Рішення № 111193513, 30.05.2023, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.05.2023

Справа № 334/2015/23

Провадження № 2/334/1237/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2023 року до суду звернувся представник: адвокат Кошман О.П. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

20.03.2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче засідання.

22.05.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 30.05.2023 року.

В обґрунтування позову посилалися на те, що позивач з додатку Дія довідався про те, що відносно нього приватним виконавцем Проценко А.Ю. відкрито виконавче провадження № 68007492 про стягнення на користь Відповідача боргу у сумі 1049451,34 грн. Також Позивач довідався, що всі його рахунки заблоковано і він не може розпоряджатися та користуватися своїми коштами.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження 14.02.2023 року, Позивач вважає, що виконавчий напис №14877, вчинений приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 04.11.2021 року щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 1277 від 17.04.2008 року, вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, без достатніх підстав, за відсутності всіх необхідних документів, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості у сумі 1049451,34 грн.

Так, 04.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис № 14877 на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, про стягнення з Позивача заборгованості в сумі 1048951,34 грн. за період з 11.12.2000 року по 26.05.2021 року за кредитним договором № 1277 від 17.04.2008 року, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 1048951,34 грн., простроченої заборгованості за процентами та комісією 39356,91 грн.

Укладений між ВАТ «СЕБ Банк» та позивачем кредитний договір № 1277 від 17.04.2008 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

17.04.2008року міжПозивачем таВідкритим акціонернимтовариством «СЕББанк» укладенокредитний договір,відповідно якогоБанк надавПозичальнику 45870доларів СШАз плаваючоюпроцентною ставкоюстроком до17.04.2033року. Не зрозуміло,за якоюпроцентною ставкоюздійснювалося нарахуваннявідсотків Позивачу.А відтакці фактивикликають сумнівиу безспірностізаборгованості,за якоюбуло вчиненовиконавчий напис. По-друге,у виконавчомунаписі зазначено,що «строкплатежу заКредитним договоромнастав»,але незазначено конкретнудату настанняцього строкута підставинастання строку. Крім того, Позивач жодним чином не був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, а тому Відповідач не має достатніх підстав для стягнення заборгованості з Позивача.

Отже, враховуючи викладене, нотаріусом було безпідставно вчинений виконавчий напис з грубим порушенням норм законодавства, до того ж вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми Закону.

Попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат складатиме 10000 грн. на оплату вартості витрат на професійну правничу допомогу.

Прохали визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14877, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 04.11.2021 року щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 1277 від 17.04.2008 року; стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь держави судовий збір за подання позову в розмірі 1073,60 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80 грн.

25.04.2023 року до суду звернувся генеральний директор ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковський О.В. з відзивом на позов, в якому посилався на те, що позивач вказує на те, що нотаріус не вправі був вчиняти виконавчий напис на оригіналі кредитного договору, оскільки такий договір не був нотаріально посвідчений, однак, таке твердження не відповідає нормам закону ч.2 Переліку документів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, зокрема - кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашений заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Окрім того, позивач не надає суду будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису немає. Позивач не надає також альтернативного розрахунку заборгованості. Якщо позивач вважає, що нею сплачені кошти в іншій сумі, або борг за кредитним договором сплачено, то таке твердження має бути підкріплене відповідними доказами боргу, альтернативного розрахунку заборгованості. Однак, позивач лише наголошує на тому, що відповідач не надав належних доказів та не довів розмір існуючої заборгованості, при цьому, позивач не спростовує його іншими доказами.

В даних кредитних правовідносинах ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником права вимоги виконання боргу від первісного кредитора та є новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги, який було надано приватному нотаріусу при вчиненні виконавчого напису, що підтверджує статус нового кредитора у даних кредитних зобов`язаннях. Приватним нотаріусом було перевірено такий договір та статус стягувача, як нового кредитора.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Аналогічні правові висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 18.09.2019 року, справа №161/6092/18-ц.

Прохали відмовити у задоволенні позову та відмовити у стягненні з ТОВ «Вердикт Капітал» витрат на правничу допомогу згідно окремого клопотання.

25.04.2023 року до суду звернувся генеральний директор ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковський О.В. з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому посилалися на те, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження сплати позивачем вартості правових послуг.

Вважають, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають критерію їх реальності в зв`язку з відсутністю факту їх дійсності, необхідності та розумності.

Прохали відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, 22.05.2023 року представник надала заяву, в якій прохала справу розглянути без участі представника, позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити, також прохала питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішити після ухвалення рішення, докази понесених витрат будуть надані також після ухвалення рішення.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» не з`явився, 25.04.2023 року подали відзив на позов, в якому прохали відмовити у задоволенні позову, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи у відсутність представника не надали.

В судове засідання треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. не з`явилися, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не надали.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, паспорт № НОМЕР_1 від 22.09.2020 року, орган видачі 2326, рнокпп НОМЕР_2 ,мешкає заадресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджується матеріалами позову.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.11.2015 року.

17.04.2008 року між ВАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1277 на суму 45870 доларів США на придбання нерухомого майна з кінцевою датою повернення кредиту 17.04.2033 року, вид відсоткової ставки - плаваюча.

04.11.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис №14877 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №1277 від 17.04.2008 року за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року в сумі 1048951,34 грн., яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 1009594,42 грн., заборгованості за процентами та комісією 39356,91 грн., та за вчинення виконавчого напису 500 грн., а всього 1049451,34 грн.

Зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю., виконавче провадження №68007492, яке відкрито 28.12.2021 року.

28.01.2022 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. у виконавчому провадженні №68007492 винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 1154896,47 грн.

20.03.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/2015/23 зупинено стягнення у виконавчому провадженні №68007492, яке знаходиться на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю., на підставі виконавчого напису №14877 від 04.11.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №1277 від 17.04.2008 року за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року в сумі 1048951,34 грн. та за вчинення виконавчого напису 1000 грн., а всього 1049951,34 грн., до завершення Ленінським районним судом м. Запоріжжя розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

При вирішенні справи суд керується наступним.

За загальними правилами статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Порядку.

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та постанови від 15.01.2020 року № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Отже, в основі вчинення нотаріальної дії лежить факт безспірності заборгованості.

Відповідно п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2018 року, справа № 756/11960/15-ц).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року по справі № 308/11193/16-ц, провадження № 61-7410св18 зазначив, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення заборгованості не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, так як не доведено, що позивач отримував від ТОВ «Вердикт Капітал» вимогу щодо погашення заборгованості, крім того, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу з метою вчинення виконавчого напису не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, а тому, суд бере до уваги те, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості, у зв`язку з чим не міг як оспорити вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», так само і виконати їх, що, в свою чергу, не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, яку позивач не визнає та заперечує проти розміру заборгованості, що також свідчить про відсутність безспірності вимог до боржника.

Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зокрема сума процентів, зазначені у написі є безспірними.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, а тому суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства, тому суд не бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.6ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та в сумі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення даного позову, в порядку розподілу судових витрат, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та в розмірі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, яку судом задоволено 20.03.2023 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

22.05.2023року представникомпозивача:адвокатом КошманО.П.надано судузаяву,в якійповідомлено,що доказина підтвердженнявитрат направничу допомогуадвоката будутьнадані післяухвалення рішення, прохала питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішити після ухвалення рішення.

Відповідно ч.1п.3ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, після подання позивачем доказів на підтвердження вказаних витрат за заявою позивача суд може ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 137, 141, 142, 211, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №14877, вчинений 04.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №1277 від 17.04.2008 року за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року в сумі 1048951,34 грн., яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 1009594,42 грн., заборгованості за процентами та комісією 39356,91 грн., та за вчинення виконавчого напису 500 грн., а всього 1049451,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз буд.5Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. за подання позову та в сумі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а всього в сумі 1610,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М.Телегуз