Рішення № 11111922, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/27108.09.10 За позовом           Заступника прокурора Солом?янського району міста Києва в інтересах держави в особі

1)          Солом?янської районної в місті Києві ради;

2)          Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом?янської районної в місті Києві ради

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»

Про стягнення заборгованості в розмірі 260396,70 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від прокуратури           Джурик О.М., посвідчення № 182 від 17.06.2010р.

Від позивача-1          не з?явився

Від позивача-2          Малиш В.В. по довіреності № 2781/57 від 12.07.2010р.

Від відповідача          не з?явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Солом?янського району міста Києва в інтересах держави в особі Солом?янської районної в місті Києві ради, Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом?янської районної в місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» 251427,25 грн. заборгованості з орендної плати, 8969,70 грн. пені у зв?язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 1000-ч від 20.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010р. порушено провадження у справі № 36/271, розгляд справи призначено на 08.09.2010р.

В судовому засіданні 08.09.2010р. представник позивача-2 надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги повністю підтримує.

Представники прокуратури та позивача-2 в судовому засіданні 08.09.2010р. підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В засідання суду, призначене на 08.09.2010р., представник позивача-1 не з’явився. Представник відповідача в судове засідання, призначене на 08.09.2010р., не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 09.08.2010р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та 16.08.2010р. була отримана відповідачем, що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 09849363.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2 Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом?янської районної в місті Києві ради (далі позивач-2, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»(далі відповідач, орендар) 20.11.2009р. було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом?янського району міста Києва № 1000/ч.

Відповідно до умов даного договору позивач-2, на підставі розпорядження Солом?янської районної у місті Києві державної адміністрації № 770 від 13.05.2008р., наказу № 176 від 20.10.2009р. передав відповідачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 1436,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, для розміщення складу.

За актом прийому-передачі від 20.11.2009р., підписаним представниками сторін, позивач-2 передав відповідачу обумовлене договором приміщення.

Строк дії даного договору сторони визначили з 20.11.2009р. до 18.06.2012р. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договору становила 39161,95 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, згідно з п. 3.2 договору, визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.8 договору орендар зобов’язаний вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачем-2 докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокуратури є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 1000/ч від 20.11.2009р. в частині сплати орендної плати за період з березня по липень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем-2 становить 251427,25 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору № 1000/ч від 20.11.2009р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 251427,25 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 6.2 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 8969,45 грн., відповідно до наданого прокуратурою розрахунку, який відповідачем оспорений не був.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25410064) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом?янської районної в місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919, р/р 2600957377 в ВАТ АБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478, код 35745844) 251 427 (двісті п?ятдесят одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 25 коп. заборгованості, 8969 (вісім тисяч дев?ятсот шістдесят дев?ять) грн. 70 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25410064) в доход Державного бюджету України 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн. 97 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25410064) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

09.09.2010р.