суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області помер дід позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 27.06.2006 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Старий Вовчинець померла баба позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 07.04.2012 року. Шлюб між ними був укладений 15 листопада 1959 року в с. Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 15.11.1059 року.

При житті, у відповідності зі ст.1233 ЦК України, ОСОБА_6 зробила заповіт, яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право, заповідала позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Старовочинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 10 липня 2006 року і зареєстрований в реєстрі за №56.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за заповітом на спадкове нерухоме майно, а саме: 1/3 (1/6+1/6=1/3) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 53,8 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м. гаражу літ. «В», сараїв літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є», убиральні літ. «Ж», огорожі №1-3, вимощення літ. «І».; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба народів» Глибоцького району Чернівецької області, розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0071273, виданого Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 31 березня 1997 року та зареєстрованого 02 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №274.

Згідно ст. 1222,1241 ЦК України, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом відмовився від прийняття спадщини. Інших спадкоємців за заповітом і за законом немає. Після смерті ОСОБА_6 позивач своєчасно прийняв спадщину шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса Глибоцького районного нотаріального округу Кінащук Н.М.

31 серпня 2013 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), посвідчене приватним нотаріусом Кінащук Н.М. і зареєстровано в реєстрі за №1747, спадкова справа №107/2012.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивачу відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову в вчиненні нотаріальної дії №113/02-31 від 12.05.2023 року приватним нотаріусом Кінащук Н.М. Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області.

Згідно особового рахунку №461 погосподарської книги станом на 01.01.1991 року господарство ОСОБА_6 відносилося до суспільної групи колгоспних. Сім`я складалася із шести членів колгоспного двору, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - голова двору, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно п.6 Постанови Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року зі змінами від 25.05.1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності», положення статей 17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності, поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Отже, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право приватної власності, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору;

б) розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно ст.123 ЦК УРСР (1963 р.), розмір частки кожного із членів даного колгоспного двору становить 1/6. Позивачу ОСОБА_1 після прийняття спадщини стало належати 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . Відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/6 частці даного будинковолодіння.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителем с. Старий Вовчинець Чернівецького району Чернівецької області, право власності на 1/2 частину нерухомого майна, що розташоване в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 53,8 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м. гаражу літ. «В», сараїв літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є», убиральні літ. «Ж», огорожі №1-3, вимощення № І.

Повний текст судового рішення виготовлено 31 травня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: