Постанова № 111060776, 23.05.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2261/23

Провадження № 3/346/1307/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складені відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в Львівській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у с т а н о в и л а :

08.04.2023р. близько 12:45 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою він проживає однією сім`єю ОСОБА_2 , що виразилось у висловлюванні в адресу потерпілої нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Крім цього, 09.04.2023р. о 10:20 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою він проживає однією сім`єю ОСОБА_2 , що виразилось у висловлюванні в адресу потерпілої нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

В даній справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення вказує на те, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений своєчасно та належним чином.

Крім цього, суд бере до уваги, що протоколи про адміністративні правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.1 КУпАП, доведено повністю, оскільки вона підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, рапортом працівника поліції про звернення на службу 102, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в яких останній свою вину у вчиненні даних правопорушень визнав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173-2 ч.1 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства тобто умисне вчинення дій психологічного характеру внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з ч.1ст.36 КУпАПпри вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені однією статтею Кодексу Українипро адміністративніправопорушення в межах санкції якої суд накладає адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст.34,35 КУпАПсудом не встановлено.

З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно дост. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 33, 36, 40-1,173-2,221,283,284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Справу №346/2261/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст.173-2ч.1КУпАП та справу №346/2270/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст.173-2ч.1КУпАП, об`єднати в одне провадження, присвоїти номер 346/2261/23.

Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сто сімдесят гривень 00 коп.).

На підставі ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Третьякова І. В.