Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
08.07.10 Справа № 11/199
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
на рішення Господарського суду Рівненської області
від 17.02.2010р. у справі № 11/199
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тараопторг»(м. Рівне)
до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
відповідача-2 Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області
про стягнення 675601,04 грн вартості витрат на поліпшення майна з урахуванням індексації та річних
за участю представників:
від позивача: Герасимчук В.П.
від відповідача-1: Боліщук І.Ю.
від відповідача-2: не з’явився
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники позивача та відповідача-2 ознайомлені.
Рішенням від 17.02.2010р. у справі №11/199 Господарського суду Рівненської області (суддя Грязнов В.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тараопторг»(м. Рівне) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про стягнення 675601,04 грн вартості витрат на поліпшення майна з урахуванням індексації та річних (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог), стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, яке знаходиться в м.Рівне, вул.16 Липня,77 (код ЄДР 13989432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тараопторг», яке знаходиться в м. Рівне, вул.Кавказька,5 (код ЄДР 31960904) витрат на суму 420 000грн. 00коп., які понесені в зв’язку із проведенням невід’ємних поліпшень орендованого державного майна, 228 083грн. 90коп. втрат, завданих внаслідок інфляції за період березень 2007р. –жовтень 2009р., 27517грн. 14коп. -3% річних за користування коштами протягом з 03.03.2007р. по 31.12.2009р та відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 88279,74 грн інфляційних втрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Рівненської області скасувати, з наступних підстав:
- позивачем не доведено той факт, що здійснені роботи підвищують вартість орендованого майна;
- оскільки предметом договору оренди були нежитлові приміщення загальною площею 1209 м кв на сьомому, восьмому та дев’ятому поверхах будівлі по вул. Відінська, 42 А в м. Рівному, а невід’ємні поліпшення здійснено на опорядження фасадів будівлі, тому у регіонального відділення виникає сумнів щодо належної оцінки експертом даної обставини і правильність доводів позивача;
- договором оренди державного майна не було передбачено права орендаря на визнання спільної часткової власності на орендовані приміщення;
- посилання позивача на висновок будівельно-технічної експертизи від 27.09.07 №24, яка призначена згідно ухвали Рівненського міського суду від 13.07.07 у справі №2-5043/07, призначеної ухвалою Рівненського міського суду від 13 липня 2007р. є безпідставним та таким, що не має значення для вирішення даного спору;
- місцевий господарський суд не врахував, що відповідно до п. 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою КМ України від 15.06.94 №412, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області є державним органом, який створюється Фондом державного майна України і йому підпорядковується.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів, наявних у справі 02.02.2004р. між позивачем та відповідачем-1 у справі було укладено Договір оренди державного майна №145-2004, за умовами якого орендар (ТзОВ «Тараопторг») прийняв по Акту прийому-передачі від 29.03.2004р. в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 209,5 м 2, розташовані на 7, 8 і 9 поверхах будинку №42-А по вулиці Відінська у місті Рівне, вартість яких визначена відповідно до експертної оцінки складала 427800,15 грн та які, відповідно до п.п. 2.2. Договору, є власністю держави.
Разом з цим, подаючи позов у даній справі та визначаючи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області відповідачем та, відповідно, особою, з якої слід стягнути кошти, стягнення яких є предметом спору у даній справі, ТзОВ «Тараопторг», не взяло до уваги тієї обставини, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Фонд державного майна України в особі його територіальних відділень є лише орендодавцем майна, власником якого є держава Україна.
При цьому, беручи до уваги правовий статус орендованого майна, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що по суті вимоги ТзОВ «Тараопторг»були спрямовані на стягнення саме з Держави 675601,04 грн вартості витрат на поліпшення майна з урахуванням індексації та річних, а тому, зазначена сума, за умови її обґрунтованості, підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, розпорядником якого, відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою КМ України від 21 грудня 2005 р. N 1232, є Державне казначейство України в особі його територіальних управлінь, а тому його слід було залучити до участі у справі саме як відповідача-2 у справі, що господарським судом апеляційної інстанції і було зроблено в судовому засіданні 20.05.2010 року шляхом зміни процесуального статусу Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на відповідача-2 у справі.
Разом з цим, незважаючи на наведене, місцевим господарським судом помилково кошти у сумі 587321,3 грн. були стягнені безпосередньо з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, який у даних правовідносинах лише представляв інтереси власника орендованого майна, а тому оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в частині стягнення вищенаведеної суми саме з відповідача-1 у справі.
Що ж стосується тверджень скаржника про необґрунтованість стягнення зазначених коштів, то Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне:
Твердження скаржника, визначене як одна з підстав для скасування оскаржуваного рішення, про те, що позивачем не доведено той факт, що здійснені роботи підвищують вартість орендованого майна, не можуть бути визнані господарським судом апеляційної інстанції обґрунтованими, оскільки наявність самого факту здійснених позивачем у справі покращень є, одночасно, й доказом підвищення вартості орендованого майна з огляду й на те, що орендовані приміщення знаходяться в будівлі, опорядження головного фасаду та внутрішні ремонтно-відновлювальні роботи які були проведені позивачем у справі.
Не заперечує сам факт виконання вказаних робіт і відповідач-1 у справі.
Щодо твердження про те, що оскільки предметом договору оренди були нежитлові приміщення загальною площею 1209 м кв на сьомому, восьмому та дев’ятому поверхах будівлі по вул. Відінська, 42 А в м. Рівному, а невід’ємні поліпшення здійснено на опорядження фасадів будівлі, тому у регіонального відділення виникає сумнів щодо належної оцінки експертом даної обставини і правильність доводів позивача, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, заперечуючи Висновок № 24 будівельно-технічної експертизи від 27.09.07 (т. 1, а.с. 36-42), скаржником в той же час не наведено норм нормативно-правових актів, які були порушені експертом при його складанні та викликають сумніви в його об’єктивності. Натомість даний висновок додано позивачем до матеріалів справи як документальний доказ, який оцінений судом. При цьому, не є суттєвим хто був замовником експертизи чи по якій справі вона проводилась. Суд оцінює докази в порядку норми ст. 43 ГПК України.
Окрім того, ні під час розгляду даної справи місцевим господарським судом, ні при її перегляді в порядку апеляційного провадження, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області не було надано суду жодного іншого експертного висновку, що встановлює інші, ніж зазначений вище Висновок, дані щодо оцінки вартості об’єму невід’ємних поліпшень.
Разом з цим, господарський апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області погоджувало перелік, види і кошторис робіт по опорядженню позивачем саме головного фасаду і ці поліпшення, відповідно до листа відповідача-1 №1832 від 22..07.04, адресованого позивачу у справі, названі невід’ємними поліпшеннями орендованого майна (т. 1, а.с. 13).
Також, в підтвердження вищенаведених обставин, позивачем у справі при розгляді даної справи в порядку апеляційного провадження подано Висновок спеціаліста №25 експертного будівельно-технічного дослідження, відповідно до листа ТзОВ «Тараопторг»№21 від 01.06.10, відповідно до якого встановлено, що вищенаведені поліпшення призвели до збільшення ринкової вартості орендованих за договором №145-2004 від 22.02.04.
Даючи оцінку твердженню скаржника про те, що договором оренди державного майна не було передбачено права орендаря на визнання спільної часткової власності на орендовані приміщення, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що в даному випадку предметом спору є лише стягнення вартості витрат, понесених на проведення невід’ємних поліпшень майна та покладення на Державу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо повернення цієї вартості у грошовому вигляді, а не визнання права власності на них чи на частину орендованого майна, а тому такі посилання відповідача-1 не можуть бути прийняті господарським судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарським судом Рівненської області було порушено норми матеріального та процесуального права щодо стягнення саме з відповідача-1 675601,04 грн вартості витрат на поліпшення майна з урахуванням індексації та річних, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню. В іншій же частині, рішення місцевого господарського суду від 17.02.2010 року у справі №11/199 є таким, що прийнято з врахуванням усіх обставин, що мають значення для справи при вірному застосуванні норма матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в:
Рішення від 17.02.2010р. у справі №11/199 Господарського суду Рівненської області скасувати в частині стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, яке знаходиться в м. Рівне, вул.16 Липня,77 (код ЄДР 13989432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тараопторг», яке знаходиться в м. Рівне, вул.Кавказька,5 (код ЄДР 31960904) витрат у сумі 420 000грн. 00коп., понесених в зв’язку із проведенням невід’ємних поліпшень орендованого державного майна, 228 083грн. 90коп. втрат, завданих внаслідок інфляції за період березень 2007р. –жовтень 2009р., 27517грн. 14коп. -3% річних за користування коштами протягом 03.03.2007р. по 31.12. 2009р. Прийняти в цій частині нове рішення: Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тараопторг», яке знаходиться в м. Рівне, вул.Кавказька,5 (код ЄДР 31960904) витрати на суму 420 000грн. 00коп., які понесені в зв’язку із проведенням невід’ємних поліпшень орендованого державного майна, 228 083грн. 90коп. втрат, завданих внаслідок інфляції за період березень 2007р. –жовтень 2009р., 27517грн. 14коп. -3% річних за користування коштами протягом 03.03.2007р. по 31.12. 2009р
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.
Судове рішення № 11114799, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 08.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/199. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: