Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2023 року справа №320/11585/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач та/або ГУ ПФУ у Київській області) та просить суд:
- визнати дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по відмові у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах неправомірними;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що з 1983 року працював на посаді тракториста в Рокитнянському районному виробничому об`єднання «Сільгоспхімія» на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, пільговий стаж становить 10 років 2 місяці, що надає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах.
ОСОБА_1 у позовній заяві наголошував, що в його трудовій книжці наявні записи про місце роботи, займану посаду на період виконуваної роботи, тобто остання містить всі відомості, які дають йому право на пенсію на пільгових умовах. Не зважаючи на вказане, ГУ ПФУ у Київській області відмовило у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що і стало підставою для його звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18.01.2023 до Київського окружного адміністративного суду від представника ГУ ПФУ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, де останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому зазначаючи, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з урахуванням страхового стажу 30 років 6 місяців 14 днів, коефіцієнт стажу склав 0,30500, стаж враховано по 19.12.2008.
Водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що матеріали пенсійної справи позивача не містять документів, які підтверджують його роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу №256 від 22.02.2013, на підставі звернення ОСОБА_1 від 20.02.2013 Головним управлінням ПФУ у Рокитнянському районі призначено останньому пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особі, яка віднесена до 4 категорії ЧАЕС у розмірі 1 156,47 грн. (т. 1, а.с. 60).
Згідно із копією посвідчення № НОМЕР_1 від 14.03.2013 ОСОБА_1 є пенсіонером, пенсія призначена за віком довічно (т. 1, а.с. 16).
Відповідно до копії посвідчення, серія НОМЕР_2 віл 31.05.2013 позивач є ветераном праці (т. 1, а.с. 17).
У той же час, згідно із копією посвідчення, серія НОМЕР_3 від 25.11.1993 ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) (т. 1, а.с. 78).
Згідно із розпорядженням Управління ПФУ у Рокитнянському районі №127911 від 17.04.2013 позивачу проведено перерахунок пенсії за віком та визначено її на рівні 1 376,02 грн. (т. 1, а.с. 63).
18.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Київській області із заявою (вх. №1408/С-1000-22 від 21.01.2022) про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, як особі, яка працювала на підприємстві з особливими умовами праці (т. 1, а.с. 66-67).
До заяви про перерахунок пенсії позивачем долучено: копію пенсійного посвідчення, копію розпорядження № НОМЕР_4 від 10.01.2017, виданого Управлінням Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі; копії записів із трудової книжки.
Листом ГУ ПФУ у Київській області від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22 повідомило заявника, серед іншого про те, що розмір його пенсії за віком з надбавками з 01.12.2021 становить 2 292,20 грн., де: 2 235,26 грн. (розмір пенсії за віком (7328,73х0,30500); 56,94 грн. додаткова пенсії особам, віднесеним до 4 категорії ЧАЕС (т. 1, а.с. 81-82).
Також, у вказаному листі відповідач повідомив позивача про відсутність в матеріалах пенсійної справи документів, які підтверджують роботу із шкідливими та важкими умовами праці та роз`яснено порядок підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії в частині підтвердження спеціального трудового стажу.
ОСОБА_1 вважає, що ГУ ПФУ у Київській області порушено його права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час їх виникнення та звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ від 05.11.1991), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Законом №1058-IV) та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - № 796-XII).
Згідно із абзацом 2 пункту 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
У відповідності до статті 49 Закону № 796-XII (у редакції чинній станом на час призначення ОСОБА_1 ) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За правилами частини 2 статті 56 Закону № 796-XII (у редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №1788-ХІІ пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Аналізуючи вказані положення суд приходить до висновку, що громадяни, які відпрацювали за списком №1, зокрема чоловіки 10 років і більше, мають право на збільшення пенсії за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, на 1 процент заробітку.
При цьому, суд відмічає, що право на збільшення пенсії на 1 процент, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, мають лише ті чоловіки, які пропрацювали на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці виключно за списком №1.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та одержує пенсію відповідно до Закону №1058-IV, як особа віднесена до 4 категорії ЧАЕС.
У той же час, аналізуючи зміст позовної заяви, з урахуванням поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку, що спірним аспектом в межах даної адміністративної справи є обставини наявності/відсутності порушення пенсійним органом права ОСОБА_1 в частині збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах.
Як вказує ГУ ПФУ у Київській області причиною відмови у здійснені позивачу перерахунку пенсії стали ті обставини, що матеріали його пенсійної справи не містять документів на підтвердження наявності в останнього пільгового стажу за списком №1.
Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із вимогами частини 5 статті 45 Закону № 1058-ІV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).
Пунктом 1.1 розділу I Порядку №22-1 регламентовано, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);
для жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей,- документи, які підтверджують народження і виховання дитини до чотирнадцятирічного віку, та про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві (при призначенні пенсії згідно з пунктом 7 частини другої статті 114 Закону).
Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі по тексту - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно із пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
В свою чергу, пунктом 1 Порядку №637 регламентовано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;
стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;
стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як слідує зі змісту листа ГУ ПФУ у Київській області від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22 роз`яснено ОСОБА_1 порядок підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії в частині підтвердження спеціального трудового стажу та зазначено про те, що матеріали пенсійної справи не містять документів, які підтверджують роботу із шкідливими та важкими умовами праці.
Разом з цим, суд вказує, що у листі ГУ ПФУ у Київській області від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22 не зазначено, який саме стаж Управлінням не враховано, як пільговий, не зазначено, в розрізі змісту поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії, про обставини недостатності або відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.
Отже, фактично, за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.01.2022 про перерахунок пенсії, ГУ ПФУ у Київській області надав роз`яснення чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини, проте чітко не визначив підстави для відмови позивачу у перерахунку пенсії.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При цьому, за правилами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а, від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18 Верховний Суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Беручи до уваги окреслені вище обставини суд вважає, що лист ГУ ПФУ у Київській області від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22, яким фактично відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, є рішенням, яке не відповідає критеріям, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України в частині його обґрунтованості, адже не містить чітких підстав не врахування пенсійним органом відомостей трудової книжки ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Резюмуючи наведене, суд вважає, що належним та ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Київській області, яка оформлена листом від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці.
Як наслідок суд вважає наявними правові підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2022 про перерахунок пенсії як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці.
Разом з цим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці, оскільки вважає вказані вимоги передчасними, з урахуванням обставин, які зазначені судом вище.
Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Як слідує з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується копією платіжного документу від 24.11.2022, який долучений до позовної заяви.
Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, та те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується, сума сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
в и р і ш и в :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка оформлена листом від 04.02.2022 №1706-1408/С-02/8-1000/22 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2022 про перерахунок пенсії як особі, що працювала на підприємстві із шкідливими умовами праці.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. А. Саєнка, б. 10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 19.05.2023.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 111103455, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/11585/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: