Рішення № 11103793, 08.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

08.09.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

07 вересня 2010р. справа №14/107

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,

вул.Глібова,1, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 4 265 807грн. 14коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Тозлован Є.В. головний юрисконсульт, довіреність №88/10 від 28.12.09р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3381520грн.00грн. за поставлений природний газ згідно договору №06/09-143 БО-39 від 30.01.2009р., 350 115,83грн. пені за період прострочки з 05.01.2010р. по 05.07.2010р., 394159,94грн. інфляційних втрат за період березень 2009р. –березень 2010р., 140 011,37грн. три відсотки річних за період з 11.03.2009р. по 05.07.2010р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 12197570, №01727228. Крім того, судом явка представників сторін обов’язковою не визнавалась.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

30.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №06/09-143 БО-39, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник (позивач по справі) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу по справі) природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст.2 договору. Згідно п.1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає покупцеві в період з 01.01.09р. по 30.04.09р. газ в обсязі до 3000тис.куб.м, в тому числі по місяцях, січень –1050тис.куб.м, лютий –900тис.куб.м, березень –750тис.куб.м, квітень 300тис.куб.м.

27.04.2009р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39, якою доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.1 в такій редакції: постачальник передає покупцю в період з 01.05.09р. по 30.09.09р. газ в обсязі до 103,000тис.куб.м, в тому числі по місяцях: травень –21,000тис.куб.м, червень –21,000тис.куб.м, липень 20,000тис.куб.м, серпень –20,000тис.куб.м, вересень 21,000тис.куб.м.

У п. 5.1. договору сторони обумовили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України»–0%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122,00грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –2142,25грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2570,70грн.

Додатковою угоду №1 від 27.04.09р. до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р. сторони з 01.05.09р. виклали п.5.1 договору в такій редакції: ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122,00грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу – 2182,66грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2619,19грн.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди №1 від 27.04.09р. до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р. вона набуває чинності з 01.05.09р. і діє протягом дії договору.

Відповідно до п. 11.1. договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 27.04.2009р.) сторони встановили, що він набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.09р. по 30.09.09р., а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

28.04.2009р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р., в якій у п.1 домовилися, що з 01.01.09р. по 12.01.09р. (включно) викласти п.5.1 договору в такій редакції: ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –12%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 122,00грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –2384,68грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2861,62грн.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 від 28.04.09р. до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р. протягом 10 робочих днів з дати укладання даної додаткової угоди покупець зобов’язується надати постачальнику акт приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.09р. по 12.01.09р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.09р. по 31.01.09р. з урахуванням змін, передбачених п.1 даної додаткової угоди.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №2 від 28.04.09р. до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р. покупець протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі, зазначеного у п.2 даної додаткової угоди зобов’язується сплатити постачальнику різницю у вартості газу, використаного за період з 01.01.09р. по 12.01.09р., що дорівнює розміру суми цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ.

У п.6 Додаткової угоди №2 від 28.04.09р. до договору поставки природного газу №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р. сторони встановили, що дана додаткова угода поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.09р.

За умовами п.4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06р. №605 зі змінами внесеними постановою КМУ 28.01.09р. №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у січні 2009 р. –вересні 2009р. природний газ в обсязі 2934,828тис.куб.м. на загальну суму 7662 204,37грн., що підтверджується трьохсторонніми актами передачі-приймання природного газу, які підписані сторонами та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»та копії яких додані до матеріалів справи (а.с 20-29), а саме згідно акту від 30.04.09р. за січень 2009р. за період з 01.01. по 12.01.09р. в обсязі 389,059тис.куб.м, вартістю 1 113 337,46грн., за період з 13.01. по 31.01.09р. в обсязі 616,009тис.куб.м, вартістю 1 583 574,34грн. (а всього за січень 2696911,80грн.), акту від 28.02.09р. за лютий 2009р. в обсязі –804,810тис.куб.м. вартістю 2068925,06грн.; акту від 31.03.09р. за березень 2009р. в обсязі –727,589тис.куб.м. вартістю 1870413,05рн.; акту від 30.04.09р. за квітень 2009р. в обсязі –305,417тис.куб.м. вартістю 785135,74грн.; акту від 31.05.09р. за травень 2009р. в обсязі –22,297тис.куб.м. вартістю 58400,12грн.; акту від 30.06.09р. за червень 2009р. в обсязі –16,681тис.куб.м. вартістю 43690,74грн.; акту від 31.07.09р. за липень 2009р. в обсязі –19,207тис.куб.м. вартістю 50306,82рн.; акту від 31.08.09р. за серпень 2009р. в обсязі –20,359тис.куб.м. вартістю 53324,14грн., акту від 30.09.09р. за вересень 2009р. в обсязі –13,400тис.куб.м. вартістю 35097,17грн.

Згідно п.6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, останній свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі не виконав, а розрахувався за поставлений природний газ частково на суму 4280684грн.37коп.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 3381520грн.00коп., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що борг в сумі 3381520грн.00коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 394 159,94грн. інфляційних втрат за період березень 2009р. –березень 2010р., 140 011,37грн. три відсотки річних за період з 11.03.2009р. по 05.07.2010р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, суд дослідивши наведені позивачем розрахунки стягуваних сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних, доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 394 159,94грн. інфляційних втрат за період березень 2009р. –березень 2010р., 140 011,37грн. трьох відсотків річних за період з 11.03.2009р. по 05.07.2010р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У п.7.10 договору сторони встановили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, що не суперечить приписам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно п.9.3 договору строк позовної давності на стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Позивач просить стягнути з відповідача 350 115,83грн. пені за період прострочки оплати з 05.01.2010р. по 05.07.2010р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок суд встановив, що позивач звернувся до суду за захистом порушених відповідачем прав 08.07.2010р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті про направлення позову до суду, а тому з огляду на умови п.7.10 договору пеня за порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу підлягає нарахуванню за період з 08.01.2010р. по 05.07.2010р. у сумі 343 716,24грн.

          У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Як встановлено судом, газ, що постачається за договором №06/09-143 БО-39 від 30.01.09р., використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи ті обставини, що поставка природного газу здійснювалась для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, та на дату звернення до суду ступінь виконання зобов’язання боржником по договору становить –55,87%, а також інфляційні втрати в сумі 394 159,94грн. та три відсотки річних в сумі 140011,37грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 50% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню у сумі 171 858,12грн.

          Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 3381 520,00грн., в частині стягнення пені в сумі 171 858,12грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 394 159,94грн., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 140 011,37грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 25500грн. та 235грн.65коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено в доход державного бюджету на рахунок №31214259700002 в ГУДКУ України в Чернігівській області 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення №877 від 02.07.10р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/107 (а.с.9). У зв'язку з набуттям чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік“ та на виконання наказу Головного Державного казначейства у Чернігівській області від 08.06.2010 року №113 з 21 червня 2010 року для зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах відкриті наступні рахунки: отримувач - Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ –22825965, рахунок –31210264700002, банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО –853592, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності - 264.

          Позивачем надано до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №1282 від 02.09.10р. про сплату 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок №31210264700002 в ГУДК України в Чернігівській області, який відкритий з 21.06.2010р.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України - Дочірній компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, підлягає поверненню з державного бюджету надлишково сплачена сума - 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яка перерахована згідно платіжного доручення №877 від 02.07.10р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/107.

Керуючись ст.ст. 190, 230, 231, 232, 233, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»(вул.Глібова,1, м. Ніжин, р/р 26006300001650 в ВАТ Банк «Демарк»МФО 353575, ідентифікаційний код 32750668) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка,1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465, ідентифікаційний код 31301827) 3 381 520грн. 00коп. боргу, 171 858грн.12коп. пені, 394 159грн.94коп. інфляційних втрат, 140 011грн. 37коп. три відсотки річних, 25 500грн.00коп. державного мита та 235грн.65коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка,1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465, ідентифікаційний код 31301827) з державного бюджету м. Чернігова р/р №31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050000, код ЄДРПОУ 22825965 - 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які сплачені згідно платіжного доручення №877 від 02.07.10р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/107 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення коштів по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з державного бюджету

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 08.09.2010р.