Рішення № 11103440, 12.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 серпня 2010 року справа № 5020-10/229 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»

(пр. Перемоги, 39, кв. 3, м. Севастополь, 99046)

(вул. Ангарська, 10, м. Севастополь, 99704)

до Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський”

(вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019)

про стягнення заборгованості в розмірі 2998,02 грн.,

за участю представників:

позивача –Серебренннікової К.В., довіреність №29 від 02.01.2010;

відповідача –не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»(далі –Позивач) звернулось з позовом до Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський” (далі - Відповідач) стягнення заборгованості в розмірі 2998,02 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо виконання умов договору про надання послуг по централізованому опаленню №045-Т від 01.01.2008.

В судовому засіданні 12.08.2010 представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач без поважних причин не виконав вимоги ухвали суду від 28.07.2010, у судове засідання 12.08.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно –03.08.2010 (повідомлення про вручення поштового відправлення №9901112691707 від 29.07.2010 /а.с.49/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»(Виконавець) та Сільськогосподарським Відкритим акціонерним товариством „Севастопольський” (Споживач) був укладений договір № 045-Т про надання послуг з централізованого опалення (далі –Договір), за умовами якого виконавець зобов’язувався надавати споживачу (відповідачу) своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач –своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених даним договором 9пункт 1.1 Договору).

У пункті 13.1 цього договору сторони погодили, що даний договір діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року та вважається щорічно пролонгованим на черговий календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде відмови однієї зі сторін.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, обсяги постачання споживачу теплової енергії вказані у додатку № 1 до цього договору /а.с.11/.

Згідно з пунктом 5.1 Договору тариф на послуги з централізованого опалення складає 7,40 грн./кв. м; 337,6 грн./Гкал.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1 Договору).

За умовами розділу 7 договору, остаточний розрахунок за надані послуги має здійснюватись споживачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач умови Договору щодо надання послуг з централізованого опалення виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-прийомки виконаних робіт /а.с.35-39/, ним виставлені до сплати відповідні рахунки /а.с.40-44/.

Відповідач, одержавши послуги з централізованого опалення у період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, свої зобов’язання щодо їх оплати у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 2998,02 грн.

Внаслідок несплати Відповідачем заборгованості Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

                    Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

                    Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

                    Частина перша статті 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

                    Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

                    Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у загальній сумі 2998,02 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення Відповідачем умов Договору, у зв’язку з чим позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський” (вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019 ідентифікаційний код 00850075, р/р 26005946110821 у СФ АКБ УкрСиббанк, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (проспект Перемоги, будинок 39, кв. 3, м. Севастополь, 99046, ідентифікаційний код 32294088, р/р 2603030111379 у філії Севастопольське відділення № 4548 „Ощадбанк України”, МФО 384027) 2998,02 грн. (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім грн. 02 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 16.08.2010.