СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 лютого 2010 року Справа № 2-22/4392-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Голика В.С.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Мірошниченко Ганна Володимирівна, довіреність № 010-01/8677 від 27.11.09, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим;
позивача: Голубєва Ніна Анатоліївна, довіреність № 010-01/8678 від 27.11.09, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим;
відповідача: Тарасенко Марія Юріївна, довіреність б/н від 27.07.09, приватне підприємство "Кримінвестсервіс";
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 07 грудня 2009 року у справі №2-22/4392-2009
за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)
в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіки Крим (вул. Набережна ім. 60 річчя СРСР, 28,Сімферополь,95000)
до приватного підприємства "Кримінвестсервіс" (пр. Кірова/Леніна, 29/1,Сімферополь,95000)
про стягнення 118900,00 доларів США
ВСТАНОВИВ:
Позивач, публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, приватного підприємства «Кримінвестсервіс», про звернення стягнення на предмет застави - майнове право вимоги коштів в сумі 118900.00 доларів США з вкладного (депозитного) рахунку № 2615300145266, а також стягнення витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, в сумі 1189.00 доларів США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн. (а.с. 2-4).
В процесі розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги, остаточно він просив стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, в сумі 1189.00 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн. (а.с. 69-70).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2009 року провадження у справі № 2-22/4392-2009 (суддя Калініченко А.А.) припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відсутність предмету спору.
При винесенні даної ухвали суд виходив з того, що стягнення судових витрат можливо лише за результатами розгляду позовних вимог по суті, в той час як провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з тим, що предмет спору –майнові права, припинив своє існування внаслідок односторонніх дій позивача.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду та винести нову ухвалу, якою припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, поклавши їх на відповідача.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на момент звернення до суду з позовною заявою спір між сторонами у справі щодо предмету застави існував, у зв’язку з чим задоволення відповідачем вимог позивача у добровільному порядку в процесі розгляду справи не звільняє його від обов’язку відшкодувати витрати, понесені позивачем, у зв’язку зі зверненням до суду.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про необхідність її часткового задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з вимогами про звернення стягнення на предмет застави - майнове право вимоги коштів в сумі 118900.00 доларів США з вкладного (депозитного) рахунку № 2615300145266, а також стягнення витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, в сумі 1189.00 доларів США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн. (а.с. 2-4).
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в філії відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим відповідачем був відкритий рахунок № 2615300145266 в рамках договору банківського вкладу від 17 липня 2008 року № 8408W23 зі сплатою процентів щомісяця (а.с. 8-10).
В забезпечення кредитного договору від 17 липня 2008 року № 7308С18 (а.с. 11-15), укладеного між відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»(в подальшому назву змінено на публічне акціонерне товариство «Укрексімбанк») та Кузьменко Віталієм Вікторовичем, приватним підприємством «Кримінвестсервіс»в заставу банку надане майнове право вимоги коштів в сумі 118900.00 доларів США з вкладного (депозитного) рахунку № 2615300145266.
Право вимоги коштів в сумі 118900.00 доларів США за договором банківського вкладу від 17 липня 2008 року № 8408W23 є предметом застави за відповідним договором застави від 17 липня 2008 року № 7308Z44 (а.с. 22-24), укладеним між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(Банком) та приватним підприємством «Кримінвестсервіс»(Вкладником) у забезпечення виконання зобов’язань Кузьменко Віталія Вікторовича (Боржника) за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 7308С18, укладеним між тими ж суб’єктами.
Згідно з пунктом 1.3 договору застави у заставодержателя є право вимоги коштів з депозитного рахунку, що є предметом застави за кредитним договором, у випадку прострочення виконання позичальником (Кузьменко В.В.) своїх зобов’язань.
Станом на 31 липня 2009 року Кузьменко В.В. мав перед позивачем прострочену заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 7308С18 в сумі 112216.01 доларів США, що підтверджується розрахунком кредитної заборгованості та вимогою банку від 23 червня 2009 року № 084-09/1400 (а.с. 26).
Філією акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим вих. № 084-11/1602 від 07 липня 2009 року було надіслано на адресу приватного підприємства «Кримінвестсервіс»листа з пропозицією погасити прострочену заборгованість Кузьменко В.В. іншими коштами підприємства. Зазначений лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Однак, через накладений ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2009 року в межах розгляду справи № 2-27/3367-2009 (а.с. 25) арешт на зазначений банківський рахунок, можливості реалізувати своє право вимоги він був позбавлений.
У зв’язку з вказаними обставинами, 12 серпня 2009 року публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії в Автономній Республіці Крим звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про звернення стягнення на предмет застави - майнове право вимоги коштів в сумі 118900.00 доларів США з вкладного (депозитного) рахунку № 2615300145266, а також стягнення витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, в сумі 1189.00 доларів США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн..
В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2009 року вищевказану ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2009 року було скасовано (а.с. 74-76), та позивачем, на підставі пункту 2.1.3 договору застави від 17 липня 2008 року № 7308Z44, було здійснене договірне списання коштів, що обліковувалися на депозитному рахунку № 2615300145266, з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 7308С18, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»та Кузьменко В.В..
Зазначені обставини підтверджуються меморіальними ордерами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 71-72).
Таким чином, 21 жовтня 2009 року заборгованість за кредитним договором відповідачем, заставодавцем, була сплачена у повному обсязі, однак, залишилися не відшкодованими витрати позивача, пов’язані зі сплатою державного мита, в сумі 1180.00 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн..
У зв’язку з зазначеними обставинами позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути тільки вказані судові витрати (а.с. 69-70).
Однак, місцевий господарський суд відмовив в стягнення їх з відповідача, посилаючись на те, що стягнення судових витрат можливо лише за результатами розгляду позовних вимог по суті.
Судова колегія не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
При перегляді оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір виник саме в результаті неправомірних дій відповідача, який повинен відповідати за прострочення виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором. Таким чином, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, судова колегія вбачає правові підставі для покладення на приватне підприємство «Кримінвестсервіс»судових витрат.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
У відповідності до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з довідки, наданої позивачем (а.с. 120), офіційний курс гривні за 100 доларів США станом на 12 серпня 2009 року складав 772.84 грн..
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає державне мито в сумі 1189.00 доларів США (що еквівалентно 9189.07 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2010 року у справі № 2-22/4392-2009 змінити, доповнити її резолютивну частину абзацом другим наступного змісту:
«Стягнути з приватного підприємства «Кримінвестсервіс»(95001, м. Сімферополь, пр. Кірова, 29/вул. Леніна, 1, ОКПО 32681123, р/р 2600100145266/840 у відділенні № 1 у м. Сімферополі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Ялті, МФО 324786) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(95000, м. Сімферополь, вул.. Набережна 60-тиріччя СРСР, буд. 28, код ЄДРПОУ 09805188, МФО 324786, р/р 373911573 у філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим) судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, в сумі 1189.00 доларів США (що еквівалентно 9189.07 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн..»
3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.С. Голик
В.А. Лисенко
Судове рішення № 11117364, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 03.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-22/4392-2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: