Рішення № 11112187, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/12706.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" до Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

про стягнення 113654,90 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Кузьмін Д.В. –представник за довіреністю № б/н від 19.04.2010 р.

Від відповідача не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 113654,90 грн. на підставі Договору № 09092401 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля (-ів) від 24.09.2009 р., з яких: 111308,68 грн. основного боргу та 2346,22 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів останнього, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо оплати спірних робіт не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. порушено провадження у справі № 39/127 та призначено справу до розгляду на 04.06.2010 р. о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2010 р. подав заяву № б/н від 04.06.2010 р. та документи на виконання вимог ухвали суду, відповідно до поданої суду заяви визначив період прострочення зобов»язання відповідача по спірному договору з оплати відповідних актів виконаних робіт та видаткових накладних, надав розрахунок стягуваної суми.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2010 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання відхилено як необґрунтоване у зв»язку з наявністю в матеріалах справи актів виконаних робіт № 10011226, № 10031113 та доказів виконання позивачем вимог ст. 56 ГПК України. Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення № 89638, відповідно до якого 18.05.2010 р. уповноважений представник відповідача отримав ухвалу суду від 18.05.2010 р., а отже, відповідач мав достатньо часу та всі можливості для підготовки до судового розгляду справи, в т.ч. для ознайомлення з матеріалами справи, складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2010 р. подав клопотання про витребування доказів № 396 від 04.06.2010 р. щодо надання суду копій довіреностей, які видані на ім"я Гуменюка О.С. № 12 ААА 597453 від 01.04.2010 р., № 12 ААА 597447 від 26.03.2010 р., № 12 ААА 597419 від 17.03.2010 р., № 12 ААА 597401 від 11.03.2010 р., № 12 ААА 597426 від 18.03.2010 р, № 12 ААА 597440 від 23.03.2010 р., № 12 ААА 597431 від 22.03.2010 р. та копії довіреності, яка видана на ім"я Газнюк С.А. № 29-12-200.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2010 р. подав також клопотання про витребування доказів № 397 від 04.06.2010 р. щодо надання суду копій нарядів-замовлень та актів передання-прийняття транспортних засобів на ремонт та з ремонту по всім зробленим роботам, які зазначаються в позовній заяві.

Клопотання відповідача про витребування доказів судом задоволені.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2010 р. подав для залучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду до матеріалів справи.

Представники сторін в судовому засіданні 04.06.2010 р. подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.07.2010 р. о 11:00 год. та продовжено строк вирішення спору.

18.06.2010 року представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

Представник позивача в судове засідання 12.07.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 04.06.2010 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 12.07.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 04.06.2010 р., зокрема, щодо надання відзиву на позов з підтверджуючими документами, не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 26.07.2010 о 09:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2010 р. на підставі ст. 66, 67 ГПК України, подав заяву про здійснення судом заходів, направлених на забезпечення позову шляхом накладання арешту на відповідні розрахункові рахунки відповідача.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 РозЧяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предЧявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно вищезазначеного Роз’яснення від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів, також з матеріалів позовної заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, до того ж на всі наведені позивачем розрахункові рахунки відповідача, може унеможливити подальшу господарську діяльність даного господарюючого суб’єкта, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2010 р. подав документи на виконання вимог ухвал суду від 04.06.2010 р. та від 12.07.2010 р., а саме: копії актів виконаних робіт, нарядів –замовлень, рахунків – фактур, актів передання –прийняття дорожньо –транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту , актів передання –прийняття дорожньо –транспортного засобу (ДТЗ), його складових після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, довіреностей відповідача на отримання ДТЗ по всім послугам (роботам), які зазначаються в позовній заяві.

В судовому засіданні 26.07.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 06.09.2010 р. о 14:10 год.

30.07.2010 р. відповідач через відділ діловодства суду подав повідомлення № 1/05-04-2081 від 28.07.2010 р. про скасування 28.07.2010 р. довіреності від 20 травня 2010 р. № 1/05-04-1346, виданої на ім»я Лошакова Дениса Сергійовича.

13.08.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засіданні 06.09.2010 р. не з»явився, відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами суду не подав та не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 06.09.2010 р.. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

З урахуванням наведених обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.09.2010 р. за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу судді з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.09.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено в термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" (позивачем), визначеним як Виконавець, та Державним підприємством "Служба міжнародних автомобільних перевезень" (відповідач), визначеним як Замовник, укладено Договір № 09092401 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля (-ів) (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору Виконавець зобов»язався на свій ризик виконувати Роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов»язався приймати Автомобілі (ль) після виконання Виконавцем Робіт та оплачувати вказані Роботи в порядку, у строк та на умовах, визначених цим Договором.

Зі змісту Договору вбачається, що під Роботами розуміється комплекс робіт та послуг із технічного обслуговування та/або ремонту Автомобілів (ля), перелік яких визначається в Наряді –замовленні, що підлягають виконанню Виконавцем за завданням Замовника відповідно до умов цього Договору, експлуатаційної документації на Автомобілі (ль) та чинного законодавства України.

Згідно Договору Нарядом –замовленням є перелік замовлених Робіт, пристроїв, агрегатів, комплектуючих, витратних матеріалів та запасних частин, необхідних для виконання Робіт щодо Автомобіля (лів) Замовника, узгоджених Замовником та Виконавцем, із зазначенням вартості Робіт, витратних матеріалів, запасних частин і т.п.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Договору сторони узгодили, що передання Автомобілів (ля) Замовником Виконавцю для виконання Робіт, що перевищують одну добу, здійснюється відповідно до Акту прийому –передачі Автомобілів (ля), що підписується обома сторонами та є невід»ємною частиною цього Договору.

Згідно п.п. 2.1.7 п. 2.1 ст. 2 Договору визначений обов»язок Виконавця після закінчення виконання Робіт та оформлення Акта виконаних Робіт, передати Замовнику його Автомобілі (ль), та на вимогу Замовника –повернути замінені деталі (крім замінених по гарантії) разом з Автомобілями (ем).

При цьому зі змісту підпункту 2.5.1 п. 2.5 ст. 2 Договору вбачається, що Акт виконаних Робіт складається на підтвердження якості та повноти виконаних Виконавцем Робіт за Наряд –замовленням у момент їх прийняття та підписується уповноваженими представниками Замовника і Виконавця.

Відповідно до підпунктів 2.3.1 –2.3.9 п. 2.3 ст. 2 Договору встановлені обов»язки Замовника за Договором, зокрема:

- видати своєму представнику належним чином оформлений документ (належним чином оформлене доручення) для підтвердження його повноважень щодо оформлення Наряду замовлення на Роботи, передачі Автомобілів (ля) Замовника на СТО Виконавця та отримання Автомобілів (ля) Замовника після виконання Робіт (п.п. 2.3.1 Договору);

- оплатити Виконавцю вартість виконаних Робіт, пристроїв, агрегатів, запасних частин, комплектуючих та інших витратних матеріалів, у розмірах, у порядку та строки, визначені положенням статті 3 цього Договору (п.п. 2.3.3 Договору).

Пунктом 3.3 ст. 3 Договору сторони узгодили, що Замовник сплачує виконавцю вартість виконаних Робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт на підставі рахунку –фактури, виставленого Виконавцем шляхом перерахування безготівкових коштів банківським переказом на рахунок Виконавця, або шляхом внесення готівкових коштів до каси Виконавця, або за допомогою кредитної картки тощо. Крім того, зі змісту п. 3.4 Договору також вбачається, що матеріали, устаткування, агрегати, запасні частини, комплектуючі та інші витратні матеріали, які необхідні для виконання Робіт та відсутні у Виконавця, вказуються останнім в окремому рахунку, який оплачується Замовником не пізніше 3 робочих днів.

Згідно п. 5.4 Договору за порушення Замовником строку оплати вартості Робіт згідно положень статті 3 даного Договору Замовнику нараховується пеня за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов»язання.

Позивачем до матеріалів справи залучені докази, які свідчать, про надання ним відповідачу послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів (надалі –Послуги), а також комплектувальних виробів, запасних частин, матеріалів, товарів (надалі –Товари) на загальну суму 111308,68 грн. Зокрема, до позовної заяви додані копії наступних документів:

-          наряди –замовлення із зазначенням найменування Робіт та їх вартості, найменування комплектувальних виробів, запасних частин, матеріалів, товарів та їх вартості. Зазначені наряди –замовлення узгоджені позивачем та відповідачем, оскільки містять підписи їх уповноважених осіб;

-          акти передання –прийняття дорожньо –транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;

-          акти виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін, при цьому з боку відповідача такі акти підписані його представником на підставі відповідної довіреності на технічне обслуговування (ремонт) автомобіля згідно відповідного рахунку –фактури (договору);

-          акти передання –прийняття дорожньо –транспортного засобу (ДТЗ), його складових після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;

-          рахунки –фактури, виставлені позивачем відповідачу на суму відповідного акту виконаних робіт;

-          видаткові накладні на комплектувальні вироби, запасні частини, матеріали, товари, які відпустив позивач та прийняв представник відповідача на підставі довіреності, про що свідчать підписи представників сторін;

-          рахунки –фактури, виставлені позивачем відповідачу на суму відповідної видаткової накладної;

-          акт звірки взаєморозрахунків "Ауді-Центр Київ" та Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" за березень 2010 р., відповідно до якого станом на 31.03.2010 р. за відповідачем обраховувалась заборгованість на суму 102123,94 грн. Зазначений акт звірки взаєморозрахунків також підписаний уповноваженими представниками та скріплений печаткою (штампом) сторін, зокрема, з боку відповідача головним бухгалтером останнього.

Позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов’язань, а саме п. 3.3 Договору, у відповідача виникла заборгованість за вищезазначені Послуги та Товари, оскільки виставлені позивачем на оплату Робіт та Товарів рахунки –фактури на загальну суму 111308,68 грн. відповідач вчасно не оплатив.

При цьому позивач зазначає, що прострочення виконання зобов»язання по оплаті рахунків –фактур на підставі Договору виникло у відповідача після спливу 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами відповідного Акту виконаних робіт у відповідності до п. 3.3 Договору.

У зв»язку з вищенаведеним, позивач визначає у наданій суду заяві № б/н від 04.06.2010 р. періоди прострочення відповідачем оплати за відповідними актами виконаних робіт.

Станом на час подання позивачем позову до суду, відповідач заборгованість за Договором № 09092401 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля (-ів) від 24.09.2009 р. в сумі 111308,68 грн. (основний борг) не оплатив, а тому позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений Договір № 09092401 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля (-ів) від 24.09.2009 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків. Доказів укладання між сторонами інших договорів позивачем та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт щодо технічного обслуговування та ремонту автомобілів відповідача та видаткові накладні на комплектувальні вироби, запасні частини, матеріали, товари, які відпустив відповідачу позивач, підписані уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін. Зокрема, з боку відповідача наведені акти та видаткові накладні підписані його представником на підставі відповідної довіреності на технічне обслуговування (ремонт) автомобіля згідно відповідного рахунку –фактури, договору (копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, вищенаведені акти виконаних робіт та видаткові накладні свідчать про належне виконання позивачем умов Договору № 09092401 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля (-ів) від 24.09.2009 р. та про надання останнім відповідачу Послуг та Товару на загальну суму 111308,68 грн., а рівно приймаються судом у якості належних доказів по справі.

По матеріалам справи судом також встановлено, що виставлені позивачем відповідачу на оплату Послуг та Товару рахунки –фактури (копії знаходяться в матеріалах справи), відповідачем в строк, передбачений спірним Договором, не оплачені.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 111308,68 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 2346,22 грн. пені за періоди, визначені позивачем у поданій суду заяві № б/н від 04.06.2010 р. відповідно до кожного рахунку –фактури та видаткової накладної, за якими відповідачу надавались Послуги та Товари.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.4 Договору за порушення Замовником (відповідачем) строку оплати вартості Робіт згідно положень статті 3 даного Договору Замовнику нараховується пеня за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов»язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем у поданій суду заяві № б/н від 04.06.2010 р. вірно визначений початок періоду прострочення відповідачем зобів»язання по оплаті спірних актів виконаних робіт та видаткових накладних.

Враховуючи наведене, здійснивши перевірку наведеного позивачем у заяві № б/н від 04.06.2010 р. розрахунку суми пені до стягнення, суд прийшов до висновку, що вимоги позивач про стягнення з відповідача 2346,22 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 1136,55 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526,549, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (03083, м. Київ, проспект Науки, 57; ідентифікаційний код 33880040; р/р 2600214853 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 300335), а разі відсутності - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді –Центр Київ»(02095, м. Київ, Дніпровська набережна, 16В; ідентифікаційний код 33443216; рахунок № 26004010032782 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) 111308,68 грн. (сто одинадцять тисяч триста вісім гривень 68 коп.) основного боргу, 2346,22 грн. (дві тисячі триста сорок шість гривень 22 коп.) пені, 1136,55 грн. (одну тисячу сто тридцять шість гривень 55 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 08.09.2010 р.