ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2010 р. Справа № 63/228-10
вх. № 6805/5-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Король Л.В., довіреність № 0831-1 від 31.08.2010 року; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Лоуді", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет", м. Харків
про стягнення 20493,28 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 20493,28 грн. заборгованості, з яких: 19379,36 грн. основний борг, 210,85 грн. три відсотки річних, 903,07 грн. інфляційних, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 4600026449, від 22.12.2008 року. Позов обґрунтовано статтями 525, 526, 530, 536, 549, 550, 625-629 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
02.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до умов договору поставки № 4600026449 від 22.12.2008 року ТОВ "Діловий стиль" зобов'язалося поставити ТОВ "ВК Маркет" товари, відповідно до поданих замовлень, а останнє в свою чергу зобов'язалося прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата отриманого товару здійснюється на умовах відстрочки платежу з дати поставки товару, вказаній в транспортній накладній після 60 календарних днів.
Строк дії договору встановлений до 31 грудня 2009 року (пункт 9.1).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що всю заборгованість відповідач зобов'язується погасити за умови припинення дії договору протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки.
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на 23.10.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 19379,36 грн.
23.10.2009 року між позивачем та ТОВ "Діловий стиль" був укладений договір № 23.10.09-1 відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "Діловий стиль" передало, а позивач прийняв належне йому право вимоги до свого боржника - відповідача по справі - що виникло у нього за договором поставки № 4600026449 від 22.12.2008 року в сумі 19379,36 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 3 статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач надав суду всі належні документи, які підтверджують перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 210,85 грн. трьох відсотків річних та 903,07 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20493,28 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 516, 525, 526, 530, 610, 625, 656 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет" (61153, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, код ЄДРПОУ 32676113) на користь Приватного підприємства "Лоуді" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 44/2, кв. 140, код ЄДРПОУ 22904433) - 19379,36 грн. основної заборгованості, 210,85 три відсотки річних, 903,07 грн. інфляційних, 204,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 02 вересня 2010 року
Судове рішення № 11112372, Господарський суд Харківської області було прийнято 02.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 63/228-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: