Ухвала суду № 111187204, 24.05.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12894/19

Провадження № 2/357/308/23

У Х В А Л А

іменем України

24 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Сокур О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 у м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (а.с. 1-5).

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2019 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. (а.с. 39).

Ухвалою судді від 05 грудня 2019 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 14 січня 2020 року (а.с.34-35).

Підготовче засідання по справі неодноразово відкладалось з різних причин (а.с. 58, 68-69, 90, 108-109).

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року провадження по справі було зупинено та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 129-132).

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року провадження у справі було відновлено та призначено підготовче засідання по справі на 24 травня 2023 року о 12 год. 00 хв. (а.с. 171-172).

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

24 травня 2023 року судом отримано від позивача ОСОБА_1 за вх. № 23056 заяву про відмову від позову, в якій остання просила суд прийняти заяву про відмову від позову по справі № 357/12894/19 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та закрити провадження по справі. Витрати понесені нею під час розгляду справи на правову (правничу) допомогу залишає за собою, просить повернути з державного бюджету витрати понесені по оплаті судового збору. А також заяву за вх. № 23075, в якій позивач ОСОБА_1 просила підготовче засідання по справі провести за її відсутності та відсутності її представника.

Від відповідача ОСОБА_2 судом 24 травня 2023 року отримано заяву за вх. № 23071, в якій останній зазначив, що не заперечує щодо закриття провадження по справі, витрати понесені під час розгляду справи по оплаті проведення судової експертизи та витрати на правову (правничу) допомогу залишає за собою. Окрім того, судом було отримано за вх. № 23065 заяву відповідача ОСОБА_2 , в якій останній просив суд підготовче засідання у справі та судову справу в цілому слухати за його відсутності та його представників.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву позивача про відмову від позову, заяву відповідача, дійшов наступного.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. В разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову, і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, та те, що підстав для не прийняття заяви позивача про відмову від позову та про закриття провадження по справі судом не встановлено, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо вимоги позивача про повернення з державного бюджету витрат по оплаті судового збору за подачу позовної заяви, суд виходить до наступного.

Судовий збір це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви) , з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № ПН 10110 від 28 жовтня 2019 року. Сплачений судовий збір був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 відмовилась від позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення сплаченого нею при зверненні до суду з позовом судового збору підлягає частковому задоволенню, а саме, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору, а саме, у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 13,49, 142, 200, 206, 255, 256, 261, 353, ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, - прийняти та задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Зобов`язати Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 36 код ЄДРПОУ 38009832, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 384,20 грн., сплаченого нею згідно квитанції № ПН 10110 від 28 жовтня 2019 року.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов