Рішення № 11103822, 09.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

"06" вересня 2010 р.                              Справа № 9/15

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд - Нафта", код ЄДРПОУ 31878917, вул. Першотравнева, 33, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область,16500

Відповідач-1: Відкрите акціонерне товариство "Племзавод "Тростянець", код                                                             ЄДРПОУ 00489308, вул. Леніна 4а, с.Тростянець, Ічнянський район,                                                   Чернігівська область,16742

Відповідач-2: Приватне підприємство "Класик-Проект-Лайн", код ЄДРПОУ 35629438,                                         вул. Махових Братьєв, 2 У, м. Луганськ,91012

Предмет спору: про визнання недійсним договору

                                                                                                    Суддя С.М. Івченко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: Чечель Н.А. довіреність № б/н від 11.03.2010 представник ТОВ "Голд - Нафта", Антоненко О.В. довіреність № б/н від 01.12.2009 представник ТОВ "Голд-нафта"

відповідача: Раенок В.А. довіреність № б/н від 03.09.2010 представник ліквідатора ВАТ "Племзавод"Тростянець"

У судовому засіданні 06.09.10р. проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повне рішення підписано 09..09.10р.

                                                            СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про визнання недійсним договору застави майна від 08.05.09р. , укладеного між відповідачами з порушенням вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки його умови спрямовано на забезпечення виконання зобов"язань, прийнятих до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач - 1 у письмовому відзиві проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивач не є стороною оспорюваного договору, договір не порушує прав позивача і законодавство не забороняє укладення договору застави після порушення провадження у справі про банкрутство , оскільки з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняються не угоди про забезпечення виконання зобов"язань, а дії, що спрямовуються на виконання забезпечувальних зобов"язань.

Відповідач -2 письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судове засідання не направив.

Зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, а подання відзиву на позов та участь у судовому засіданні представників сторін є правом сторони, неявка представника відповідача - 2 та неподання відзиву відповідачем-2 не є перешкодою для розгляду справи у цьому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами з врахуванням закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

                                                                      2

Дослідивши у судовому засіданні подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 , суд встановив:

08 травня 2009р. відповідачами укладено договір застави посівів та майбутнього урожаю зернових 2009р. у забезпечення виконання зобов"язань , що випливають з договору поставки від 28.01.09р. № 2801/01, укладеного між відповідачами.

Стосовно відповідача- 1 - Відкритого акціонерного товариства "Племзавод "Тростянець" господарським судом Чернігівської області ухвалою від 29 квітня 2009р. порушено справу про банкрутство № 9/74б. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11 лютого 2010 року по справі №9/74б/30б затверджено реєстр кредиторів, вимоги яких визнано ухвалами суду від 07.09.09р., від 10.09.09р. та від 11.02.10р., відповідно до якого до четвертої черги віднесені, зокрема, вимоги ТОВ “Голд-Нафта” (позивач у справі) у розмірі 1309026грн.85коп. та до першої черги віднесені вимоги Приватного підприємства "Класик- Проект-Лайн" (відповідача-2) у сумі 1491720 грн. як забезпечені заставою.

Позивач по цій справі не є стороною оспорюваного ним договору застави від 08.05.2009р. , що укладений між відповідачами. Позивач посилається на невідповідність укладеного відповідачами договору ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки його умови спрямовано на забезпечення виконання зобов"язань , прийнятих до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Порушенням своїх прав оспорюваним договором позивач вказує те, що внаслідок укладення договору майно , що є предметом застави , буде спрямовано на задоволення вимог , забезпечених заставою, чим зменшиться ліквідаційна маса, за рахунок якої позивач як кредитор 4 черги задоволення має менше можливостей одержати задоволення своїх вимог у повному об"ємі.

Вказане посилання позивача не ґрунтуються на матеріалах справи та на фактичних обставинах, оскільки позивачем не надано доказів наявності у нього будь-яких прав на майно, що передано в заставу на підставі оспорюваного договору від 08.05.09р.. Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.02.09р. по справі №18/173/22, про яке зазначає позивач, як на підтвердження наявності у нього кредиторських вимог до відповідача-1, на момент укладення оспорюваного договору застави законної сили не набрало. До того ж, вказане рішення, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.09р. змінено в частині стягнення на користь ТОВ “Голд-Нафта” з відповідача-1 заборгованості, стосується стягнення цієї заборгованості за рахунок грошових коштів, а отже відсутні підстави для твердження, що позивач мав право отримати задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок майна, що було передано в заставу за оспорюваним договором.

Згідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 цього Кодексу, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Частина 1 ст. 216 ЦК України містить положення, згідно з яким по недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах. Отже, право особи, яка вважає, що її права порушені, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч.1 ст.216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода Закону. Результатом задоволення такого позову буде застосування судом наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає, що його права порушені, не будучи стороною такого договору. Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.01.2008р. у справі №4/100.

Господарським судом враховується, що позивач в обґрунтування підстав позову для визнання недійсним правочину послався на ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Однак постановою від Господарський суд Чернігівської області визнав відповідача-1- ВАТ "Племзавод "Тростянець" банкрутом.

                                                  3

Виходячи з приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише у процедурах санації та ліквідації боржника можливе визнання недійсними договорів з підстав, визначених вказаним Ззаконом, оскільки у цих процедурах вирішується питання щодо формування активу та його реалізації з метою зменшення пасиву шляхом задоволення вимог кредиторів. Внаслідок таких дій відбувається повернення майна боржника у ліквідаційну (конкурсну) масу , за рахунок якої здійснюється погашення грошових вимог його кредиторів. При цьому Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає визнання у справі про банкрутство недійсними угод з підстав, передбачених цивільним законодавством, натомість містячи інші, притаманні процедурам банкрутства, підстави визнання угод недійсними. Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.01.2008р. у справі №4/100.

Позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладення між відповідачами договору застави від 08.05.09р., які потребують захисту саме у обраний позивачем спосіб –визнання недійсними цих договорів. За таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на вищевикладене, позов є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.203,215,216 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                   С.М.Івченко

09.09.10