Рішення № 11112189, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/14806.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Юнікомерс" до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

про стягнення 519 910,10 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Тищенко А.В. –довіреність № 010-10 від 12.04.2010 р.

Від відповідача Павицька Т.Б. –довіреність № 09 від 29.03.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі Юнікомерс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення заборгованості в розмірі 519910,10 грн. на підставі Договору купівлі-продажу № 164-08 від 06.11.2008 року, з яких: 335000,00 грн. основного боргу, 43500,00 грн. штрафу, 78300,00 грн. пені, 13310,00 грн. 3% річних та 58800,03 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 164-08 від 06.11.2008 року допущено порушення строків оплати переданого товару, у зв’язку з чим до стягнення заявлено суму заборгованості за цим договором, а також суми штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі № 39/148 та призначено справу до розгляду на 12.07.2010 р. о 12:40 год.

09.07.2010 р. відповідач через відділ діловодства суду подав Заперечення проти позовної заяви ТОВ "ВіДі Юнікомерс" про стягнення боргу у сумі 519910,10 грн. № 917/21 від 08.07.2010 р., відповідно до яких стверджує про вчинення усіх дій на виконання своїх зобов’язань по спірному договору, у зв’язку з чим відсутня вина підприємства у простроченні оплати поставленого товару. Договір купівлі-продажу № 164-08 від 06.11.2008 року було укладено за результатами процедури закупівлі за кошти місцевого бюджету, а тому кошти для оплати в рамках зазначеного договору повинні бути виділені саме з місцевого бюджету відповідачу і лише потім відповідач має перераховувати дані кошти позивачу. Відповідач стверджує, що на Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладалось виділення відповідачу 23700000,00 грн. на фінансування придбаної відповідачем техніки, які виділені з бюджету м. Києва згідно з Розподілом асигнувань на фінансування капітальних вкладень на 2008 рік, що затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2008 № 1188. Фактично Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахувало відповідачу для оплати товару за спірним договором лише 100000,00 грн., які були своєчасно перераховані позивачу, тоді як 335000,00 грн. решти оплати за спірним договором на рахунки відповідача станом на 22.06.2010 р. не надходили.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 12.07.2010 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 12.07.2010 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 12.07.2010 р., подали спільну заяву про продовження термінів розгляду справи.

В судовому засіданні, призначеному на 12.07.2010 р., у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.07.2010 р. о 14:40 год.

23.07.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 26.07.2010 р., суд розглянув заяву представників сторін про продовження термінів розгляду справи, подану в судовому засіданні 12.07.2010 р., визнав її такою, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 06.09.2010 р. о 15:00 год.

13.08.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких фактично відмовився від стягнення 43500,00 грн. штрафу, 78300,00 грн. пені, 13310,00 грн. 3% річних та 58800,03 грн. інфляційних нарахувань, та просив суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу за спірним договором у розмірі 335000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 06.09.2010 р. клопотання про уточнення позовних вимог до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідному клопотанні прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 335000,00 грн.(основний борг).

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. також залучив до матеріалів справи докази на підтвердження надходження відповідачу з міського бюджету коштів на погашення заборгованості відповідача за придбану ним у 2008 році техніку, а саме копії наступних документів: лист Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 048-2-3-04/15940 від 14.12.2009 р. у відповідь на депутатське звернення від 02.12.2009 р. № 29/279/259-535 стосовно погашення заборгованості перед ТОВ "ВіДі Юнікомерс", лист Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 002-289 від 18.03.2010 р. у відповідь на депутатське звернення від 11.03.2010 р. № 29/279/259-142.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.09.2010 р. подав додаткові документи для залучення до матеріалів, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Після виходу судді з нарадчої кімнати, у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) в судовому засіданні 06.09.2010 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" (далі –відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Юнікомерс" (далі –позивач, постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 164-08 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов’язувався передати у встановлений строк у власність покупця Автомобіль КрАЗ-65053 з потужністю двигуна 243 кВт (330 к.с.), новий, у кількості одна одиниця, в комплектації відповідно до Специфікації № 1, що є невід»ємною частиною даного договору (далі –Товар), за цінами, запропонованими в тендерній пропозиції постачальника, а покупець зобовязувався прийняти цей Товар та оплатити його.

Вказаний Договір укладено за результатами процедури закупівлі за кошти місцевого бюджету, предмет закупівлі «Автомобіль ремонтно –евакуаційний КрАЗ –6322-056 (або аналог) з потужністю двигуна 243 кВт (330 к.с.) новий», на підставі рішення тендерного комітету ВАТ «Київспецтранс»(Протокол (акцепт) від 23.10.2008 р.).

Згідно п. 2.2 Договору визначена його загальна сума у розмірі 435000,00 грн.

Порядок доставки та розрахунків сторони визначили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 якого оплата поставленого Товару проводиться виключно після надходження на рахунок покупця коштів для оплати з міського бюджету.

Згідно п. 3.2 покупець проводить оплату Товару протягом 30 банківських днів виключно після надходження на рахунок покупця бюджетних коштів, після повної поставки Товару, на підставі акту приймання –передачі.

Відповідно до п. 3.4 Договору постачальник зобов»язувався здійснити поставку Товару протягом 45 календарних днів з дати підписання Договору.

Згідно п. 9.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань по даному Договору.

На твердження позивача, 21.11.2008 р. у відповідності до п. 3.4 Договору було здійснено поставку відповідачу Товару (Автомобіль КрАЗ-65053), що підтверджується видатковою накладною № ВЮоРА –000153 від 21.11.2008 р. та Актом прийому –передачі по якості та комплектності транспортного засобу від 21.11.2008 р., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Проте, переданий за Договором Товар відповідач в повному обсязі не оплатив. Так, платіжним дорученням № 30 від 29.12.2008 р. відповідач здійснив оплату лише в сумі 100000,00 грн., а тому заборгованість відповідача, на думку позивача, складає 335000,00 грн. (445000,00 грн. –100000,00 грн. = 335000,00 грн., основний борг).

При цьому позивач зазначає, що відповідно до умов пунктів 3.1, 3.2 Договору строк виконання відповідачем зобов»язання по оплаті за поставлений позивачем Товар є таким, що настав, що підтверджується, в т.ч. надходженням на рахунок відповідача коштів з міського бюджету на придбання поставленої відповідачу техніки, що підтверджується листом Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 048-2-3-04/15940 від 14.12.2009 р. у відповідь на депутатське звернення від 02.12.2009 р. № 29/279/259-535 стосовно погашення заборгованості перед ТОВ "ВіДі Юнікомерс", листом Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 002-289 від 18.03.2010 р. у відповідь на депутатське звернення від 11.03.2010 р. № 29/279/259-142.

Відповідач доказів повної оплати Товару до суду не надав, факт існування заборгованості визнає, однак зазначає, що можливість погашення даної заборгованості перед позивачем відсутня з огляду на наступне.

Згідно Плану заходів щодо покращення роботи полігону твердих побутових відходів № 5 на 2008 рік, затвердженого Першим заступником голови Київської міської державної адміністрації А.К. Голубченко 20.02.2008 р., виділення коштів на придбання спеціальної техніки з терміном виконання в І півріччі 2008 р. покладалось на Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Полігон твердих побутових відходів № 5 знаходиться у власності територіальної громади м. Києва та переданий у господарське відання ВАТ «Київспецтрас», яке проводить всі роботи на вказаному полігоні.

Відповідно до Розподілу асигнувань на фінансування капітальних вкладень на 2008 рік, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2008 р. № 1188, передбачалось виділення 2370000,00 грн. на придбання техніки для ВАТ «Київспецтрас».

До матеріалів справи відповідачем долучені Акт звірки між Головним управлінням комунального господарства та ВАТ «Київспецтрас» щодо виділення коштів на придбання техніки станом на 22.06.2010 р., виписка з бюджетного рахунку № 35445011001733 від 29.12.208 р. та платіжне доручення № 30 від 29.12.2008 р., згідно яких відповідач стверджує про надходження з міського бюджету коштів на придбання техніки за Договором № 164-08 від 06.11.2008 року лише 100000,00 грн. та про перерахування цієї суми позивачу в рахунок погашення заборгованості за наведеним договором.

Відповідач вважає, що оскільки головним розпорядником коштів на придбання техніки для ВАТ «Київспецтранс» є Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тому оплата за Договором залежить від виділених грошових коштів Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачу.

А тому, з посиланням на норми ч. 1 ст. 212, п. 2 ч. 1 ст. 530, ст. 628, 629 ЦК України та умови пунктів 3.1, 3.2 Договору, відповідач вважає, що строк виконання його зобов»язання по оплаті за поставлений позивачем Товар не настав через відсутність надходження коштів з міського бюджету на придбання техніки за спірним Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту п. 3.2 Договору вбачається, що оплата відповідачем відпущеного позивачем Товару протягом 30 банківських днів ставиться в залежність від наступних умов:

-          від надходження на рахунок покупця бюджетних коштів,

-          від повної поставки Товару,

-          на підставі акту приймання –передачі Товару.

Зібрані у справі докази, а саме: видаткова накладна № ВЮоРА –000153 від 21.11.2008 р. та Акт прийому –передачі по якості та комплектності транспортного засобу від 21.11.2008 р., свідчать про здійснення позивачем на виконання умов Договору повної поставки відповідачу Товару (Автомобіль КрАЗ-65053).

Матеріалами справи також підтверджується і факт надходження з міського бюджету на рахунок покупця (відповідача) коштів для оплати поставленої техніки, в т.ч. і за умовами Договору купівлі-продажу № 164-08 від 06.11.2008 року. Зокрема, суд приймає до уваги у якості належних доказів по справі лист Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 048-2-3-04/15940 від 14.12.2009 р. у відповідь на депутатське звернення від 02.12.2009 р. № 29/279/259-535 стосовно погашення заборгованості перед ТОВ "ВіДі Юнікомерс" та лист Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 002-289 від 18.03.2010 р. у відповідь на депутатське звернення від 11.03.2010 р. № 29/279/259-142.

Зі змісту вищевказаних листів вбачається наступне:

Фінансування з міського бюджету робіт з капітального будівництва здійснюється відповідно до показників затвердженої у встановленому порядку Програми соціально –економічного розвитку м. Києва на відповідний період пооб»єктно, без розподілу по видах робіт, статей витрат кошторису або видів придбаного обладнання.

У 2008 році Програмою соціально –економічного розвитку м. Києва по Головному управлінню комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було передбачено кошти на придбання техніки для ВАТ «Київспецтранс»в сумі 23700 000,00 грн., фактично у 2008 році було перераховано останньому 12600000,00 грн.

У 2009 році Програмою соціально –економічного розвитку м. Києва по Головному управлінню комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено кошти в сумі 6100000,00 грн. на погашення заборгованості за придбану у 2008 для ВАТ «Київспецтранс»техніку, які на даний час профінансовано в повному обсязі.

Факт перерахування відповідачу (ВАТ «Київспецтранс») з міського бюджету у 2008 –2009 р.р. коштів у загальній сумі 18700000,00 грн. (12600000,00 грн. + 6100000,00 грн.) також підтверджується даними Акту звірки між Головним управлінням комунального господарства та ВАТ «Київспецтрас»щодо виділення коштів на придбання техніки станом на 22.06.2010 р. (наявний в матеріалах справи, надалі –Акт звірки) та не заперечується відповідачем.

Дані вищезазначеного Акту звірки дійсно свідчать про здійснення відповідачем оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіДі Юнікомерс" (позивачу) за Договором № 164-08 від 06.11.2008 року у сумі 100000,00 грн.

В той же час, даними Акту звірки підтверджується також і здійснення відповідачем оплати за іншими укладеними ним договорами та на різні суми із профінансованої з міського бюджету у 2008 –2009 р.р. суми у розмірі 18700000,00 грн. Наприклад, платіжним дорученням № 29 від 29.12.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Донснаб –Захід»згідно Договору № 163-08 від 10.11.2008 р. суми у розмірі 370050,00 грн., платіжним дорученням № 26 від 29.12.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»згідно Договору № 2507-08 від 28.07.2008 р. суми у розмірі 849308,00 грн. Доказів на підтвердження підставності здійсненого відповідачем розподілу коштів для оплати заборгованості за різними укладеними ним договорами на поставку техніки для ВАТ «Київспецтранс»(черговості та сум) відповідачем не названо та до матеріалів справи не залучено.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з доводами відповідача, який з посиланням на Акт звірки, виписку з бюджетного рахунку № 35445011001733 від 29.12.208 р. та платіжне доручення № 30 від 29.12.2008 р. стверджує про надходження з міського бюджету коштів на придбання техніки за Договором № 164-08 від 06.11.2008 року лише 100000,00 грн., які відповідачем і були перераховані позивачу в рахунок погашення заборгованості за наведеним договором.

З урахуванням наведеного, позивачем доведено суду та підтверджується матеріалами справи факт надходження з міського бюджету на рахунок покупця (відповідача) коштів для оплати поставленої техніки, в т.ч. і за умовами Договору купівлі-продажу № 164-08 від 06.11.2008 року. А тому, відповідно до п. 3.1, 3.2 вказаного Договору, строк виконання відповідачем зобов»язання по оплаті за поставлений позивачем Товар є таким, що настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 335000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

А тому, сплачене позивачем державне мито в частині зменшення ним на 184910,10 грн. позовних вимог, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає (519910,10 грн. первісна ціна позову –335000,00 грн., ціна позову після уточнення позовних вимог = 184910,10 грн.).

Отже, відповідно до ст.ст. 47, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 3350,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 14, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" (04208, м. Київ, пр.-т Правди, 85, ідентифікаційний код 02772037; р/р 35445011001733 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 82019), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Юнікомерс" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 21, ідентифікаційний код 31778059; р/р 26009010005566 у Філії ТОВ «УніКредіт Банк»в м. Києві, МФО 300744) 335000,00 грн. (триста тридцять п»ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 3350,00 грн. (три тисячі триста п»ятдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 10.09.2010 р.