Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2023 р. Справа153/785/23
Провадження2-о/153/36/23-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.,
розглянувши у відкритому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті,
В С Т А Н О В И В :
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій просив встановити факт смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область місто Брянка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території в місті Кадіївка (бувше Стаханов) Луганської області. Факт смерті матері підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №449 від 11.05.2023, яке видано окупаційною владою Російської Федерації і є недійсним на території України та не створює юридичних наслідків. Заявник вказав, що встановлення факту смерті матері необхідне для державної реєстрації її смерті та зняття з реєстраційного обліку, подання документів в пенсійні органи для припинення виплати пенсії, тому він вимушений звернутися до суду із вказаною заявою.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 24.05.2023 надав суду заяву, вх.№3290, в якій просив справу за його заявою розглянути бекз його участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Ямпільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з`явився, суду надано письмову заяву за підписом начальника відділу Денисової Ю., вх.№3282 від 24.05.2023, про розгляд справи без її участі, щодо заявлених вимог поклалася на розгляд суду.
У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з таких підстав.
Із копії паспорта громадянина України, НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в м.Стаханов Луганської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.3).
Із копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого повторно 23.11.2017, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Стаханов Ворошиловградської області народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5).
Із копії паспорта громадянина України, НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася в м.Брянка Луганської області, зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.6).
Із копії лікарського свідоцтва про смерть №449 від 11.05.2023, виданого Стахановським відділенням судово-медичних експертиз, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: місто Стаханов Луганської областів, причина смерті вогнепальне взривне осколкове поранення голови і тулуба з переломами кісток хребта, пошкодження внутрішніх органів (а.с.7-8).
Із копії договору-замовлення на організацію і проведення захоронення від 11.05.2023 встановлено, що предметом укладення договору-замовлення є організація та проведення захоронення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9-10).
Із копії свідоцтва про захоронення встановлено, що померла ОСОБА_2 захоронена на цвинтарі «Миколаївському» м.Стаханов (а.с.11).
Дослідивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст.317ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно ч.2 ст.319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно з п.7 ч.1 ст.1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
12 травня 2016 року місту Стаханов Луганської області повернуто назву Кадіївка відповідно до Постанови Верховної Ради України №4086 від 17.02.2016.
Відповідно до Наказу міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №188 від 17.08.2022 "Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75", Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року №169) (далі - Перелік), було викладено в новій редакції. Кадіївська міська територіальна громада Луганської області перебуває у вказаному переліку відповідно до пп.3 п.1 розділу ІV Переліку.
Відповідно до положень Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, вказане вище лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не створює правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
За змістом ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.
Згідно ст.17 цього ж Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, зумовлені фактичним настанням смерті особи на тимчасово окупованій території України, відсутністю у заявника лікарського свідоцтва про смерть, встановленого діючим законодавством України форми, та неможливістю проведення державної реєстрації смерті особи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заяви щодо встановлення факту смерті особи, оскільки реєстрація смерті останньої неможлива без відповідного рішення суду, а тому заява підлягає задоволенню.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст.ст. 81, 263-265, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область місто Брянка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кадіївка Луганської області.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження: вулиця Б. Хмельницького, 50 місто Ямпіль Могилів-Подільський район Вінницької області, код ЄДРПОУ 20088540.
Повний текст рішення складено 24.05.2023.
Суддя Р.В. Швець
Судове рішення № 111057154, Ямпільський районний суд Вінницької області було прийнято 24.05.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 153/785/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: