Рішення № 11111513, 06.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2010                                                             Справа № 17/57

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерлінк”, м. Полтава до товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно–транспортна компанія „Сіко”, м. Ужгород

за участю представників:

позивача –Веретельник О.І., адвокат;

відповідача –Брунцвик Н.В., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 80969,57 грн. як вартості втраченого вантажу

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідач не виконав зобов’язання з доставки вантажу, внаслідок чого вантаж був втрачений, вартість його у сумі 80969,57 грн., що становить предмет позовних вимог, відповідачем не відшкодована. Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач та представник його у ході судового розгляду справи позов визнає повністю, пояснює наявність заборгованості несприятливим фінансовим становищем товариства та повідомив про часткове (5000 грн.) погашення суми заборгованості після порушення провадження у справі.

За погодженням сторін для можливого врегулювання спірних відносин у судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.08.10 до 06.09.10, після спливу якої представники сторін повідомили, що спір не врегульовано, позиція сторін по суті спору не змінилася.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та припинення провадження у справі в частині заборгованості сплаченої у ході судового розгляду.

          При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено та визнається учасниками процесу, що сторони перебувають у договірних відносинах відповідно до укладеного ними 10.03.2010р. договору-заявки про міжнародне перевезення вантажу (далі - договір).

За умовами договору замовник –позивач у справі –доручив, а перевізник - відповідач у справі –зобов’язався перевезти вантаж (16,5 тонн спецій вартістю 7425 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.03.2010р. становить 80969,57 грн.) з м. Полтава до м. Guntramsdorf (Австрія) з кінцевим терміном доставки вантажу –26.03.2010р.

19.03.2010р. водій перевізника після замитнення вантажу на автомобілі DAF з державним номерним знаком АО 7764 АМ з напівпричепом з державним номерним знаком АО 2574 АМ вирушив з м. Полтави за наведеним маршрутом, однак в обумовлений строк доставки вантаж не був доставлений одержувачу за місцем призначення.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок поломки автомобіля під час перевезення на території Угорщини, водій відповідача, залишивши на автозаправній станції напівпричіп з вантажем спецій, повернувся до м. Ужгорода. 31.03.10р. відповідач направив інший автомобіль тягач, однак працівник його, прибувши до автозаправної станції, не виявив напівпричіпу з вантажем та повідомив поліцію Угорщини про крадіжку зазначеного транспортного засобу з вантажем.

Сторони в порядку досудового врегулювання спору вирішували питання відшкодування збитків пов’язаних із втратою вантажу на суму вартості цього вантажу –80969,57 грн. Відповідач, не заперечуючи фактичних обставин справи та свого обов’язку по відшкодуванню вартості втраченого вантажу, не сплатив зазначену суму, що спричинило подання даного позову.

Після порушення провадження відповідач на відшкодування вартості втраченого вантажу сплатив 5000 грн., у ході судового розгляду визнає позовні вимоги в іншій частині.

За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем, яка доведена матеріалами справи та визнана відповідачем, становить суму 75969,57 грн., вимоги позивача щодо її стягнення правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 306-308, 314 Господарського кодексу України, оскільки перевізник відповідальний за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу у разі його втрати –в розмірі вартості вантажу який втрачено.

Провадження у справі в частині заборгованості сплаченої у ході судового розгляду належить припинити за приписами п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за розгляд даної справи судом належить відшкодувати за рахунок відповідача в частині державного мита на суму 809,69 грн., витрат на інформаційно-технічне обслуговування на суму 236 грн. Зайво сплачене державне мито на суму 100 грн. належить повернути позивачеві з державного бюджету.

Щодо вимоги позивача про відшкодування його витрат на оплату правової допомоги у даній справі на суму 10000 грн. за рахунок відповідача, то суд вважає за можливе обмежити розмір відшкодування таких витрат сумою 5000,00 грн, враховуючи, що вказані витрати не належать до обов’язкових витрат позивача, здійснені ним на власний розсуд, оплата правових послуг представника має бути розумною і обґрунтованою та з урахуванням обставин даної справи. Наведене відповідає правовій позиції викладеній у роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 4.03.98 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України».

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1, 306-308, 314 Господарського Кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно–транспортна компанія „Сіко” (88000 м. Ужгород Закарпатської області, вул. Коритнянська, 25, код ЄДРПОУ 30506880) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерлінк” (36017 м. Полтава, вул. Лисенка, 98 ЄДРПОУ 25158877) заборгованість на суму 75969,57 грн. (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять грн. 57 коп. ) та у відшкодування судових витрат – 6045,69 грн. (шість тисяч сорок п’ять грн. 69 коп.).

2. Припинити провадження в частині позовних вимог на суму 5000,0 грн.

3. Повернути позивачеві зайво сплачене державне мито на суму 100 грн. Видати довідку.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.