Рішення № 11103392, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа№ 12/65

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Фітофарм», м. Артемівськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Регіональна аптечна база «Данфарм», м. Львів,

про стягнення заборгованості в сумі 3559,08 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: Дейнека В. (довіреність в матеріалах справи).

Представнику відповідача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Відкритим акціонерним товариством «Фітофарм»до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Регіональна аптечна база «Данфарм»про стягнення заборгованості в сумі 3559,08 грн.

Ухвалою суду від 09.06.10 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.06.10 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду від 21.06.10 р. та 03.08.10 р.

31.08.10р. позивачем було подано через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог. В даній заяві позивач зазначає, що ним було невірно заявлено позовні вимоги викладені в позовній заяві. Зокрема позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків проведений станом на 19.05.10 р. згідно якого загальна заборгованість відповідача становить 70639,58 грн., з яких по договору поставки № 34 від 03.01.07 р. - 3559,08 грн. та по договору поставки № 24 від 01.01.10 р. –67080,50 грн. З суті прохальної частини заяви про зменшення позовних вимог випливає, що позивач просить суд зменшити позовні вимоги на 515,51 грн. та стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 34 в розмірі 3559,08 грн. та витрати пов»язані зі сплатою держаного мита та витрат з інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач явки повноважного представника у судове засідання 02.09.10 р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

Відповідач в судове засідання 02.09.10 р. явку повноважного представника забезпечив, проти позовних вимог заперечив. Подав у судовому засіданні заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та докази її направлення позивачу датовані 02.09.10 р. Також подав та просив долучити до матеріалів справи платіжні доручення: № 7983 від 26 березня 2009 року на суму 4928,27 грн.; № 7918 від 6 березня 2009 року на суму 5000,00 грн.; № 7944 від 17 березня 2009 року на суму 5000,00 грн., № 7900 від 27 лютого 2009 року на суму 10000,00 грн. з зазначенням у графі призначення платежу: за медикаменти по накладній 3320 від 12.12.2008р., обгрунтовуючи свою вимогу тим, що поставки товару за накладною 3320 від 12.12.08 р. не здійснювалось, що це є помилкове перерахування коштів і у зв»язку з чим позивач мав повернути зазначені кошти, або зарахувати за оплату за накладними № РНк-Ар3321 від 05.12.08 р., № РНк-Ар3449 від 18.12.08р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

3 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Фітофарм»(надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм» (надалі Покупець) укладено Договір поставки товару № 34, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов»язання виготовити і здійснити поставку фармацевтичного товару (у подальшому Товар), а Покупець –прийняти та своєчасно провести оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 Договору Товар відпускається зі складу товаровиробника в кількості і асортименті згідно поданої заявки Покупця, погодженої обома сторонами, кількість та асортимент товару зазначається у видаткових накладних, які є невід»ємною частиною даного Договору. Сторони домовились, що печатки, штампи та підписи на даних накладних свідчать факт приймання товару та факт погодження умов і термінів оплати Покупцем. При цьому посадові особи Покупця, що відповідають за прийняття Товару і поставили свій підпис на накладній, вважаються «уповноваженими особами»Покупця.

На виконання умов договору Позивач у грудні 2008 року поставив Відповідачу товар на суму 4074,59 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          № РНк-Ар3321 від 05.12.08 р. на суму 1099,15 грн.;

-          № РНк-Ар3449 від 18.12.08 р. на суму 2975,44 грн.

за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 4074,59 грн.

Позивачем подано 31.08.10 р. заяву про зменшення позовних вимог та просить суд зменшити позовні вимоги на 515,51 грн. та стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 34 в розмірі 3559,08 грн. та витрати пов»язані зі сплатою держаного мита та витрат з інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв»язку з невірним заявленям позовних вимог викладених в позовній заяві та посилається на акт звірки взаєморозрахунків проведений станом на 19.05.10 р., згідно якого заборгованість відповідача по договору поставки № 34 від 03.01.07 р. становить 3559,08 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки товару № 34 від 3 січня 2007 року позивач у грудні 2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4074,59 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РНк-Ар3321 від 05.12.08 р. на суму 1099,15 грн.; № РНк-Ар3449 від 18.12.08 р. на суму 2975,44 грн. (додано до матеріалів справи).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за замовлений товар здійснюються Покупцем шляхом відстрочки платежу протягом 45 календарних днів з дати виписки накладної Постачальником.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, як вбачається із позовних вимог з урахуванням заяви поданої в канцелярію суду 31.08.10 р. про зменшення позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 3559,08 грн. за поставлений товар.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом не береться до уваги заява Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.09.10 р., направлена Позивачу 02.09.10 р., оскільки з урахуванням поштового обігу Позивач не отримав її, не мав можливості ознайомитись з нею, надати відповідь по даній заяві та провести взаємозалік вимог. А подані Відповідачем платіжні доручення: № 7983 від 26 березня 2009 року на суму 4928,27 грн.; № 7918 від 6 березня 2009 року на суму 5000,00 грн.; № 7944 від 17 березня 2009 року на суму 5000,00 грн., № 7900 від 27 лютого 2009 року на суму 10000,00 грн. з зазначенням у графі призначення платежу: за медикаменти по накладній 3320 від 12.12.2008 р. є безпідставними, оскільки не подано жодних доказів підтвердження помилковості перерахування Відповідачем даних коштів на рахунок Позивача. Позивач не заявляє вимог про стягнення заборгованості по накладній № 3320 від 12.12.2008 року. Дана накладна не була предметом дослідження у судовому засіданні, а тому сторони в процесі виконання рішення можуть провести зарахування взаємних однорідних вимог самостійно.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31.08.10 р. підлягають до задоволення повністю в сумі 3559,08 грн. –основного боргу, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Регіональна аптечна база «Данфарм»(м. Львів, вул. Рудненська, 12, код ЄДРПОУ 32053158) на користь Відкритого акціонерного товариства «Фітофарм»(84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 2, код ЄДРПОУ 05430596) –3559,08 грн. –основного боргу, 102,00 грн. – державного мита та 236,00 витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

4. Наказ видати у відповідності до ст. ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя