Рішення № 11112177, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/42408.09.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Авто»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбудмаш»

про           визнання права власності

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

За первісним позовом:

Від позивача Серебряник О.О. –предст. за довір. від 24.12.2009р.;

Від відповідача Шайко С.В. –предст. за довір. від 25 .12.2009р.

В судовому засіданні 08.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Авто»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбудмаш»про визнання права власності

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2010р. порушено провадження у справі № 35/424. Розгляд справи призначено на 13.08.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/424 від 03.08.2010р.

Відповідач у судове засідання 13.08.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, однак 13.08.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити Позивачу в задоволенні позову в повному обсязі

В судовому засіданні 13.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошена перерва до 08.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/424 від 03.08.2010р. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/424 від 03.08.2010р. Представник відповідача заперечував проти позиву та просив суд відмовити Позивачу в задоволенні позову в повному обсязі

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит -Авто»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехбудмаш»(надалі відповідач) укладено Договір фінансового лізингу.

Відповідно до умов Договору (пп. 1.1., 1.2) відповідач передає належне йому на праві власності майно у виключне строкове і платне користування, з правом викупу, позивачеві, а останній приймає його з метою використання для надання послуг населенню (заклад громадського харчування).

Майно, яке є об'єктом лізингу, становить: нежитлова будівля - заклад громадського харчування, загальною площею 42,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 7-Б.

07 серпня 2009 року, між Позивачем було підписано Акт здачі –прийняття, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт лізингу.

Відповідно до п. 5.1. Договору позивач за користування об'єктом лізингу протягом всього строку дії цього Договору 15 числа кожного місяця вносить відповідачу платежі в розмірі 14 379,60 грн. Структура та порядок платежу докладно визначено в Додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивач здійснював щомісячні платежі на підставі рахунків - фактур, які виставлялись відповідачем.

Відповідно до пп. 6.1., 6.2 Договору після підписання акта про здачу-приймання майна, майно залишається власністю Лізингодавця, Лізингоодержувач набуває право власника після закінчення строку дії цього Договору та повної сплати ціни об'єкта лізингу у складі лізингових платежів, розмір яких обумовлений Договором.

Документом, що підтверджує перехід права власності на майно від Лізингодавця до Лізингоодержувача, є акт кінцевих розрахунків, якій фіксує виконання цього Договору та перехід права власності.

Отже, сторонами Договору були обумовлені та погоджені умови відносно купівлі предмета лізингу, шляхом сплати ціни предмета лізингу у складі лізингових платежів. Право власності до лізингоодержувача при цьому переходить в момент повної сплати ціни предмета лізингу та підписання Акту кінцевих розрахунків.

Позивач виконав всі взяті на себе за Договором зобов'язання, а саме сплатив всі передбачені суми лізингових платежів, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 1 від 14.08.2009р., № 2 від 15.09.2009р., № 3 від 15.10.2009р., № 4 від 16.11.2009р., № 5 від 15.12.2009р., № 6 від 15.01.2010р., № 7 від 15.02.2010р., № 8 від 15.03.2010р., № 9 від 15.04.2010р., № 10 від 14.05.2010р., № 11 від 17.06.2010р., які наявні в матеріалах справи.

Проте, на час звернення до суду відповідач не здійснив підписання Акту кінцевих розрахунків, як того вимагають умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2010р. позивачем було направлено відповідачу лист з проханням направити повноважного представника відповідача для підписання відповідного Акту кінцевих розрахунків.

Відповідач надав відповідь від 07 липня 2010р., в якій зазначив про відсутність правових підстав щодо підписання Акту кінцевих розрахунків, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору з боку позивача, а саме прострочення останнього лізингового платежу .

Такої ж позиції Відповідач притримується і у відзиві на позовну заяву, в якій зазначає, що відповідно до п. 5.1. Договору лізингові платежі повинні вноситися 15 числа кожного місяця. Останній лізинговий платіж з урахуванням залишкової вартості об’єкту лізингу Позивач зобов’язаний був сплатити 15 червня 2010р., проте, у визначений строк платіж не був здійснений, а тому ТОВ «АГРОТЕХБУДМАШ»не має правових підстав на підписання акту кінцевих розрахунків, оскільки останній має фіксувати належне виконання умов договору.

Суд вважає таку відповідь відповідача безпідставною та необґрунтованою, оскільки кінцевий платіж суми лізингового платежу було здійснено на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури від відповідача, як це передбачено умовами Договору фінансового лізингу від 03.08.2009р.

Таким чином, позивачем були виконані взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином, проте відповідач безпідставно відмовляється від підписання Акту кінцевих розрахунків, який в свою чергу підтверджує перехід права власності до позивача на предмету лізингу.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг),або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій таумов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором чітко передбачені строки сплати лізингових платежів за користування об’єктом, що складає предмет лізингу, а також строк передачі у власність позивача об’єкта лізингу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарськихдоговорів застосовуються відповідні положенняЦивільногокодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхіднихдля належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено не належне виконання ТОВ “Агротехбудмаш” взятих на себе зобов’язань за Договором фінансового лізингу від 03.08.2009р., а саме не підписано акт кінцевих розрахунків, який фіксує виконання договору та перехід права власності на об’єкт лізингу до позивача. За таких умов вимоги позивача про визнання права власності підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь –які дії, що не суперечать закону.

У відповідності до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пп.. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно набув право власності на об'єкт лізингу, а саме нежитлову будівлю - заклад громадського харчування, загальною площею 42,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 7-Б, на підставі Договору фінансового лізингу від 03 серпня 2009р.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ -АВТО»(02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 7, р/р 2600551777001 в АБ «Київська Русь», код ЄДРПОУ 35390444, МФО 319092) право приватної власності на об'єкт нерухомості –нежитлову будівлю –заклад громадського харчування, загальною площею 42,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 7-Б.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХБУДМАШ»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, Код ЄДРПОУ 36046982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Авто»(02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 7, р/р 2600551777001 в АБ «Київська Русь», код ЄДРПОУ 35390444, МФО 319092) судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.09.2010.