Рішення № 11111837, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/10906.09.10 За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровоград

до Концерну “Військторгсервіс”

про стягнення 44707,28 грн.

                                                                                 Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Полонець О.А. –представник по довіреності № 1531 від 04.08.2009р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Концерну “Військторгсервіс” збитків в розмірі 44707,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. порушено провадження по справі № 53/109, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 19.04.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.06.2010р.

Ухвалою суду від 07.06.2010р. було продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін у справі.

В судовому засіданні 07.06.2010р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.06.2010р.

Ухвалою суду від 21.06.2010р. судом задоволено клопотання відповідача про проведення судової експертизи та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи для отримання висновку експертів.

Листом Господарського суду міста Києва від 02.07.2010р. матеріали справи № 53/109 були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

27.07.2010р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 53/109 та лист Київського НДІ судових експертиз № 07/5б-6117-10 від 08.07.2010р.

В листі Київського НДІ судових експертиз № 07/5б-6117-10 від 08.07.2010р. зазначено, що ухвала суду від 21.06.2010р. залишається без виконання, оскільки в Київському НДІ судових експертиз відсутні спеціалісти для вирішення поставленого в ухвалі питання, а тому проведення судової експертизи не можливе.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження підлягає поновленню.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи призначено на 06.09.2010р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте у поданих раніше відзивах на позовну заяву проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.09.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Судом встановлено, що на балансовому обліку КЕВ м. Кіровоград знаходяться наступні будівлі та споруди:

1.          В/м № 1 будівля №15 (чайна з магазином) військової частини А0759 загальною площею 32,61 кв.м

2.          В/м № 2 будівля №2 (учбовий корпус) військової частини А0680 площею 34 кв.м.

3.          В/м № 73 будівля №2 (казарма під санчастину) військової частини А1840 загальною площею 34 кв.м.

4.          В/м № 4 будівля №2 (навчальний корпус) військової частини А 1405 загальною площею 42,5 кв.м.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін Криворізька та Черкаська філії Концерну «Військоторгсервіс»за усною домовленістю в період з лютого 2008 року по серпень 2008 року (Криворізька філія № 1), з вересня 2008р. по квітень 2009р. (Черкаська філія) займали приміщення солдатських чайних у військових частинах А 0680, А 1840, А 1405, А 0759.

Наказом ТВО генерального директора Концерну «Військторгсервіс»№ 15 від 15.08.2008р. Криворізьку філію № 1 Концерну «Військторгсервіс»було ліквідовано, а організацію торговельно-побутового обслуговування військовослужбовців в Кіровоградському гарнізоні через мережу солдатських чайних доручено Черкаській філії.

Відповідно до п. 5.17.5. “Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997 із змінами, внесеними наказом МО України № 183 від 10.04.2006: “Військова частина (з'єднання) у встановленому законодавством порядку передає в оренду державним підприємствам військової торгівлі, а також іншим суб'єктам господарювання, що здійснюють торговельно-побутове забезпечення військових частин (з'єднань), індивідуально визначене нерухоме та рухоме військове майно”.

Матеріали справи свідчать, що начальники Криворізької та Черкаської філій Концерну «Військоторгсервіс»зверталися до КЕВ м. Кіровоград з проханням укласти договори оренди, що підтверджується листами № 22 від 24.01.2008р. та № 73 від 09.07.2009р., однак договори укладені не були, оскільки потенційними орендарями не було проведено незалежної експертної оцінки.

Отже, судом встановлено, що Криворізька та Черкаська філії Концерну «Військоторгсервіс»в період з вересня 2008 року по квітень 2009 року займали приміщення солдатських чайних у військових частинах А 0680, А 1840, А 1405, А 0759 та користувалася послугами теплопостачання, хоча договір оренди та договір на опалення приміщень солдатських чайних, які використовує Криворізька та Черкаська філії Концерну «Військоторгсервіс»не були укладені.

Приміщення солдатських чайних в період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. опалювалися від котельні КЕВ м. Кіровоград на твердому паливі, що підтверджується довідками військових частин А 1840 від 12.08.2009р. № 840, А 0680 від 02.07.2009р. № 771, А 1405 від 24.07.2009р. № 952, А 0759 від 07.07.2009р. № 785 та актами, звітами про рух палива, рахунками від теплопостачальних організацій, які виставлялись КЕВ м. Кіровоград для сплати.

05.06.2009р. територіальним контрольно-ревізійним управлінням проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Кіровоград в період з 13.04.2009р. по 05.06.2009р., в результаті якої складно Акт № 234/3/2/46 ар. Ревізією встановлено, що Ревізією встановлено, що в 2008 році та станом на 01.04.09 на території військових містечок №№1, 2, 4, 73 здійснювала господарську діяльність Черкаська філія Концерну «Військторгсервіс», при цьому орендна плата не нараховувалась, чим порушено вимоги статей 2, 4 та 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що привело до недоотримання фінансових ресурсів на суму 18202,74 грн.

Таким же чином, використовувались в 2008 році приміщення колишньою Криворізькою філією Концерну «Військторгсервіс»що привело до недотримання фінансових ресурсів на суму 2380,15 грн.

Ревізією також встановлено, що на території військових містечок №2, №1, №73, №4, №25 знаходяться приміщення чайних Черкаської філії Концерну «Військторгсервіс». На опалювальний період 2008-2009 р.р. договір на постачання теплової енергії не укладався та Черкаською філією Концерну «Військторгсервіс»послуги теплопостачання не відшкодовувались, що привело до недоотримання фінансових ресурсів на суму 15771,42 грн. В бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість не відображалась.

У термін до 01.07.2009р. КЕВ м. Кіровоград зобов’язано витребувати нараховану орендну плату за використання приміщень Криворізькою та Черкаською філіями Концерну «Військторгсервіс».

Згідно з довідками про нарахування збитків від несплати орендної плати Криворізькою та Черкаською філіями Концерну «Військторгсервіс» загальна сума збитків завданих КЕВ м. Кіровоград становить 44707,28 грн.

Згідно зі ст. 20 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до вказаної статті, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

КЕВ м. Кіровоград було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість (вих.№1354 від 09.07.2009) на адресу Концерну «Військторгсервіс»Міністерства оборони України.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 21.07.2009р. відшкодувати позивачу завдані збитки.

Однак, відповідач, як у строк 21.07.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо сплати збитків в сумі 44707,28 грн. не виконав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Фактично відповідач не подав суду належних доказів сплати позивачу збитків завданих несплатою за оренду приміщень, а також обставин, що звільняють від обов’язку такої сплати, а наведені відповідачем доводи у відзивах на позовну заяву спростовуються вищевикладеним.

Окрім цього суд враховує, що позивач заснований на державній формі власності та віднесений до бюджетних установ Міністерства оборони України, він фінансується виключно Державним Казначейством.

Відповідач також заснований на державній власності та віднесений до сфери управління Міністерства оборони України, але він не є бюджетним підприємством, а являється госпрозрахунковим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Господарським Кодексом України, Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) на користь квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Кіровограда (25002, м. Кіровоград, провулок Училищний, 8, код ЄДРПОУ 08541051) збитки в сумі 44 707 (сорок чотири тисячі сімсот сім) грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 447 (чотириста сорок сім) грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 09.09.2010р.