Рішення № 11103709, 09.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2010 р.Справа № 18/1326-10 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство" "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української Академії аграрних наук с.Центральне, Київської області, Миронівського району

до Фермерського господарства "Оксанка" с. Шимківці Білогірського району

про стягнення 23406,95 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 23406,95 грн. з яких 18249,60 грн. основного боргу, 3491,16 грн. пені, 1666,19 грн. індексу інфляції, посилаючись на договір купівлі-продажу від 06.05.09р., ст. 655, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Позивач в судовому засідання не з'явився, проте надіслав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 18249,60 грн. основного боргу, 1666,19 грн. втрат від індексу інфляції, 1943,57 грн. пені.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому судом приймається.

Крім того, позивачем надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваний ухвалами суду від 14.07.2010р., 26.08.10р. письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.07.10р.).

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Державним підприємством "Дослідне господарство" "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української Академії аграрних наук (Продавець) та Фермерським господарством "Оксанка" (Покупець) 06.05.2009р. було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Продавець продає Покупцю насіння ярої пшениці сорту Етюд р.р. 2р в кількості 2 т 1 ярого ячменю сорту сонцедар р.р.2 р в кількості 2 т, затарене в мішки по 50 кг в кожному, відповідних посівних стандартів, а Покупець зобов'язується в порядку встановленому договором прийняти і оплатити його вартість. (п.1.1договору).

Пунктами 3.1,3.2,3.3 договору передбачено, що вартість товару складає 18249,60 грн. . Оплата та поставка продукції здійснюється до 31.05.09р. шляхом безготівкового розрахунку. Ціна одиниці товару складає пшениці 1 т -4665 грн., ячменю 4459,80 грн., з ПДВ вартістю мішків і навантаженням.

В разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, винна сторона сплачує штрафні санкції (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день. (п.6.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 18249,60 грн., а саме ярої пшениці Етюд РР2Р в кількості 2000 кг на суму 7695 грн. без ПДВ, ярий ячмінь Сонцедар РР2Р в кількості 2000 кг на суму 7353 грн. без ПДВ, мішки в кількості 80 шт. на суму 100 грн. без ПДВ, послуги по навантаженню зерна в кількості 4000 кг на суму 60 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №ДГ-0000000186 від 08.05.09р. по довіреності серії ЯОТ №359339 від 07.05.09р.

Фермерське господарство "Оксанка" надало позивачу гарантійний лист від 08.05.09р. №185 про зобов'язання фермерським господарством "Оксанка" оплатити отриманий товар до 31.05.09р.

Відповідач розрахунки за отриманий товар не провів.

На час пред'явлення позову до суду заборгованість відповідача склала 18249,60грн.

Претензія позивача №107 від 26.11.09р. про погашення заборгованості в сумі 18249,60 грн. відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду з врахуванням уточнень про стягнення з відповідача 21859,36 грн., з яких 18249,60 грн. основного боргу, 1666,19 втрат від індексу інфляції, 1943,57 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 18249,60 грн.. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 1666,19 грн. втрат від індексу інфляції за період червень 2009р. - квітень 2010р.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку інфляційних нарахувань, судом враховується, що правомірним є нарахування в сумі 1605,98 грн. втрат від індексу інфляції за період червень 2009р. - квітень 2010р.

В позовних вимогах в частині стягнення 60,21 грн. втрат від індексу інфляції слід відмовити.           Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.6.2 договору від 06.05.2009р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню з врахуванням уточнень в розмірі 1943,57 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18249,60 грн. основного боргу, 1605,98 грн. інфляційних, 1943,57 грн. пені заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Доказів , які б спростовували вимоги позивача суду не надано.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Дослідне господарство" "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української Академії аграрних наук с.Центральне, Київської області, Миронівського району до Фермерського господарства "Оксанка" смт. Білогір'я Хмельницької області про стягнення 21859,36 грн. задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Оксанка" с. Шимківці Білогірського району (код 33707718) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство" "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української Академії аграрних наук с.Центральне, Київської області, Миронівського району (код 04687301) 18249,60 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сорок дев'ять гривень 60 коп.) боргу, 1605,98 грн. (одна тисяча шістсот п'ять гривень 98 коп.) втрат від індексу інфляції, 1943,57 грн. (одна тисяча дев'ятот сорок три гривні 57 коп.) пені, 217,99грн. (двісті сімнадцять гривень 99 коп.) витрат по оплаті державного мита та 235,35 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 35 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

                    Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу