Рішення № 11118313, 25.02.2010, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №2-355/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010р. м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Прінь І.П.,

при секретарі - Бевз О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням, розділу особових рахунків на квартиру, вселення у квартиру,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив 15.06.2009р., до відповідача про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод в її користуванні шляхом вселення у квартиру, розділу особових рахунків на квартиру. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 жовтня 2008 року рішенням Бердянського міськрайонного суду було постановлено рішення про розділ спільно нажитого з ОСОБА_3 майна, у тому числі кожному з них виділено по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1. Рішення суду набрало чинності 02.12.2008р. Просить виділити йому у користування кімнату №4 площею 16,0 кв.м. та прилеглий до неї балкон площею 5,7 кв.м., оскільки після припинення шлюбних стосунків з відповідачем він відразу перейшов жити у цю кімнату, де знаходяться його речі, тобто між ними склався певний порядок користування квартирою. Підсобні приміщення кухню №3 площею 7,1 кв.м., вбиральню №6 1,3 кв.м., ванну кімнату №2 2,5 кв.м., коридор №1 8,7 кв.м., вбудовані шафи №5 і №8 загальною площею 2,3 кв.м. просить залишити в загальному користуванні. Зобовязати ОСББ «Схід» розділити особові рахунки на квартиру. У грудні 2009 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просив суд вселити його у спірну квартиру, посилаючись на те, що відповідач не впускає його у квартиру, чим перешкоджає йому у користуванні своєю часткою квартири.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Суду додатково пояснив, що після розгляду справи про розділ квартири відповідачка у квартиру його не впускає, поміняла замок, ключі не дає. У квартирі є 2 ізольовані кімнати: одна площею 16 кв.м., інша 12 кв.м. Оскільки між ними фактично склався певний порядок користування квартирою, тобто він займав кімнату №4 площею 16 кв.м., там знаходяться його речі, тому просить виділити йому у користування саме цю кімнату та прилеглий до неї балкон площею 5,7 кв.м. Відповідач займає кімнату площею 12 кв.м., тому просить залишити у користуванні відповідача цю кімнату, допоміжні приміщення залишити у загальному користуванні. Зобовязати ОСББ «Схід» розділити особові рахунки на квартиру.

Представник позивача ОСОБА_2 доводи позивача підтримав у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у сьогоднішнє судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою ( а.с.40). У попередньому судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що не перешкоджає позивачу у користуванні квартирою. Він не проживає у квартирі з часу припинення сімейних стосунків, оскільки має іншу сімю з якою і проживає за іншою адресою. Ніякого певного порядку користування квартирою між ними не складалося, оскільки відповідач у цій квартирі після розпаду сімї не проживав. Посилання позивача на те, що у кімнаті площею 16 кв.м. містяться тільки його речі є безпідставними. Цією кімнатою користується також вона з дочкою. Замок у квартирі дійсно поміняла влітку 2009 року через його поломку. Позивач у квартиру не приходив, тому ключів вона йому не давала. Заперечує проти виділення позивачу у користування великої кімнати, оскільки у квартирі зареєстрована їх спільна донька ОСОБА_4, яка зараз навчається у м. Харкові, і має право на користування цією квартирою. Зважаючи на це вона просить виділити у користування позивача кімнату площею 12 кв.м., а їй з дочкою залишити у користуванні кімнату площею 16 кв.м.

Представник третьої особи ОСББ «Схід» Пономарьова Т.П. проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач фактично у квартирі не проживає. Особові рахунки були поділені відповідно до рішення суду про розділ квартири. У сьогоднішнє судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.40).

До участі у справі була залучена в якості третьої особи ОСОБА_4, дочка позивача та відповідача, яка зареєстрована у спірній квартирі. У судове засідання третя особа не зявилася. Надала суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності. Проти задоволення позову в частині виділення у користування батька кімнати площею 16 кв.м. заперечує, посилаючись на те, що вона зареєстрована у спірній квартирі, як член сімї. Після припинення сімейних стосунків у 2006 році батько фактично утворив нову сімю з якою проживає по іншій адресі. Вона залишилася проживати спільно з матірю у спірній квартирі. Просить прийняти до уваги те, що згідно норм Житлового кодексу України не допускається спільне проживання в одній кімнаті осіб різного полу, крім подружжя, а тому просить виділити у користування батька кімнату площею 12 кв.м., а матері кімнату площею 16 кв.м.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 15.10.2008р. здійснено поділ спільно нажитого подружжям ОСОБА_1 майна, виділено кожному з них по Ѕ частині кв. АДРЕСА_1. ОСОБА_3 зареєструвала право власності на Ѕ частину квартири 03.04.2009 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності (а.с.19).

Як вбачається з технічного паспорту ( а.с. 20) кватира АДРЕСА_1 складається з коридору №1 8,7 кв.м., ванної кімнати №2 2,5 кв.м., кухні №3 площею 7,1 кв.м., кімнати №4 площею 16,0 кв.м., кімнати № 7 площею 12,0 кв.м., вбиральні №6 1,3 кв.м., вбудованих шаф №5 і №8 загальною площею 2,3 кв.м., з лоджії - 2,8 кв.м., яка примикає до кімнати №7, балкону площею 5,7 кв.м., який примикає до кухні №3 і кімнати №4.

Загальна площа квартири становить 53 кв.м., житлова площа - 28 кв.м. ( 16 +12=28), тобто кожному з співвласників квартири припадає по 14 кв.м. житлової площі.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах про захист права приватної власності" квартира, яка є спільною сумісною чи частковою власністю, на вимогу учасників цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть ви користуватися як окремі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Позивач заявив позов саме про встановлення порядку користування спірною квартирою.

Рішенням суду від 15.10.2008р. було встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 припинили сімейні стосунки у серпні 2006 року, з того часу спільно не проживають. ОСОБА_1 проживає з іншою жінкою за іншою адресою.

Таким чином, судом встановлено, що з часу припинення сімейних стосунків, позивач у квартирі не проживав. Зважаючи на це, доводи позивача, що між ним та відповідачкою склався певний порядок користування спірною квартирою, а саме те, що він займав кімнату площею 16 кв.м. свого підтвердження у судовому засіданні не знайшов. Інших доказів, які б підтверджували цей факт позивачем не надано.

У спірній квартирі зареєстрована дочка позивача та відповідача ОСОБА_4, яка, як член сімї, має право на користування цим житлом. Це право не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.

Таким чином судом встановлено, що з серпня 2006 року квартирою фактично користувалася відповідач та її дочка.

Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Зважаючи на встановлені обставини, а також на те, що у квартирі наявні дві ізольовані кімнати № 4 і №7 площею відповідно 16,0 кв.м. і 12,0 кв.м., суд приходить до висновку, що позивачу необхідно виділити у користування кімнату №7 площею 12 кв.м., що на 2,0 кв.м. менше ніж припадає на його частку, а відповідачу залишити у користуванні кімнату №4 площею 16 кв.м., і що це не буде суттєвим порушенням прав позивача, як співвласника квартири.

Також суд вважає за необхідним виділити у користування позивача лоджію площею 2,8 кв.м., яка виходить безпосередньо у кімнату №7.

Інші приміщення, у тому числі і балкон площею 5,7 кв.м., який виходить на кухню №3 і у кімнату №4, необхідно залишити у спільному частковому користуванні сторін.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідним задовольнити вимоги позивача щодо зобовязання ОСББ «Схід» розділити особовий рахунок на квартиру, відповідно до виділених у користування ОСОБА_1 і ОСОБА_3 кімнат, оскільки відповідно до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном..

Крім цього, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 змінила замок на вхідних дверях спірної квартири, ключів від вхідної двері позивачу не надала, що було визнано нею у судовому засіданні, тому суд приходить до висновку, що відповідач у такий спосіб чинить перешкоди позивачу в користуванні квартирою, тому його позовні вимоги щодо вселення у цю квартиру необхідно задовольнити, оскільки відповідно до ст. ст.319, 358 ЦК України співвласник майна, що є у спільній частковій власності володіють і користуються ним спільно. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, як за позовом немайнового характеру, а саме судовий збір у розмірі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37,00 грн.., а всього стягнути 54,00грн.

Зважаючи на те, що позивачем сплачений судовий збір у більшому розмірі, ніж це встановлено законом, відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 ЦПК України, йому необхідно повернути надмірно сплачений ним судовий збір у сумі 34,00 грн.

Керуючись ст.ст. 319,358,405 ЦК України, ст.ст. 10,15,60,61,83,88, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату № 7 площею 12,0 кв.м. з лоджією - 2,8 кв.м., в користування ОСОБА_3 виділити кімнату №4 площею 16,0 кв.м., залишити в загальному користуванні кухню №3 площею 7,1 кв.м., вбиральню №6 1,3 кв.м., ванну кімнату №2 2,5 кв.м., коридор №1 8,7 кв.м., вбудовані шафи №5 і №8 загальною площею 2,3 кв.м., балкон площею 5,7 кв.м..

Зобовязати ОСББ « Схід» м. Бердянська розділити особові рахунки на квартиру у відповідності до виділених у користування ОСОБА_1 і ОСОБА_3 кімнат.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 54,00 грн.

Зобов'язати фінансовий орган м. Бердянська повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений ним судовий збір у сумі 34,00 грн. за квитанцією № 829004 від 09 червня 2009р. до місцевого бюджету м. Бердянська на Р/р 31414537700011, код отримувача 34676953, код банку -813015, УДК у Запорізькій області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК.

Суддя І.П. Прінь