Ухвала суду № 111129764, 26.05.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/1738/23

Провадження № 1-кс/237/716/23

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25.05.23 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з начальником Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022050000000987 від 16.12.2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, не одруженого, який проходив військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий батальйон НОМЕР_3 бригади ТрО РУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у військовому званні «підполковник», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з начальником Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчих відділу СУ ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022050000000987 від 16.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та 5-того управління ДВКР СБУ.

Встановлено, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 09.01.2023 о 18 год. 42 хв.діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, усупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 22, 24, Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 11, 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,перебуваючи у розташуванні контрольно спостережного пункту військової частини НОМЕР_1 , розташованому поблизу АДРЕСА_2 , під час зустрічі з ОСОБА_8 висловив останньому прохання надати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі по 10 000 (десять тисяч) грн. з кожного на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я сержанта матеріального забезпечення другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , за надання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпусток за сімейними обставинами терміном по 10 (десять) календарних днів.

У зв`язку із вкладеним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так,відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція- це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.05.2022 № 666 майора ОСОБА_5 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий батальйон НОМЕР_3 бригади ТрО РУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), ВОС-0210003.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 04.06.2022 № 30 майора ОСОБА_5 вважати таким, що з 04.06.2022 справи і посаду командира військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 05.07.2022 № 101 майору ОСОБА_5 відповідно до пунктів 46, 55 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 присвоєно чергове військове звання «підполковник».

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Згідно ст. 32 цього ж Статуту, за своїми військовими званнями начальниками є, зокрема, підполковники - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

У відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 29-32, 35-37, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; зобов`язаний організовувати і планувати роботу особового складу, керувати нею, має право віддавати усні або письмові накази, обов`язкові для виконання підпорядкованими військовослужбовцями; щоденно видавати письмові накази по стройовій частині; організовувати забезпечення сприятливих для здоров`я військовослужбовців умов служби, підготовки, побуту та відпочинку.

Таким чином, підполковник ОСОБА_5 виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Відповідно до ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

Військові посадові особи це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з положеннями примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України підполковник ОСОБА_5 являється службовою особою.

Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 КК України є особи, зазначені в пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з п. 1 положення про Міністерство оборони України, Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності,

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять окремі роди сил Збройних Сил України - Сили територіальної оборони. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Як зазначено в ст. 4 Закону України «Про основи національного спротиву», Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. До Сил територіальної оборони належать: Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України; регіональні органи військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України; бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України; батальйони зі складу бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва як безпосередньо, так і через військові частини (структурні підрозділи), які перебувають у його підпорядкуванні, а командир військової частини (окремого батальйону) є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки являються керівником структурного підрозділу органу державної влади.

Відповідно до п. 10 ст. 101 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за рішенням командира військової частини військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Згідно з п. 18 зазначеної статті - в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення.

Надання відпусток за сімейними обставинами здійснюється за рішенням командира частини та на підставі його наказу.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов`язку їх дотримуватися, перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, використовуючи службове становище усупереч інтересам служби, вчинив корупційний злочин, а саме прохання надати неправомірну вигоду для третьої особи за вчинення ним, ОСОБА_5 , в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якоїдії з використанням наданої йому влади та службового становища.

Так, у листопаді 2022 року, більш точні дата, час та місце під час досудового слідства не встановлені ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих намірів, знаходячись у розташуванні контрольно спостережного пункту військової частини НОМЕР_1 , розташованому поблизу АДРЕСА_2 повідомив командиру взводу МТЗ військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_8 про умови надання відпусток за сімейними обставинами підлеглими військовослужбовцями, а саме, що відпустки надаватимуться за умови перерахування на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я сержанта матеріального забезпечення другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 грошових коштів в розрахунку 1 (одна) тисяча гривень за 1 (одну) добу відпустки. Про зазначені умови надання відпусток ОСОБА_8 повідомив водія автомобільного відділення взводу МТЗ ОСОБА_9 , який планував собі відпустку.

16.12.2022 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 маючи намір вибути у відпустку найближчим часом та усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_5 звернулися до працівників правоохоронних органів з відповідними заявами про вчинення злочину.

З цього часу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли підконтрольно з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_5 та прийняття ним рішень щодо вчинення злочину.

09.01.2023 о 18 год. 42 хв. ОСОБА_5 ,перебуваючи у розташуванні контрольно спостережного пункту військової частини НОМЕР_1 , розташованому поблизу АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_8 висловив прохання надати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі по 10 000 (десять тисяч) грн. з кожного на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я сержанта матеріального забезпечення другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , за надання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпусток за сімейними обставинами терміном по 10 (десять) календарних днів.

Після цього, 11.01.2023 о 14 год. 47 хв. ОСОБА_8 перерахував 9850 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_10 .

У цей же день о 14 год. 53 хв. ОСОБА_9 перерахував 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_10 та скріншот здійсненого переказу надав ОСОБА_8

11.01.2023 о 19 год. 50 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у розташуванні контрольно спостережного пункту військової частини НОМЕР_1 , розташованому поблизу АДРЕСА_2 , після демонстрації ОСОБА_8 скріншоту поповнення банківського рахунку № НОМЕР_4 надав останньому відпустку за сімейними обставинами терміном 10 (десять) календарних днів.

22.01.2023 о 19 год. 50 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у розташуванні контрольно спостережного пункту військової частини НОМЕР_1 , розташованому поблизу АДРЕСА_2 , після демонстрації ОСОБА_8 скріншоту поповнення ОСОБА_9 банківського рахунку № НОМЕР_4 надав останньому відпустку за сімейними обставинами терміном 10 (десять) календарних днів.

Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: прохання службової особи, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якоїдії з використанням наданої їй влади та службового становища.

24.05.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

У зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник, заперечував проти клопотання, просив відмовити в клопотанні та не застосувати до його підзахисного запобіжний захід, оскільки провину у скоєнні кримінального правопорушення його підзахисний не визнає, зауважив, що стороною обвинувачення не наведено жодного доказу про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам. Жодний із зазначених у клопотанні ризиків не існує, жодного разу від слідства та суду його підзахисний не переховувався, завжди прибував за викликом. Також повідомив, що гроші його підзахисний збирав на потреби армії.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі та підтримав свого захисника, просив відмовити в клопотанні та не застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені наявними доказами, якими обґрунтовується злочинна діяльність підозрюваного, зокрема: протоколами про прийняття заяв про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 16.12.2022; протоколами неодноразових допитів у якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;протоколом огляду та вручення ОСОБА_8 10000 грн. для документування протиправної діяльності ОСОБА_5 від 11.01.2023;протоколом огляду та вручення ОСОБА_9 10000 грн. для документування протиправної діяльності ОСОБА_5 від 11.01.2023; протоколом огляду квитанції про зарахуванням ОСОБА_8 10000грн. на власну картку від 11.01.2022;протоколом огляду квитанції про зарахуванням ОСОБА_9 10000грн. на власну картку від 11.01.2022; протокол здійснення тимчасового доступу до банківського рахунку НОМЕР_4 , який відкритий на громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міститься інформація про зарахування 11.01.2023 грошових коштів від заявників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;протоколами допиту у якості свідків понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи в публічно доступних місцях, місцях тимчасового перебування особи та в місцях, на які вкаже особа від 09.01.2023 відповідно до якого зафіксовано розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , в ході якої ОСОБА_5 дозволяє піти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відпустку за умови сплати 10 000 грн. за 10 днів; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 09.01.2023 відповідно до якого ОСОБА_5 дозволяє піти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відпустку за умови сплати 10 000 грн. за 10 днів; рапортами погодженими ОСОБА_5 про надання у січні 2023 року відпустки за сімейними обставинами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновком службового розслідування військової чистини та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі нелегально покинути територію України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі шляхом телефонних розмов.

Також встановлено, що ОСОБА_5 при проходженні військової служби займає керівні посади, його протиправні дії носили тривалий характер та прохання надавати неправомірну вигоду стали систематичними. У зв`язку з цим, наявний також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, внаслідок їх недостатньої дієвості, так як не зможуть попередити спроби обвинуваченого ухилитися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження чи вчинити інші кримінальні правопорушення. Таким чином, застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть попередити можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та (або) суду та можливість впливу ним на підозрюваних, свідків, експерта та потерпілого у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час проходження військової служби на посаді командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримував щомісячно грошове забезпечення понад 100 тис. грн., перебуває на повному державному утриманні. Під час проведеного службового розслідування вищестоящою військовою частиною задокументовані численні системні факти прохань надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 від підлеглих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за надання відпусток.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У виключних випадках, якщо застава у визначених межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму до працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму до працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_5 та значну суспільну небезпеку застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити належне виконання останньою покладених на нього обов`язків.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з начальником Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022050000000987 від 16.12.2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, не одруженого, який проходив військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий батальйон НОМЕР_3 бригади ТрО РУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у військовому званні «підполковник», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) тобто до 23.07.2023 року включно.

Розмір застави згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 26.05.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата документу 26.05.23