Ухвала суду № 111087573, 02.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27539/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017110230000448,-

ВСТАНОВИВ:

06.10.2022 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017110230000448.

У судове засідання прокурор подав заяву, в якій просив задовольнити клопотання та розглядати за його відсутності.

Представник власника майна, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 171 КПК України у клопотанні чітко не зазначено підстава накладення арешту та мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що прокурор просить суд накласти арешт з забороною розпоряджатися та зупинити видаткові операції грошовими коштами, що знаходяться на банківських рахунках відкритих ТОВ «Август-Україна» (ЄДРПОУ 32304169) в АТ «Комерційний Індустріальний Банк» (МФО 322540).

Разом з цим, прокурор не обґрунтував, які саме видаткові операції потрібно зупинити, оскільки таке прохання може тягнути за собою негативні наслідки, для третіх осіб.

Відтак, на думку суду, прокурору необхідно обґрунтувати свою позицію та уточнити вимоги вказавши, на які саме видаткові операції необхідно накласти заборону.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26,19, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017110230000448 повернути, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1