Рішення № 11112376, 02.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 60/184-10

вх. № 6969/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукової І.К., посвідчення №179 від 29.08.2008р.

позивача - Мурзи Л.Г., довіреність №14714 від 30.12.2009р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Приватної фірми "Люкс-Сервіс", м. Харків

про стягнення 25932,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Люкс-Сервіс" заборгованості з орендної плати в сумі 22846,89 грн. та пені в сумі 3085,36 грн., яка виникла внаслідок неналежної сплати відповідачем орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1064дп від 01 серпня 2001 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 серпня 2010 року о 11:20 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2010 року розгляд справи було відкладено на "02" вересня 2010 р. о 12:00.

Прокурор підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 02 вересня 2010 року супровідним листом копію наказу №522к від 31.05.2010р., копію посвідчення №179 від 29.08.2008р., витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача та позивача.

Суд надані документи долучає до матеріалів справи.

Представник позивача підтримує позов прокурора, надав 02 вересня 2010 року супровідним листом копію довіреності №14714 від 30.12.2009р., яка судом долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив.

До господарського суду Харківської області повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року, про порушення провадження у справі, яка була надіслана відповідачу на адресу: 61000, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139 з відміткою пошти: "вибув".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між Державним підприємством "Завод ім. Малишева" та відповідачем 01 вересня 2001 року було укладено договір оренди №1064дп, відповідно до п.1.1. якого Державне підприємство "Завод ім. Малишева" передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 85,7 кв.м. на 1-му поверсі 9-ти поверхового приміщення, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Завод ім. Малишева" та розташовано за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 145.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що права відповідача на користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання - передачі вказаного майна.

Актом прийому - передачі в орендне користування нежитлове приміщення від 01.08.2001р. Державним підприємством "Завод ім. Малишева" було передано відповідачу нежитлові приміщення.

В подальшому у зв`язку з прийнятим рішенням ХVII сесії Харківської міської ради ХХІV скликання №212/03 від 19.11.2003р. "Про комунальну власність м. Харкова" та зміною власника нежитлового приміщення, розпорядженням Управління комунального майна та приватизації №1420 від 22.12.2003р. "Про внесення змін в договір передачі майна в повне господарське відання №742 від 18.01.1996р. з комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Комінтернівського району м. Харкова" було укладено між позивачем та відповідачем додаткову угоду № 1 від 15 листопада 2004 року, відповідно до якої договір оренди №1064дп від 01.08.2001р. викладено у новій редакції.

Згідно п.1.1. Договору предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування; право на оренду якого отримано відповідачем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №1146 від 15.11.2004р.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що майно - це нежитлове приміщення першого поверху площею 83,8 кв.м., розташоване за адресою: вул. Плеханівська, 145, літ. "А-9" та відображається на балансі КВЖРЕП Комінтернівського району.

Додатковою угодою №2 до договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання під офіс пл. 68,5 кв.м., туристичне агентство, пл. 15,3 кв.м.

Додатковою угодою №6 до спірного договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Додатковою угодою №10 до спірного договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання: офіс - 83,8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000р. Орендна плата за січень місяць 2004 року складає 384,67 грн. Ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 8% за рік.

Додатковою угодою №3 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.2000р. і складає з 08.08.2005р. по 31.08.2005р. - 383,30 грн. без урахування інфляції за серпень 2005 року, а за вересень 2005 року - 495,10 грн. без урахування індексів інфляції за серпень та вересень 2005 року. Ставка орендної плати (тариф) з 08.08.2005р. становить 15%, 8% за рік.

Додатковою угодою №9 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.2000р. і складає з 06.10.2006р. по 31.10.2006р. - 402,51 грн. а за листопад 2006 року - 488,57 грн. Ставка орендної плати з 06.10.2006р. складає 8% у рік.

Додатковою угодою №10 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007р. і складає з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 966,06 грн., а за листопад 2007р. - 1055,41 грн. Ставка орендної плати (тариф) з 03.10.2007р. становить 15% за рік.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно п.4.4. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір діє з 01 серпня 2001 року до 01 серпня 2005 року.

Додатковою угодою №4 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.07.2006р.

Додатковою угодою №5 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.06.2007р.

Додатковою угодою №7 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.05.2008р.

Додатковою угодою №8 до спірного договору сторони визначили рахунок, на який слід перераховувати орендну плату.

Додатковою угодою №11 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.04.2009р.

Згідно п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого станом на 01.05.2010 року виникла заборгованість у сумі 22846,89 грн.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 22846,89 грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 3085,36 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.3. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, оскільки п.9.3. Договору сторонами було встановлено зобов`язання відповідача сплатити пеню за весь період прострочення виконання зобов'язання, з дня виникнення зобов`язання по оплаті орендної плати та включаючи день її оплати, суд приходить до висновку про узгодження сторонами у спірному договорі про те, що нарахування штрафних санкцій (пені) не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3085,36 грн., яка нарахована по 02.06.2010 р. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 259,32 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 13,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, одержувач коштів: УДК у м.Харкові, 22080401, Б/Р №33213871700002 в ГУДКУ у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, ідентифікаційний код 24134490) заборгованість з орендної плати у розмірі 22846,89 грн. та пеню у розмірі 3085,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 259,32 грн. держмита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Чистякова І.О.

Повний текст рішення по справі №60/184-10 підписано 06 вересня 2010 року.